Справа № 375/1324/21
3/357/7278/21
14.12.2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючого ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
При перевірці торгівельного павільйону, що належить ФОП ОСОБА_1 , виявлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: 11.10.2020 року проведення розрахункової операції із застосуванням РРО, без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, чим порушено п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями), тобто ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи була належно повідомлена, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, через канцелярію суду подала заяву в якій просить розглядати справу в її відсутності, вину у вчинення правопорушення визнала.
Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, за вчинене адміністративне правопорушення стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня його вчинення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. При цьому, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду 24.11.2021 року, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП 11.10.2020 року, тобто більш ніж три місяці тому.
Таким чином, строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, на даний час закінчився.
Згідно ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
За викладених обставин закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.
Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини який неодноразово наголошував, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ « Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ».
В розумінні вищевикладеного, встановлення будь-якої обставини в рішенні суду після закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, може порушити право особи на справедливий суд, оскільки таке рішення буде прийнято на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Враховуючи викладене, вимоги ст. 38, ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, необхідно закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 38, 40-1, 247, 284 КУпАП України, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяС. І. Дорошенко