Справа №752/1562/20
Провадження № 2/752/1796/21
Іменем України
20.04.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Оджубейської Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію та встановлення факту, що має юридичне значення,
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації про встановлення факту та визнання права на приватизацію.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Керуючись своїм правом приватизувати займане житло, він звернувся до Відділу приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. 02.07.2019 р. позивач отримав відповідь про те, що його звернення не може бути розглянуто, оскільки в поданих документах відсутні довідки про реєстрацію, про участь в приватизації та про невикористання житлових чеків за період 01.01.1993 по 11.04.2002 рр. та також його доньки - ОСОБА_2 за період з 30.04.2001 р. по 16.07.2009 р.
Позивач зазначає, що законодавстом України не визначено органу, який видав би відповідні довідки у разі відсутності в особи місяця реєстрації у певний період. В зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогами про встановлення юридичних фактів того, що він і його дочка у зазначені періоди місця реєстрації не мали, участі у приватизації не приймали, житловий чек не використовували. Додатково просить визнати за ним право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 23.06.2020 року справа прийнята до свого провадження суддею Колдіною О.О. Призначено підготовче засідання. Надано строк відповідачу на подання відзиву на позов.
Відповідач подав до матеріалів справи відзив, в якому зазначив, що встановлення фактів про які просить позивач не мають юридичного значення, оскільки від їх встановлення не залежить виникнення будь-яких прав громадянина.
Позивач подав до матеріалів справи відповідь на відзив. У зазначеній відповіді позивач зазначив, що факти, визнати які він просить суд, породжують юридичні наслідки. Повторно просив задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 27.11.2020 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
В ході судового розгляду представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги і просили суд позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно ордеру серії Б №013629, виданий на підставі Розпорядження Дніпровської районної державної адіміністрації від 03.04.2019 року №269, позивач отримав майнове право на проживання в квартирі АДРЕСА_2 .
Згідно з відмітки у паспорті позивача, він зареєстрований за вищевказаною адресою з 17.04.2019 року.
Управління житлово-комунального господарства відділу приватизації житлового фонду Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації у відповідь на звернення позивача надало відповідь № 085/26-353 від 02.07.2019, в якій повідомило, що не має правових підстав для здійснення приватизації на ім'я позивача та запропонувало повторно подати документи. З вказаної відповіді вбачається, що позивачу необхідно подати документи про реєстрацію, про участь в приватизації та про невикористання житлових чеків за період з 01.01.1993 по 11.04.2002 та, відповідно для дочки позивача, з 30.04.2001 по 16.07.2009.
Позивач у позові просить суд встановити факти, що мають юридичне значення, а саме те, що він та його дочка не мали місця реєстрації у період з 01.01.1993 по 11.04.2002 року та з 30.04.2001 року по 16.07.2009 року відповідно, участі в приватизації не приймали та житлові чеки не використовували.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
На підставі частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Здійснення судочинства в порядку окремого проваджено встановлено Розділом IV ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зміст заяви про встановлення факту, що має юридичне значення регламентовано статтею 318 ЦПК України, відповідно до якої у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання фактів, що мають юридичне значення підлягають розгляду в порядку окремого провадження, у разі наявності підстав, зазначених ст.318 ЦПК України. Однак, при зверненні до суду позивач не зазначає, в чому полягає неможливість одержання документів, які підтверджують відсутність у нього реєстрації.
Також, позивач просить суд визнати за ним право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до частини четвертої ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Згідно з п. 17, 18, 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Громадянином до органу приватизації подається, зокрема документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.
Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Судом при розгляді справи будь-яких порушень з боку Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації, а також Управління Житлово-Комунального господарства відділу приватизації житлового фонду Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації при розгляді заяви позивача щодо приватизації квартири не встановлено.
Позивачу було запропоновано подати необхідні документи для вирішення питання про приватизацію житла, однак таких дій останній не вчинив, звернувшись до суду з позовом про визнання права на приватизацію квартири в судовому порядку.
В зв'язку з відсутністю порушеного права позивача зі сторони відповідача, суд також приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про визнання права на приватизацію квартири.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію та встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя