28.10.2021 Справа № 756/16351/21
Справа № 756/16351/21
1-кс/756/2740/21
28.10.2021 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021100050001721 від 29.07.2021 за ч. 2 ст. 194 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Вишнівка Красноперекопського району АР Крим, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 відповідно), раніше не судимого, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
26.10.2021 старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12021100050001721 від 29.07.2021 з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021100050001721 від 29.07.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час та місці у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом вибуху. З метою реалізації свого умислу ОСОБА_4 , знаходячись за невстановленою досудовим розслідуванням адресою, виготовив саморобний вибуховий пристрій малої потужності, на основі піротехнічних виробів цивільного призначення, з годинниковим механізмом, та в подальшому 26.07.2021, перебуваючи у відділенні ТОВ «Нова Пошта» №66 на вул. Городоцькій, 131 у м. Львів повідомив оператору недостовірні анкетні данні, а саме: ОСОБА_7 , та здійснив поштове відправлення, у якому знаходився саморобний вибуховий пристрій малої потужності на основі піротехнічних виробів цивільного призначення з годинниковим механізмом. Дане відправлення було адресоване на ім'я ОСОБА_8 на поштомат ТОВ «Нова Пошта» №3071, розташованого за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 1б, ТРЦ «Dream Town», атріум «Франція» (далі - відділення №3071).
Продовжуючи свої злочинні дії, 29.07.2021 близько 03:40, перебуваючи за невстановленою досудовим розслідуванням адресою, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що вказане поштове відправлення доставлено до відділення №3071, за допомогою годинникового механізму привів у дію вибуховий пристрій малої потужності на основі піротехнічних виробів цивільного призначення, внаслідок чого відбувся вибух та був пошкоджений вищевказаний поштомат, який належить ТОВ «НОВОБОКС», чим спричинено останньому матеріальну шкоду на суму 68 286,94 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом вибуху, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , оскільки необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки ризики у кримінальному провадженні не перестали існувати.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що сторона обвинувачення не обґрунтувала належним чином наявність ризиків у кримінальному провадженні. ОСОБА_4 не має наміру впливати на свідків, при цьому бажає відшкодувати шкоду, завдану потерпілому. Протягом досудового розслідування давав правдиві показання, сприяє розкриттю злочину, а тому вважав, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання здатен забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, при цьому просив слідчого суддю зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 22.09.2021 про продовження строку застосування щодо нього запобіжного заходу до 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вивчивши клопотання, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
29.07.2021 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.07.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
01.08.2021 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.09.2021 включно без визначення розміру застави.
21.09.2021 постановою керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 30.10.2021.
22.09.2021 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою строком до 30.10.2021 включно.
26.10.2021 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 5-ти місяців, тобто до 30.12.2021.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування у строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Так, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладених у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчими суддями при постановленні ухвал про застосування та продовження запобіжного заходу.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, слідчим суддею враховується позиція ЄСПЛ, викладена у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984, відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» від 13.01.2011 зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Зі змісту клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які об'єктивно неможливо провести до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, зокрема необхідно:
- отримати висновок вибухо-технічної експертизи;
- отримати аналіз інформації від операторів мобільного зв'язку;
- отримати висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи;
- отримати ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, які містять банківську таємницю, на виконання яких отримати документи, які містять таку таємницю;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- прийняти законне процесуальне рішення відповідно до положень глави 24 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, склад сім'ї, майновий стан.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на його переконання, саме такий вид запобіжного заходу, забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо зміни застосованого запобіжного заходу на більш м'який, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності зміни запобіжного заходу, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 не допускає його тримання під вартою слідчому судді стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
Крім того, в силу вимог статей 182, 183, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і на переконання слідчого судді, застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначений ухвалою слідчого судді від 22.09.2021 №756/14448/21 при продовженні строку дії застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-205, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12021100050001721 від 29.07.2021, а саме до 26.12.2021 включно.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 22.09.2021 №756/14448/21, - залишити без зміни.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1