17.12.2021 Провадження по справі № 2/940/520/21
Справа № 940/1267/21
Іменем України
17 грудня 2021 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Романовської Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У даному будинку зареєстрований колишній чоловік позивача - ОСОБА_2 , який з 2017 року не проживає в будинку, в утриманні житла участі не бере, чим здійснює перешкоди у користуванні та розпорядженні майном позивача.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 20.10.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 18.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, представника позивача адвокат Макопиненко С.М. подала через канцелярію суду заяву, в якій просить справу розглядати за її відсутності та позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.05.2014 року № 21277443.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 22 вересня 2017 року шлюб між сторонами у справі розірвано.
Із позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_2 після розірвання шлюбу в будинку позивача ОСОБА_1 не проживає.
Факт реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою, виданою 07.10.2021 року № 2125 виконавчим комітетом Тетіївської міської ради.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України, досліджених доказів, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 більше одного року без поважних причин, домовленості між ним та власником будинку не встановлено, добровільно не знявся з реєстрації з даного будинку, чим перешкоджає позивачу користуватися та розпоряджатися своїм майном, отже суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 317, 319, 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 12, 13, 76, 81, 264-268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення: 20.12.2021 року.
Суддя С.В.МАНДЗЮК