Справа № 316/3325/20
Провадження № 2/316/389/21
"17" грудня 2021 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі головуючого судді Куценка М.О.
за участю секретаря судового засідання Нестерової Г.М.
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі судового засідання приміщення суду в м.Енергодарі Запорізької області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №316/3325/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком,-
Позивач ТОВ «Місто для людей Енергодар», в особі свого представника - адвоката Турчинського М.І. звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2018 по 01.01.2020 у розмірі 5355,55 грн.
В обґрунтування вимог позову зазначає, що рішенням виконкому Енергодарської міської ради №161 від 06.06.2018 ТОВ «Місто для людей Енергодар» починаючи з 01.08.2018 обслуговує багатоквартирні будинку в місті Енергодарі. 08.06.2018 укладено Договір №08/06/2018-27 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між ТОВ «Місто для людей Енергодар» та від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 - міським головою міста Енергодара Музикою П.О. якого уповноважено на укладання цього договору пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 06.06.2018 №161. Відповідно до вказаного Договору №08/06/2018-27 на співвласників багатоквартирного будинку покладено обов'язок сплачувати за надані послуги з управління багатоквартирним будинком. Пунктом 5 Договору визначено розмір і форму оплати послуг управителя відповідно до якого, замовник сплачує за надані послуги управителем щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень в розмірі 6,40 гривні на місяця за 1 квадратний метр у загальній площі житлового або нежитлового приміщенні у об'єкті яке перебуває у власності або у користуванні кожного зі співвласників.
Вказує, що на відповідача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та за період з 01.08.2018 по 01.01.2020 мешканцю багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 надано послуги з управління багатоквартирним будинком, за які відповідач кожного місяця повинна сплачувати по своїй квартирі 334,72 грн., яка розраховується за формулою: тариф х загальну площу квартири. Відповідач не здійснювала оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, в наслідок чого виникла заборгованість, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом (а.с.2-5).
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 20.11.2020 по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.24-24зворот).
Ухвалою суду від 16.03.2021 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с.33-33зворот).
Відповідачем ОСОБА_1 , в особі представника: адвоката Курлапової С.В. за письмовим дорученням про надання правової допомоги (а.с.58-59) надано до суду письмовий відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі, зазначає також на те, що позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком не надавались, зобов'язання визначені умовами Договору не виконувались, а отже відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості. Просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.56-57).
Позивачем ТОВ «Місто для людей Енергодар» надано відповідь на відзив у якому заперечення відповідача вважає безпідставним, вимоги позову обґрунтованими, просить суд їх задовольнити (а.с.61-63).
В судове засідання, для розгляду справи по суті, позивач ТОВ «Місто для людей Енергодар», не з'явився, поважності причин неявки суд не повідомив. Представником позивача: адвокатом Турчинським М.І. за письмовою довіреністю (а.с.45) надано до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.44-44зворот). Крім того, у пункті 2 вимог позову просить розглянути справу на підставі наявних доказів та матеріалів (а.с.5).
В судове засідання для розгляду справи по суті, відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Курлапова С.В. не з'явились, представником відповідача надано до суду письмову заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, проти вимог позову заперечують просять в задоволенні позову відмовити (а.с.78).
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи, суд, враховуючи положення ч.3 ст.211 ЦПК України, відсутність будь-яких заяв, клопотань та інших обставин, які перешкоджають розгляду даної справи, вважає можливим провести її розгляд без участі сторін, на підставі неявних у справі матеріалів та доказів.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положення пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Встановлено, що Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради 06.06.2018 р. прийнято рішення №161 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків», виконавцем послуг з управління багатоквартирними будинками визначено ТОВ «Місто для людей Енергодар» за об'єктом конкурсу №1 та за об'єктом конкурсу №2 і уповноважено міського голову ОСОБА_3 , від імені співвласників багатоквартирного будинку підписати з ТОВ «Місто для людей Енергодар» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком що входив в об'єкт конкурсу №1 та конкурсу №2, строком на один рік (а.с.7).
Відповідно до п.5 ст.13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №150 від 13.06.2016 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2016 за №893/29023, було затверджено «Порядок проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку» (далі - Порядок №150), приписами пункту 6 розділу V якого було визначено, що протягом п'яти календарних днів з дня прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про призначення управителя з переможцем конкурсу укладається договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об'єкт конкурсу, строком на один рік, який, від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує уповноважена особа виконавчого органу місцевої ради, за рішенням якого призначається управитель.
08.06.2018 між співвласниками багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від імені яких діє Енергодарський міський голова Музика Павло Олексійович, який уповноважено на укладання цього договору рішенням виконавчого комітету ЕМР від 06.06.2018 №161, згідно з Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», надалі іменовані - «Замовник», з однієї сторони та ТОВ «Місто для людей Енергодар», в особі директора Шепеленка Володимира Миколайовича, що діє на підставі Статуту, який надалі йменується - «Управитель», з іншої сторони, було укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №08/06/2018-27 (далі - Договір №08/06/2018-27) (а.с.8-10зворот). Слід зазначити, що даний Договір №08/06/2018-27 є колективним і укладання окремого договору із кожним мешканцем будинку - не потребує.
Відповідно до п.3 Договору №08/06/2018-27, в управління передається майно об'єкта, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватись виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку визначених таким договором.
Відповідно до п.5 Договору №08/06/2018-27, сторони погодились, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень 6,40 гривні на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників (а.с.8).
Відповідно до п.20, п.21 Договору №08/06/2018-27, надання послуг з управління багатоквартирним будинком розпочалось з 01.08.2018 та Договір діє до 08.06.2019 (а.с.10) та в силу положень ч.6 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», договір вважається продовженим на наступний однорічний строк, якщо за один місяць до закінчення строку дії жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору. Наявності такої відмови від сторін Договору, судом не встановлено, як і не встановлено наявності доказів які б свідчили на те, що Договір №08/06/2018-27 припинено з підстав визначених і умовами самого Договору, або його скасовано чи визнано недійсним у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», із змінами, управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до положень п.1 Договору №08/06/2018-27, управитель, зобов'язався надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканців об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом (а.с.8).
Відповідно до приписів положень ст.12, ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV в редакції винній на час прийняття Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради рішення №161 від 06.06.2018 та укладання Договору №08/06/2018-207, послуги, що відповідно до п.1 Договору №08/06/2018-27 зобов'язався надавати ТОВ «Місто для людей Енергодар», відносились до житлово-комунальних послуг.
На дату надання послуги з управління багатоквартирним будинком за Договором №08/06/2018-27, був чинним Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 09.11.2017 №2189-VІІІ, частиною 1 статті 5 якого, послуга з управління багатоквартирним будинком відносилась до житлово-комунальної послуги, яка включала в себе: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно підпунктів 7, 8, 9 пункту 10 Договору №08/06/2018-27, управитель (ТОВ «Місто для людей Енергодар») зобов'язався: планувати та провадити діяльність з управління об'єктом відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил; зберігати документацію передбачену правилами управління будинком; проводити огляд основних конструктивних елементів будинків і споруд об'єкта, за результатами якого складати відповідні акти та забезпечувати проведення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів згідно із стандартами, нормативами, нормами, порядками, правилами, вимогами щодо строків та регламентами (а.с.9).
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.16 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії. У разі настання перерв, визначених цією статтею, плата за відповідні житлово-комунальні послуги за час таких перерв не нараховується.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.8 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до приписів частини 1 статті 9 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, споживачі здійснюють оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
При цьому, відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п.1); на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (п.5).
Обов'язок щодо оплати споживачами житлово-комунальних послуг, закріплений також у статтях 67, 68 ЖК Української РСР, якими передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймачі (власники) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг укладеного безпосередньо зі споживачем послуг, само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, зобов'язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані).
Отже, обов'язок відповідача щодо сплати послуг не залежить від обставин укладення договору та не є підставою для їх несплати за відсутності відповідного договору укладеного безпосередньо зі споживачем, проте залежить від того, чи були такі послуги надані.
У вимогах позову з'являється до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у період з 01.08.2018 по 01.01.2020 у загальному розмірі 5355,55 грн. (а.с.5) та на підтвердження якого позивачем надано Довідку №01/551-03 від 15.09.2020 (а.с.6). Зі змісту зазначеної Довідки встановлено, що загальний розмір нарахованої позивачем заборгованості складається із щомісячних платежів у вказаний період у розмірі 334,72 грн., проте вказаний у Довідці №01/551-03 від 15.09.2020 розрахунок не містить будь-яких відомостей за які саме послуги вказані помісячні суми були нараховані позивачем, як-то перелік складових послуг, їх вартість, періодичність надання.
Стороною відповідача заперечується надання позивачем послуг за які останній просить стягнути з відповідача заборгованість, при цьому матеріали справи не містять доказів того, що позивачем фактично надавались послуги з управління багатоквартирним будинком визначені Договором №08/06/2018-27 (як-то акти виконаних робіт, кошторис понесених витрат, тощо), як на це з у своїх правових позиціях зазначає Верховний Суд.
Іншого розрахунку, належних обґрунтувань та доказів на доведення відповідності проведеного позивачем розрахунку у Довідці №01/551-03 від 15.09.2020 фактично наданим за ним послугам і понесеним витратам - суду надано не було.
Відповідно до вимог ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивачем не вказувалось про неможливість надання доказів обставин на які він посилається та доведення здійсненого ним розрахунку розміру заборгованості. Клопотань про витребування доказів, в разі неможливості їх самостійного надання позивачем (ч.1 ст.84 ЦПК України), суду не заявлялось.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив правовий висновок про те, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи недоведеність позивачем належними доказами, які без сумніву свідчать на фактичне надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 визначених у Договорі №08/06/2018-27, за період який заявляється позивачем до стягнення: з 01.08.2018 по 01.01.2020 у заявленому розмірі - 5355,55 грн., у суду відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку з їх сплати.
За зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно приписів п.6 ч.1 ст.264, п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, про що зазначає у резолютивній частині рішення.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору в сумі2102 грн. та витрат з правничої допомоги в сумі 750 грн. (а.с.5).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Враховуючи зазначені положення законодавства, висновок суду про відмову в задоволенні позову, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як судовий збір так і витрати з правничої допомоги понесені позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 83, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
В задоволенні вимоги позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком - відмовити у повному обсязі.
У стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» судового збору та витрат з правничої допомоги - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. О. Куценко