Справа № 357/13110/21
3/357/6762/21
16.12.2021 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, що надійшли з батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11.10.2021 відносно особи ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №288936 за ч.1 ст.130 КУпАП про те, що він 11.10.2021 о 21-34 год. в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 46, керував транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови). Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора алкотестера «Драгер», з показами приладу ОСОБА_1 погодився, результат огляду 0,37 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, 11.10.2021 його працівники поліції не зупиняли, а під'їхали до нього коли він стояв неправильно припаркованим. На пропозицію поліцейських пройти огляд він погодився. Він продув прилад, результат був позитивний, але повідомив, що він алкоголь не вживає, оскільки у нього цукровий діабет. Він розуміє українську мову, але не розумів, що було написано в протоколі, за що він розписувався. Він думав, що то склали протокол за неправильну парковку. Працівники поліції не роз'яснили йому його права.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Тарасюк А.В. подав до суду клопотання, згідно якого просив справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Оскільки вважає, що викладена суть адміністративного правопорушення у протоколі не відповідає суті правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так відповідно до вимог п. 2.9 а водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено три склади правопорушення: 1)керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, але враховуючи складові об'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування з ознаками сп'яніння відповідальність не настає, тобто у протоколі не викладена суть правопорушення.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його адвоката Тарасюка А.В. дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №288936 від 11.10.2021; роздруківку про результати тестування із технічного приладу «Драгер 7510» (а.с.4) з якого вбачається, що результат тесту 0,37 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3) з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 11.10.2021 щодо водія ОСОБА_1 ; рапорт від 11.10.2021 р., відеозапис з нагрудної камери до протоколу ААБ №288936 від 11.10.2021, розписку від 11.10.2021 (а.с.2) з якого вбачається, що ОСОБА_2 має посвідчення водія та забирає транспортний «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язується доставити транспортний засіб за адресою АДРЕСА_2 та не допускати до керування ОСОБА_1 , прийшов до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ч. 1 ст. 254 КУпАП).
При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП,у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення,а також нормативний акт, який передбачає відповідальність задане правопорушення.
Відтак, обставини вчинення правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Так, за визначенням статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних та суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення, що є необхідними і достатніми для притягнення особи до юридичної відповідальності.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Так, згідно з п. 2.9 «а»ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Таким чином, проаналізувавши зміст диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є саме перебування водія, що здійснює керування транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння, що з огляду на положення ч. 1 ст.256КУпАП має бути конкретно відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 256 КУпАП та п. 9 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року N 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Суть адміністративного правопорушення формулюється шляхом викладу встановлених на місці події обставин та фактів, які дають підстави особі, яка складає протокол інкримінувати водію порушення відповідних пунктів ПДР та кваліфікувати дії такого порушника.
Як вбачається, фабула протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №288936 від 11.10.2021 не містить інформації про те, що водій ОСОБА_1 керував в стані алкогольного сп'яніння, а в даному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем саме з ознаками алкогольного сп'яніння, що не узгоджується з диспозицією адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у той час, як ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно зст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, враховуючи викладене, наданий суду протокол про адміністративне правопорушення не може бути належною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому суд вважає за необхідне провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.130, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті7та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяТетяна КЛЕПА