ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25695/21
провадження № 1-кс/753/4866/21
"20" грудня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР-
16.12.2021 у провадження Дарницького районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаного судового провадження було визначено слідчого суддю ОСОБА_3 .
17.12.2021 слідчим суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід від розгляду вище зазначеної скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою унеможливлення виникнення сумнівів щодо неупередженості слідчого судді.
В обґрунтовання зазначено, що звертаючись із даною скаргою, скаржниками заявлено вимогу про зобов'язання уповноваженого прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва внести відомості до ЄРДР стосовно, зокрема судді ОСОБА_3 , у зв'язку із вчиненням злочинів, передбачених ст.ст. 26-30, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 та ч. 3 ст. 382.
Зважаючи на вищевикладене є очевидним, що у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 існують сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 , а відтак наявні передбачені законом підстави для самовідводу.
17.12.2021 дану заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 відповідно до автоматизованої системи документообігу суду було передано для вирішення слідчому судді ОСОБА_1 .
Вивчивши заяву про самовідвід, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 32 КПК України кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
Таку норму законодавець передбачив, щоб уникнути реального чи потенційного конфлікту інтересів і виключити будь-які сумніви у неупередженості суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Отже зважаючи на те, що вищенаведені обставини викладені слідчим суддею є обґрунтованими та достатніми, а тому, з метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості та об'єктивності слідчого судді ОСОБА_3 вбачаю підстави для задоволення заяви та її відводу.
Оскільки наведені обставини стосуються усіх слідчих суддів Дарницького районного суду м. Києва, вважаю за необхідне ініціювати питання про внесення головою суду подання про направлення судової справи за скаргою ОСОБА_4 до іншого суду, що передбачено статтею 34 КПК України.
На підставі ст.ст. 75, 76, 80, 81, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід- задовольнити.
Відвести слідчого суддю Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду справи № 753/25695/21 за скаргою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ініціювати внесення до Київського апеляційного суду подання про направлення судової справи за скаргою ОСОБА_4 до іншого суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1