Справа № 366/2833/21
Провадження № 2/366/761/21
20 грудня 2021 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючої - судді Слободян Н.П., з участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , до Іванківської селищної ради Київської області, треті особи: Іванківська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,
19.10.2021 адвокат Коломієць І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка за життя склала заповіт від 07.08.1996, відповідно до якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_6 , зокрема, і домоволодіння, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 спадщину прийняла, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.09.2021 та витягом про реєстрації у спадковому реєстрі від 20.05.2021.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. За життя вона склала заповіт, згідно з яким домоволодіння та земельну ділянку вона заповіла позивача, своїй доньці. Треті особи не заперечують проти того, щоб спадковий будинок був успадкований позивачкою, яка спадщину прийняла. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок нотаріусом їй було відмовлено, оскільки не пред'явлено правовстановлюючого документу на нього.
Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину та претендує на спадкове майно у виді домоволодіння після смерті ОСОБА_6 є позивач. Вважаючи, що має право на спадкове майно, позивач просить визнати її право власності на житловий будинок з господарськими будівлями.
У судове засідання позивач не з"явилася. Про день і час слухання справи повідомлена вчасно, належним чином. Подала заяву, у якій просила справу розглядати без її участі.
22.10.2021 у справі відкрите провадження, підготовче судове засідання призначене на 15.11.2021, яке, у зв'язку з неявкою сторін відкладене на 20.12.2021.
Представник відповідача, Іванківської селищної ради, у судове засідання не з"явився, про день і час слухання справи повідомлено вчасно. Направили до суду лист про те, що не заперечують проти задоволення позову, що суд розцінює як визнання позовних вимог. Просять справу розглядати без участі їх представника.
Треті особи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у судове засідання не з*явились, надіславши письмові про те, що не заперечують проти задоволення позову і просили справу розглядати без їх участі.
Третя особа, представник Іванківської районної державної нотаріальної контори, у судове засідання також не з*явився. Надіславши до суду витребувані судом матеріали спадкової справи та лист з проханням розгляду справу без участі нотаріальної контори.
Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, вивчивши докази, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.10.1996 ( а.с.15).
За життя вона склала заповіт на користь ОСОБА_6 , який посвідчений 07.08.1996 року у виконкомі Феневицької сільської ради Іванківського району Київської області ( а.с.16).
На день смерті ОСОБА_5 належав житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 (погосподарська книга № 3), що підтверджується довідкою, виданою старостою № 31 від 07.04.2021, і який був збудований, за даними технічного паспорту у 1935 році, як і господарські будівлі та споруди у 1935-1960 р.
ОСОБА_6 спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла шляхом спільного проживання на день смерті з останньою, що підтверджується довідкою сільської ради № 489 від 20.04.2011, яка знаходиться у спадкові справі № 224/11. Проте, не оформила спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.10.2020.
Після її смерті спадщину прийняли ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заведена спадкова справа № 93/2021, що підтверджується наданими суду матеріалами спадкової справи.
За життя ОСОБА_6 склала заповіт на користь ОСОБА_1 , своєї доньки, який посвідчений 07.02.2018 року у секретарем Феневицької сільської ради Іванківського району Київської області. Згідно з цим заповітом житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 вона заповіла саме позивачу.
Постановою нотаріуса № 784-02-31 від 07.09.2021 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями у зв'язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності спадкодавиці на нього.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ст. 1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб.
У відповідності до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Єдиним спадкоємцем за заповітом, відповідно до ст. 1234, 1235 ЦК України, який прийняв спадщину та претендує на спадкове майно у виді житлового будинку з господарськими будівлями після смерті ОСОБА_6 , є позивач, її донька. Інших спадкоємців, які б претендували на це майно, немає.
Проте, через відсутність правовстановлюючих документів на будинок, зазначено вище постановою нотаріуса позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, у зв'язку з чим вона не може оформити свої спадкові права на зазначене майно, хоча воно входить до складу спадщини. На даний час ніхто, крім неї, на це майно не претендує.
Відповідно до положень чинного на той час ЦК УРСР 1963 року, Вказівок по порядку ведення по господарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03 серпня 2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов'язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася у сільській місцевості.
Також слід зазначити, що виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України в редакції від 16.01.2003 року, тобто до 01.01.2004 року.
Таким чином, ще спадкодавець ОСОБА_5 після реєстрації житлового будинку у погосподарській книзі Феневицької сільської ради набула право власності на зазначений будинок, що підтверджується зазначеною вище довідкою сільської ради.
Оскільки позивач, яка є спадкоємцем після смерті своєї матері, ОСОБА_6 , яка успадкувала домоволодіння після смерті ОСОБА_5 , прийнявши спадщину, але не оформивши спадкових прав у встановленому законом порядку, не може в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадкове майно у зв'язку з тим, що спадкодавець за життя не отримала правовстановлюючого документу на спадковий житловий будинок, то, для захисту прав позивача, позов слід задовольнити.
Будь яких перешкод для визнання за позивачем права власності на спадковий будинок, що залишилася після смерті ОСОБА_6 , під час судового розгляду не встановлено.
Відповідно до ст. 41 Конституції України «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю».
Відповідно до ст. 41 Конституції України «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю».
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )право власності на спадкове майно її матері, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме:
житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , розміром жилої площі 19,8 м.кв., загальною площею 30,1 м.кв. з ґанком в плані позначений літерою «А» та надвірні будівлі (сарай «Б», вбиральня «В», огорожа № 1, ворота/хвіртка № 2 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення (20.12.2021).
Суддя Н.П. Слободян