Справа № 362/6601/19
Провадження № 1-кп/362/176/21
08.12.2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
представника потерпілої - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110140001071 від 03.08.2019 р., за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Калинівка, Васильківського р-ну, Київської обл., українця, гр-на України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, -
02.08.2019 р., близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_10 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz С180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою по вул. Залізнична в смт. Калинівка, Васильківського району, Київської області, поряд з буд. № 47, в напрямку руху до вул. Центральна, в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. (далі ПДР) відповідно до якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», порушуючи вимоги пункту 12.2 ПДР України, відповідно до якого «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги», та, порушуючи вимоги пункту 12.4 ПДР України, відповідно до якого «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.», не врахував дорожню обстановку, не обрав дозволену швидкість руху, у зв'язку з чим на заокругленні дороги допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де в протилежному напрямку рухався технічно справний автомобіль марки «Mitsubishi Nativa» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , та здійснив зіткнення з вище вказаним транспортним засобом.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Mitsubishi Nativa», ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 265 від 25.09.2019:
У гр. ОСОБА_8 , 1982 р.н., мали місце тілесні ушкодження: закритий перелом правої плечової кістки, садна правого колінного суглоба.Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, можливо в строк та за обставин, вказаних в ухвалі, тобто в умовах дорожньо-транспортної пригоди.Тілесні ушкодження у ОСОБА_8 в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки викликали тривалий розлад здоров'я.
Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи № 12-1/1720 від 06.09.2019:
Зіткнення автомобіля «Mercedes-Benz С 180» реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобілем «Mitsubishi Nativa» реєстраційний номер НОМЕР_2 відбулося на смузі для руху в напрямку до с. Плесецьке, перед початком зафіксованої на схемі до ОМП «вибоїни (царапини) на покритті» (позначка 3 схеми до протоколу ОМП).
В момент первинного контакту автомобіль «Mercedes-Benz С180» реєстраційний номер НОМЕР_1 контактував передньою лівою частиною з лівою боковою частиною автомобіля «Mitsubishi Nativa» реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому повздовжні осі автомобілів «Mercedes-Benz С 180» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Mitsubishi Nativa» реєстраційний номер НОМЕР_2 розташовувались під кутом близько 160+5°.
Згідно висновку інженерно-технічної експертизи № 12-1/2135 від 09.10.2019:
В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «Mercedes-Benz С-180», номерний знак НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1., п. 12.2. та п. 12.4. Правил дорожнього руху України.В заданій дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz С-180», номерний знак НОМЕР_3 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 та п. 12.4. Правил дорожнього руху України. Невідповідностей вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України, в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz С-180», номерний знак НОМЕР_1 , не вбачається. За даних дорожніх обставин, технічна можливість попередження зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Nativa», номерний знак НОМЕР_4 водієм автомобіля «Mercedes-Benz С-180», номерний знак НОМЕР_1 полягала у виконанні ним вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України. Тобто, при виконанні вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «Mercedes-Benz С-180», номерний знак НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Nativa», номерний знак НОМЕР_4 , нащо у нього не було перешкод технічного характеру. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «Mitsubishi Nativa», номерний знак НОМЕР_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2. та п. 12.3. Правил дорожнього руху України. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля «Mitsubishi Nativa», номерний знак НОМЕР_4 невідповідностей у виконанні вимог п. 12.2. та п. 12.3. Правил дорожнього руху України, не вбачається. За даних дорожніх обставин, водій автомобіля «Mitsubishi Nativa», номерний знак НОМЕР_4 , при заданому комплексі вихідних даних, не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz С-180», номерний знак НОМЕР_1 шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, як при допустимій, так і при обраній швидкості руху автомобіля «Mercedes-Benz С-180», номерний знак НОМЕР_1 . Розрахунки, щодо наявності у водія автомобіля «Mitsubishi Nativa», номерний знак НОМЕР_4 технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz С-180», номерний знак НОМЕР_1 шляхом безпечного об'їзду, не проводяться, по причині, вказаній у дослідницькій частині. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля «Mitsubishi Nativa», номерний знак НОМЕР_4 невідповідностей у виконанні вимог п. 12.2. та п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору, знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля «Mercedes- Benz С-180», номерний знак НОМЕР_1 , невідповідностей вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz С- 180», номерний знак НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz С-180», номерний знак НОМЕР_1 , з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю та показав, що 02.08.2019 р., близько 23 год. 30 хв., він, керуючи належним йому автомобілем марки «Mercedes-Benz С180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою по вул. Залізнична в смт. Калинівка, Васильківського району, Київської області, поряд з буд. № 47, в напрямку руху до вул. Центральна, на заокругленні дороги, допустив виїзд на зустрічну смугу руху, та здійснив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Nativa» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 . Внаслідок ДТП він отримав травму голови, тому, чому залишив місце пригод, пояснити не може, спиртних напоїв того дня не вживав. Потерпіла від допомоги відмовилась, він пропонував їй оплатити лікування, потім 2 тисячі доларів, потім 5 тисяч доларів та свій автомобіль. Проте потерпіла відразу захотіла велику суму - 20 тисяч доларів, тому в лікарню до неї він не приїздив. Просив суворо не карати, висловив каяття.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 02.08.2019 р. близько 24 год. 00 хв. вона з сім'єю, з чоловіком і двома дітьми, поверталась з відпочинку. На залізничному переїзді смт. Калинівка, не доїжджаючи до повороту, вилетів автомобіль і засліпив їх, удар був в бік водія. Вона сиділа на пасажирському сидінні, за кермом був її чоловік. На задньому сидінні сиділи син і донька. Дана ділянка дороги була освітлена, так як це залізничний переїзд, погода була хороша, дощу не було. Після зіткнення вони вийшли з машини та витягли доньку. Пасажири з машини, що з ними зіткнулась, сварились з її чоловіком, щоб він не викликав поліцію. Поліцію та швидку допомогу викликали люди, що їхали за машиною обвинуваченого. На місці ДТП обвинуваченого не було. ЇЇ забрала швидка допомога та зробили операцію, поставили пластину в руку, також був перелом коліна зі зміщенням. Проблеми зі здоров'ям вона має дотепер. У сина після цієї ДТП був струс мозку, донька знервована. На місці ДТП обвинувачений та його пасажири допомоги їм не надали. Обвинувачений на наступний день подзвонив чоловіку і запропонував 2 тис. грн., проте вона сказала, що у неї складна і вартісна операція. Через три місяці обвинувачений подзвонив і запропонував 100 тис. грн., віддати йому їхній автомобіль, та відмовитися від будь-яких претензій. Ще телефонував в стані алкогольного сп'яніння і погрожував, сказав чекати страхових виплат. Під час перебування справи в суді нічого не відшкодував, станом здоров'я її та дітей не цікавився. З приводу покарання обвинуваченому ОСОБА_10 - просила призначити суворе покарання, застосувати обмеження волі та позбавити права керування транспортними засобами, оскільки вибачення від обвинуваченого та матеріального відшкодування вона не отримала.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_10 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.
Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_10 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України (у редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення, 02.08.2019 р.), віднесений кримінальним законом до злочинів невеликої тяжкості, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ІП Васильківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується добре, одружений, офіційно не працевлаштований, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, його особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання відповідно до статей 66, 67 КК України, в судовому засіданні не встановлено.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_10 положень ст. 69 КК України, судом не вбачається.
Щодо щирого каяття ОСОБА_10 у вчиненні злочину в ході судового розгляду справи, суд зазначає, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, котра вчинила злочин. Каяття передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління. Тобто щире каяття - це передусім морально-психологічне явище, яке виявляється у самозасудженні особою вчиненого нею злочину, його наслідків, прагненні усунути заподіяну шкоду та рішенні особи більше не вчиняти злочинів. Такий психічний стан особи може свідчити про позитивну перебудову свідомості особи та втрату або зниження ступеня її суспільної небезпечності, про реальну можливість виправлення цієї особи. Виходячи із змісту терміна "щире каяття", для визнання наявності у справі даної обставини, яка пом'якшує покарання, суду необхідно встановити щирість висловлювань особи про те, що вона шкодує про вчинене, засуджує свою поведінку та бажає виправитися. Для цього щире каяття, як внутрішнє переживання особи, повинно віднайти свій зовнішній прояв. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Щире каяття обвинуваченого ОСОБА_10 суд розцінює як прагнення пом'якшити покарання за вчинений ним злочин та уникнення справедливого покарання.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи позитивну характеристику на обвинуваченого ОСОБА_10 за місцем його проживання, до адміністративної відповідальності не притягувався, те, що він раніше не судимий, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_10 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеженням волі на певний строк, але із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України до покарання, оскільки виправлення обвинуваченого ще можливе без ізоляції від суспільства.
Суд також вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки даний злочин пов'язаний з експлуатацією транспортного засобу та грубим порушенням обвинуваченим Правил дорожнього руху України, крім того, станом на час судового розгляду він не має офіційного місця роботи, характер якої був би пов'язаний із необхідністю керуванням транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому призначене покарання ОСОБА_10 буде відповідати його особі і вчиненому ним кримінальному правопорушенню.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
За вимогами цивільного позову потерпіла просить стягнути з ОСОБА_10 на свою користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 286045 грн. 82 коп., відшкодування моральної шкоди у розмірі 250000 грн., який ОСОБА_8 обґрунтовує тим, що ОСОБА_10 завдав їй фізичної шкоди у вигляді тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Після отримання вказаних тілесних ушкоджень їй була надана медична допомога, проведено оперативне втручання та встановлено металоконструкцію плечової кістки, вартість якої 9430,00 грн., комісія - 113,16 грн. Крім того, було придбано лікарські засоби, медикаменти, пройдено огляди: 295,81 грн. - придбання медикаментів, згідно висновку лікаря-ортопеда травматолога від 24.09.2019 р. (копія консультативного висновку та квитанція додається); 1760,00 грн. - мультизрізова комп'ютерна томографія плечового суглобу, ліктьового суглобу (копія висновку томографії та квитанція про оплату додаються); 500,00 грн. - консультативний висновок ортопеда (копія висновку та квитанці додаються); 344,00 грн. + 346,00 грн. - аналізи в лабораторії (розрахунок вартості аналізів і квитанції додаються); 956,77 грн. - придбання медикаментів (копія консультативного висновів спеціаліста та квитанція додаються); 783,90 грн. - придбання медикаментів (копія консультативного висновку спеціаліста та квитанція додаються); 170,00 грн. - повторна консультація ортопеда (копія консультативного висновку квитанція додаються); 573,06 грн. + 1111,19 грн. - придбання медикаментів та лікарських засобів (копія консультативного висновку спеціаліста та квитанції додаються); 12816,30 грн. - придбання медикаментів, лікарських засобів безпосередньо час лікування в медичному закладі, а також проходження лікування амбулаторно (квитанції додаються); 862,19 грн. - придбання лікарських препаратів (консультація ревматолога та чеки додаються); 3150,00 грн. - курс реабілітації (індивідуальний розклад пацієнта та чеки додаються). Також просить стягнути матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП її дітям- ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , що складається з: 300,00 грн. + 90,00 грн. - оплата послуг з медичного обстеження (консультативний висновок та квитанції додаються); 826,44 грн. - придбання медикаментів та лікувальних засобів за висновками лікарів (квитанції додаються).
Крім того, пошкоджено її транспортний засіб «Mitsubishi Nativa», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку складає 241103,00 грн. (висновок експерта додається). Вартість проведеного експертного дослідження, згідно з довідкою Житомирського НДЕКЦ становить 1015,2 грн., що сплачено позивачем у повному обсязі та підтверджується відповідною квитанцією про оплату (довідка Житомирського НДЕКЦ та квитанція про оплату додається). Крім того, позивачем були понесені матеріальні збитки, що повязані із транспортуванням свого пошкодженого автомобіля з місця ДТП, а також для проведення експертного дослідження за допомогою послуг евакуатора. Так, за послуги евакуатора 02.08.2019 р. позивачем було сплачено 1600 грн. згідно квитанції № 837820 від 02.08.2019 р. та акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 02.08.2019 р. (квитанція, акт та копії документів, що посвідчують право суб'єкта господарювання надавати такі послуги додаються). 11.10.2019 р. позивачем було сплачено 3300,00 грн. за аналогічні послуги, відповідно до квитанції № 837822 від 11.10.2019 р. та акту приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг) від 11.10.2019 р. (квитанція та акт додаються). Крім того, за весь час проведення досудового розслідування та експертного дослідження на замовлення позивача автомобіль перебував на стоянці та тимчасовому утриманні, за вказані послуги позивачем було сплачено 5650,00 грн. згідно з товарним чеком № 445 від 12.10.2019 р. (товарний чек додається). Таким чином, вважає, що загальний розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу після ДТП, становить - 251653,00 грн.
Також, крім майнової шкоди, позивачу неправомірними діями обвинуваченого була завдано фізичного болю та моральних страждань.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити цивільний позов в межах його доведеності.
Потерпіла та її представник цивільний позов просили задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений та його захисник вважають, що позов підлягає до задоволення в межах сум страхового відшкодування (300000 грн.). Моральну шкоду вважають не доведеною, та такою, що підлягає стягненню з ПРАТ "СК "Брокбізнес", оскільки автомобіль обвинуваченого був застрахований в даній страховій компанії.
Суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд вважає доведеними позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі понесених потерпілою фактичних витрат, які підтверджені відповідними доказами. Так, суд вважає обґрунтованими вимоги потерпілої в частині обґрунтування розміру матеріальної шкоди на суму: 33212,38 грн. - витрати, понесені потерпілою на лікування (за виключенням сум: 390,00 грн. та 826,44 грн. - витрати пов'язані з діагностикою дітей, так як вказані особи потерпілими у вказаному кримінальному провадженні визнані не були), 251653,00 грн. завдану матеріальна шкода внаслідок пошкодження транспортного засобу, оскільки така сума витрат на придбання лікарських препаратів, матеріалів медичного призначення, обстеження підтверджена чеками, квитанціями, висновком експертного дослідження та іншими письмовими доказами.
Суд вважає необґрунтованими інші позовні вимоги щодо стягнення додаткових витрат на лікування дітей потерпілої, оскільки дані особи не визнані потерпілими у вказаному кримінальному провадженні.
При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29.11.1985 р.) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, - з іншого.
Щодо вимог потерпілої про відшкодування моральної шкоди, судом враховується наступне.
У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом об'єктивно встановлено, що потерпілій внаслідок протиправних дій обвинуваченого було завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями та порушення нормального життєвого ритму потерпілої, що свідчить про заподіяння потерпілій з вини обвинуваченого моральної шкоди. З матеріалів справи не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру шкоди, який передбачений цивільним позовом, а також такого матеріального стану обвинуваченого, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги цивільного позивача у заявленому нею розмірі грошового стягнення щодо моральної шкоди. Відтак, заначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілої, - з іншого.
Враховуючи глибину душевних та фізичних страждань, яких зазнавла потерпіла, тривалість перебування на лікуванні, враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_8 моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 10000,00 грн., вважаючи його достатнім.
Таким чином, із урахуванням принципу диспозитивності кримінального судочинства цивільний позов підлягає задоволенню частково в межах доведених вимог.
Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 (що мотивоване відсутністю постійного місця роботи та стабільного заробітку, а також наявністю утриманців) про звільнення від сплати процесуальних витрат в розмірі 6174, 12 грн., а тому вони у відповідності до вимог закону підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Судові витрати за витрати на проведення авто-технічної експертизи № 12-1/1721 від 05.09.2019, проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - 1430,00 (тисячу чотириста тридцять гривень 00 коп.); Авто-технічної експертизи № 12-1/1754 від 05.09.2019, проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - 1430,00 (тисячу чотириста тридцять гривень 00 коп.) Інженерно-транспортної експертизи № 12-1/1720 від 06.09.2019, проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - 1430,00 (тисячу чотириста тридцять гривень 00 коп.); Інженерно-технічної експертизи № 12-1/2135 від 09.10.2019, проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - 1884,12 (тисячу вісімсот вісімдесят чотири гривні 12 коп.), а всього - 6174,12 грн., необхідно стягнути з ОСОБА_10 на користь держави.
Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_10 не обирався та в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому суд при постановленні вироку не застосовує до ОСОБА_10 запобіжного заходу.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання - у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_10 від призначеного основного покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_10 обчислювати з дня проголошення вироку.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 284865 грн. 38 коп.; в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000 грн., а всього - 294865 грн. 38 коп.
В задоволенні іншої частини цивільного позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 6174 грн. 12 коп.
Речові докази:
-автомобіль «Mitsubishi Nativa» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходиться на автомобільній стоянці за адресою: АДРЕСА_2 , - повернути власнику ОСОБА_8 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1