Березівський районний суд Одеської області
17.12.2021
Справа № 494/1582/21
Провадження № 3/494/686/21
17.12.2021 р. м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -
22.11.2021 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа надійшла в провадження судді Римар І.А. та призначено до судового розгляду на 10.12.2021 року.
Згідно протоколу серії ОБ №099327 про адміністративне правопорушення від 18.11.2021 року вбачається, що 18.11.2021 року о 10:54 годині в м. Березівка Одеської області по вулиці Пушкінській ОСОБА_1 керував мопедом ЕХ 50 аТ-В з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду та за допомогою продуву «Драгер» на стан сп'яніння відмовся в присутності 2х свідків.
Відповідно до наказу Березівського районного суду Одеської області №19 -ОД від 31.08.2021 року( з подальшими змінами), постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ( з подальшими змінам) та відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12.03.2020 року до 31.12.2021 року на усій території України карантин. Згідно з рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.
10.12.2021 року та 17.12.2021 року ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся в телефонному режимі, що підтверджується телефонограмами від 23.11.2021 року та від 10.12.2021 року (а.с.11,13). Причини неявки суду не повідомив. Будь-які заяви чи клопотання до суду не подавав.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
За таких обстави, у зв'язку з оголошенням карантину на території України та з урахуванням ігнорування ОСОБА_2 виклику до суду, та те, що останній жодного разу протягом фактично місяця не звертався до суду з будь-якими заявами чи клопотаннями щодо розгляду справ відносно нього, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останнього за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ОБ №099327 від 18.11.2021 року за частиною першою статті 130 КУпАП.
Статтею 130 КУпАП передбачено: «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Статтею 252 КУпАП встановлено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, дослідивши відео - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд враховує, що по справі та у самому протоколі відсутні будь-які зауваження з боку ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, натомість останній погодився з порушеннями, про що власноруч написав пояснення у протоколі. Також вказане підтверджується відео доказом.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 - судом не встановлено.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
У суду не виникає сумніві щодо переконливості доказів узятих в цілому по справі, яким вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за частиною першою ст.130 КУпАП.
Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статей 34,35, 280 КУпАП обставиною, яка пом'якшує відповідальність - не встановлено. Обставин, що обтяжують відповідальність - не виявлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.
Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з'являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись статтями 40-1, частиною першою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_1 ) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК в Одеській обл./отг м. Березівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA848999980313171206000015594, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гри. 00 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя І.А. Римар