17.12.2021 Єдиний унікальний № 371/892/21
17 грудня 2021 року м. Миронівка
ЄУН 371/892/21
Провадження № 2-а/371/37/21
Миронівський районний суд Київської області, розглянувши заяву судді Капшук Л.О. про самовідвід у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, зобов?язання повернути незаконно вилучений транспортний засіб,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову БАВ № 387235 від 06 вересня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно нього за частиною 6 статті 121 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2021 року, головуючим суддею з розгляду цивільної справи визначено суддю Капшук Л.О.
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 4 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу призначено до розгляду на 30 листопада 2021 року.
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 30 листопада 2021 року розгляд справи відкладено, для з'ясування всіх обставин у справі у сторін витребувано докази.
02 грудня 2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про виконання вимог ухвали, в якому надана оцінка дій судді щодо витребування доказів як затягування розгляду справи, зазначено припущення щодо наступних дій судді та систематичних звернень позивача зі скаргами.
Крім того, 02 грудня 2021 року позивач подав клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадження із проведенням судового засідання, в якому першим питанням просив головуючого суддю заявити самовідвід від розгляду справи, та клопотання про відвід судді, яке обґрунтував наявністю припущень щодо помсти за відводи, заявлені у інших судових справах, та подання скарг на дії судді.
Клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадження із проведенням судового засідання позивач просив розглянути перед розглядом його заяви про відвід судді від 02 грудня 2021 року.
06 грудня 2021 року суддею Капшук Л.О. заявлено самовідвід у справі, який обґрунтовано тими обставинами, що позивач ОСОБА_1 висловлює власну стійку позицію про можливу упередженість судді під час розгляду справи, має внутрішнє переконання про відсутність безсторонності судді під час розгляду справи. Ці обставини суддя вважає такими, що унеможливлюють її участь у розгляді справи.
Доводи, викладені у поданій заяві про самовідвід, вказують на наявність підстав для відведення судді від розгляду адміністративної справи.
Право на подання заяви про самовідвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.
Зокрема, за змістом частини 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 2 - 4 даної статті визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За правилами частини 1 статті 40 КАС України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин 2-3 даної статті, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений обов'язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства.
Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов'язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.
В статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням ХІ (черговим) з?їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справи є основним обов'язком судді.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Відповідно до положень частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії, надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лауко проти Словаччини» Європейський суд наголосив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи. Адже заявник не може в повній мірі скористатись своїми правами для свого захисту, що може наслідком підірвати справедливість судового розгляду.
В постанові від 06 лютого 2019 року № 761/37267/16-ц Верховний Суд України послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» та зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
В кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, параграф 49, 9 листопада 2006 року).
Також, у рішенні у справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VІІІ, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.
Відповідно до практики ЄСПЛ при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Так, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається про необхідність застосування суб'єктивних та об'єктивних критеріїв. Зазначена позиція також підтримана Верховним Судом.
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Зі змісту клопотань та заяв, поданих ОСОБА_1 02 грудня 2021 року у справі, вбачається, що об?єктивних фактичних обставин та обґрунтованих підстав, які б свідчили про упередженість чи необ?єктивність судді Капшук Л.О. під час розгляду справи, позивачем не наведено.
Незгода позивача з процесуальним рішеннями судді Капшук Л.О. від 30 листопада 2021 року, обумовлюється винятково його суб'єктивним ставленням до вказаного рішення. Законність та обгрунтованність рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
З цього питання у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 № 8 «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що процесуальні дії судді, законність та обгрунтованність рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно незгода сторони з винесенням суддею судового рішення, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Проте, зі змісту вказаних заяв вбачається, що у позивача сформувалося стійке внутрішнє переконання в упередженості судді Капшук Л.О., яку вона, на його думку, буде проявляти в подальшому під час розгляду справи, що свідчить про відсутність внутрішнього сприйняття будь - якого рішення судді Капшук Л.О. у цій справі як з процесуальних питань, так і по суті справи.
З огляду на суб'єктивні та об'єктивні критерії наявності безсторонності, визначені в рішеннях ЄСПЛ, підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді (суб'єктивний критерій), участь судді у розгляді справи унеможливлюється і за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об'єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості (об'єктивний критерій).
Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача можуть виникати сумніви в неупередженості судді.
Отже, підстави для самовідводу судді наявні навіть тоді, коли суддя не виявляє особистої упередженості до учасників справи та відсутні факти, що свідчать про його упередженість, проте у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення непорозумінь при подальшому розгляді справи, запобігання виникненню у сторін сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді.
Позивач в поданих клопотаннях неодноразово висловив власну стійку позицію про можливу упередженість судді під час розгляду справи в зв'язку з поданою до Вищої ради правосуддя скаргою та відсутність у зв'язку з цим довіри до судді.
Вказане свідчить про наявність обставин, що викликають неспокій позивача та невпевненість у неупередженості суду, суб'єктивну недовіру ОСОБА_1 до судді у даній справі та внутрішнє переконання про відсутність безсторонності та неупередженості судді під час розгляду справи.
Суддя не в змозі переконати учасника справи у власній неупередженості. Тому, навіть мінімальні сумніви, висловлені учасником справи відносно суб'єктивної поведінки судді, та його побоювання, що певний суддя є небезстороннім, є підставою для його відсторонення.
Таке рішення є доцільним для забезпечення умов та гарантій, за яких у позивача не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи справедливим, безстороннім та неупередженим судом; недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України; виключення суб'єктивних підстав для сумніву учасників в неупередженості суду.
Частиною 1 статті 41 КАС України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 41 КАС України, суд
Заяву судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Любові Олексіївни про самовідвід задовольнити.
Відвести головуючого в судовому засіданні з розгляду адміністративної справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, зобов?язання повернути незаконно вилучений транспортний засіб, суддю Капшук Любов Олексіївну від розгляду справи.
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, зобов?язання повернути незаконно вилучений транспортний засіб передати до канцелярії Миронівського районного суду Київської області для виконання вимог частини 1 статті 41 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук