Справа 556/2299/21
Номер провадження 1-кс/556/298/2021
іменем України
про часткове скасування арешту майна
14.12.2021 року
Слідчий суддя Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням в якому просить скасувати арешт автомобіля «ЗІЛ» з номерним знаком НОМЕР_1 власником якого вона є, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Володимирецького районного суду від 19.11.2021 року та зобов'язати слідчого повернути транспортний засіб власнику.
В обґрунтування клопотання зазначила, що накладений раніше арешт в даний час втратив свою мету, а наявність обтяжень на автомобіль порушує права заявника, обмежує її права на здійснення підприємницької діяльності. За наведеного просить скасувати накладений арешт.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися. Прокурор надав заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Так, встановлено, що 17.11.2021 року в ході досудового розслідування кримінального провадження №12021181230000266 від 18.11.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.246 КК України працівниками ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, було виявлено та оглянуто автомобіль «ЗІЛ», в кузові якого виявлено залишки деревини породи "сосна".
За клопотанням слідчого 19.11.2021 року слідчим суддею Володимирецького районного суду накладено арешт на речові докази - вантажний автомобіль «ЗІЛ» з номерними знаками НОМЕР_1 , у формі заборони відчуження та розпорядження власником чи іншими особами даним транспортним засобом, до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п.1) ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
З ч.1 ст.174 КПК України вбачається, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зі ст.174 ч.1 КПК України вбачається, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що на час звернення з клопотанням проведено огляд речових доказів, а також приймаючи до уваги, що їх зберігання на території ДП "Рафалівське лісове господарство", яке не обладнано належними умовами для зберігання, може призвести до псування або знищення майна, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що подальше збереження раніше застосованих умов арешту майна не є співмірним із завданнями застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Розпорядження майном означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя вважає, що для забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному проваджені буде достатньо продовжити арешт транспортного засобу шляхом заборони його відчуження та розпорядження, та передати його власнику для відповідального зберігання в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 167, 170-173, 174 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання про часткове скасування арешту майна задовольнити.
Арешт, накладений на автомобіль «ЗІЛ» з номерними знаками НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_3 , мешканці АДРЕСА_1 , скасувати в частині заборони володіти вказаним майном.
Автомобіль «ЗІЛ» з номерними знаками НОМЕР_1 , передати для зберігання володільцю ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.100 КПК України, під зберігальну розписку.
Ухвала є остаточною і не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1