Справа № 369/16106/21
Провадження №2-ві/369/25/21
17.12.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді Дубас Т.В. від розгляду заяви представника заінтересованої особи Дочірнього підприємства «БЦТ» - Тарасенкова Віктора Володимировича про відвід судді Дубас Т.В. по цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, боржник: ТОВ «Крупенія», стягувач: ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», Дочірнє підприємство «БЦТ», Приватне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» про примусове проникнення до об'єкту нерухомості,
16.12.2021 року до суду надійшла заява від представника заінтересованої особи Дочірнього підприємства «БЦТ» - Тарасенкова Віктора Володимировича, про відвід головуючій судді Дубас Т.В. в порядку ст. 36 ЦПК України.
Дана заява мотивована тим, що після ознайомлення 14.12.2021 з матеріалами справи №369/16106/21, приватний виконавець у судові засідання з розгляду власного подання жодного разу не з'являвся, причин поважності неявки суду не надавав.
Натомість "представництво" інтересів приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича здійснює інша особа.
З огляду на вказані обставини, ДП "БЦТ", в судовому засіданні, що відбулось 14.12.2021 було поставлено питання про належність повноважень на представництво інтересів приватного виконавця при здійсненні виконавчої дії адвокатом, яке суд залишив без задоволення, визначивши, що відповідно до ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Виходячи із викладеного вище, ДП "БЦТ" вбачає ознаки необ'єктивності та упередженості судді при розгляді даного подання, відповідно до наступного.
Так, замість того, щоб залишити подання приватного виконавця без розгляду в силу ч.5 ст. 223 ЦК України суд допустив до участі у справі з розгляду подання, особу, яка не мала права представляти інтереси приватного виконавця, більше того, судом надавалося такій особі право представляти інтереси та діяти від імені приватного виконавця в судових засіданнях.
Зазначені обставини викликають обгрунтовані сумніви у ДП "БЦТ" стосовно неупередженості та об'єктивності судді Дубас Т.В. під час розгляду даної справи, приймаючи до уваги той факт, що предметом спору у справі № 369/16106/21 є вирішення подання приватного виконавця до примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника, а отже, і обмеження права власності, яке може зазнати власник майна у зв'язку із постановленням очевидно необ'єктивної ухвали.
З урахуванням вищезазначеного, просив суд відвести суддю Києво-Святошинського суду Київської області Дубас Т.В. від розгляду справи №369/16106/21 за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича про примусове проникнення до об'єкту нерухомості у виконавчому провадженні №64013577 від 29.12.2020 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/2129/17 від 10.12.2019 про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Радянська, 4, ідентифікаційний код: 40240393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово логістичний комплекс "Артика" (04086, м. Київ, вул. О.Теліги, 41, ідентифікаційний код 37075024).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2021 року визнано заявлений відвід судді необгрунтованим та передано заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України. Провадження по справі зупинено до вирішення питання про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2021 року, заява про відвід передана до провадження судді Янченка А.В.
Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку про безпідставність такого відводу з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами ЄСПЛ. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві!» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
Крім наведених об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П'єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу "); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об'єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.
Доводи представника заінтересованої особи Дочірнього підприємства «БЦТ» - Тарасенкова Віктора Володимировича на безпідставний допуск судом до участі у справі з розгляду подання особи, яка не мала права представляти інтереси приватного виконавця, не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів справи.
А тому, враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про безпідставність заяви представника заінтересованої особи Дочірнього підприємства «БЦТ» - Тарасенкова Віктора Володимировича про відвід судді Дубас Т.В. по цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, боржник: ТОВ «Крупенія», стягувач: ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», Дочірнє підприємство «БЦТ», Приватне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» про примусове проникнення до об'єкту нерухомості, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволенні заяви представника заінтересованої особи Дочірнього підприємства «БЦТ» - Тарасенкова Віктора Володимировича про відвід судді Дубас Т.В. по цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, боржник: ТОВ «Крупенія», стягувач: ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», Дочірнє підприємство «БЦТ», Приватне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» про примусове проникнення до об'єкту нерухомості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Янченко