Справа № 755/17589/20
Провадження № 2/755/644/21
"20" грудня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач, ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» звернувся до суду із позовом в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 35 020,87 грн та судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , управителем якого є позивач ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» відповідно до договору про надання послуг з утримання на балансі та управління житловим комплексом від 26.08.2010 року, укладеного з ОСББ «Раїси Окіпної, 18». Згідно зазначеного Договору позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому комплексі відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідач отримує від позивача житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також загальнобудинкові витрати. Однак, у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з березня 2020 року. Станом на 12.11.2020 відповідач має заборгованість у сумі 35 020,87 грн, яка складається: обслуговування будинку та прибудинкової території - 34 229,20 грн; загальнобудинкові витрати - 5 722,92 грн; індекс інфляції - 508,40 грн; 3% річних - 283,27 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2020 року відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи і визначено відповідні процесуальні строки.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 03.03.2021.
12.04.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що частина позовних вимог була предметом іншого судового розгляду, договір між сторонами від 01.12.2014 розірваний, а тому вважає вимоги позивача безпідставними, в тому числі щодо стягнення пені. Також зазначає, що 30.03.2021 ним була погашена уся заборгованість в сумі 34 738,00 грн.
19.04.2021 до суду надійшла відповідь на відзиву у якій позивач звертає увагу, що у позовній заяві відсутні посилання на договір РО-18/156 від 01.12.2014 який був укладений між сторонами, оскільки останній розірваний, що позивачу достеменно відомо. Також, звертає увагу, що позивачем вимог про стягнення пені не заявлялось. Також, підтверджує про часткове погашення відповідачем заборгованості на суму 34 738,00 грн, однак наполягає на вирішенні позову оскільки відповідач не оплати 282,87 грн боргу та судовий збір, що був сплачений позивачем.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як убачається з матеріалів справи, 26.08.2010 року між ОСББ «Раїси Окіпної, 18» та ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» укладено Договір про надання послуг з утримання на балансі та управління житловим комплексом (з відкладною обставиною), за умовами якого Товариство (управитель) за плату надає послуги з утримання на балансі Житлового комплексу по АДРЕСА_1 та управління Неподільним та Загальним майном Житлового комплексу, забезпечує належну його експлуатацію, надаючи споживачам житлово-комунальні послуги відповідної якості. Управитель має право отримувати плату від споживачів будинку за надані житлово-комунальні послуги (п. 2.1, 3.1.10 Договору).
29.10.2010 року складено акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс, за яким на підставі рішення Загальних зборів членів ОСББ «Раїси Окіпної, 18» від 07.06.2010 року, договору про надання послуг з утримання на балансі та управління житловим комплексом від 26.08.2010 року, ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» прийнято від ТОВ «Д.І.А. Девелопмент» на свій баланс будинок АДРЕСА_1 .
Згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київської міської ради від 11.10.2016 року № 982, унесено зміни до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами незалежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30 вересня 2014 року № 1078.
Згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київської міської ради від 01.06.2018 року № 936, унесено зміни до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами незалежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30 вересня 2014 року № 1078.
За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, на підтвердження заявлених позовних вимог щодо розміру заборгованості, ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій за квартирою АДРЕСА_1 , відповідно до якого заборгованість відповідача становить - 35 020,87 грн, яка складається: обслуговування будинку та прибудинкової території - 34 229,20 грн; загальнобудинкові витрати - 5 722,92 грн; індекс інфляції - 508,40 грн; 3% річних - 283,27 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов'язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, яка прийнята за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору ТОВ «Сент Софія Проперті» правомірно пред'явлено вимоги до ОСОБА_1 про стягнення за надані послуги за період з 01.03.2020 року по 31.10.2020 рік у розмірі 35 020,87 грн, яка складається: обслуговування будинку та прибудинкової території - 34 229,20 грн; загальнобудинкові витрати - 5 722,92 грн; індекс інфляції - 508,40 грн; 3% річних - 283,27 грн.
При цьому суд враховує, що відповідачем після відкриття провадження у справі частково здійснено погашення заборгованості у сумі 34 738,00 грн, у зв'язку з чим сума до стягнення становить 282,87 грн.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обгрунтованим, та таким що підлягає задоволенню, з урахуванням здійсненої відповідачем часткового оплати заборгованості.
Також, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58(sad) принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Таким чином, інші доводи сторін, які наведені у позові та відзиві на позовну заяву, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн., які сплачено позивачем за подання даного позову до суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, ст. 625 Цивільного кодексу України, , ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», , ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Сент Софія Проперті Менеджмент» (код ЄДРПОУ: 35265826, м. Київ вул. Лаврська, 16-В) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Сент Софія Проперті Менеджмент» заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 282,87 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102,00 грн, а всього 2 384 (дві тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 87 (вісімдесят сім) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: