Справа №:755/20853/21
Провадження №: 2/755/9548/21
про передачу позовної заяви за підсудністю
"20" грудня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, відновлення залишку на рахунку, визнання правочинів та кредитних договорів недійсними, відшкодування моральної шкоди,-
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Седун Д.В. з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, відновлення залишку на рахунку, визнання правочинів та кредитних договорів недійсними, відшкодування моральної шкоди.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд:
-визнати дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо проведення операції «Збільшення кредитного ліміту», здійснену о 00:00 28 липня 2021 року, проведення операції «Авторизація, сума підтвердження 1 грн», здійснену о 13:44 28 липня 2021 року по картковому рахунку
№ НОМЕР_1 «Універсальна» ОСОБА_1 в ПТ КБ «ПриватБанк» - неправомірними;
-зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити на картковому рахунку
№ НОМЕР_1 «Універсальна» ОСОБА_1 залишок станом на 11:37 28 липня 2021 року у сумі 42 019,90 грн;
-визнати правочин у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 «Універсальна» в АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 49 635,75 грн недійсним;
-визнати Договір про споживчий кредит «Оплата частинами» №21072831736632 від 28 липня 2021 року на суму 19 999,00 грн, Договір про споживчий кредит «Оплата частинами» №21072831736732 від 28 липня 2021 року на суму 19 999,00 грн, Договір про споживчий кредит «Оплата частинами» №21072831736896 від 28 липня 2021 року на суму 19 999,00 грн між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 з моменту їх укладання недійсними без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину;
-стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн.
Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, визнання правочинів недійсними та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, що відноситься до адміністративної території Печерського районну міста Києва.
За змістом ч.5 ст.28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Звертаючись до Дніпровського районного суду міста Києва представник позивача в позовній заяві зазначив, що ОСОБА_1 постійно проживає в АДРЕСА_1 . На підтвердження зазначеного, до позовної заяви долучено копії аркушів договору оренди квартири від 25 травня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..
Разом з тим, копія договору оренди долучена не в повному обсязі - перша та остання сторінка. Отже суд позбавлений можливості встановити строк дії договору оренди квартири від 25 травня 2019 року.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА». Відповідно до отриманої інформації. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованою не значиться.
Отже, представником позивача не надано достовірних доказів на підтвердження проживання/перебування позивача в Дніпровському районі міста Києва станом на час подання позовної заяви.
Таким чином, за правилами підсудності, передбаченими ч.2 ст.27 та ч. 5 ст.28 ЦПК України, вимоги позивачів територіально не підсудні Дніпровському районному суду міста Києва, що позбавляє Дніпровський районний суд міста Києва права прийняти дану справу до свого провадження не порушуючи правил підсудності.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відсутність достовірних даних щодо зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача та враховуючи відомості про місцезнаходження відповідача, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи до Печерського районного суду міста Києва - за місцезнаходженням відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України -
Цивільну справу №755/20853/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, відновлення залишку на рахунку, визнання правочинів та кредитних договорів недійсними, відшкодування моральної шкоди - передати за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду міста Києва (01601, м.Київ, вул. Володимирська, 15).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: