Справа №: 310/10126/21
3/310/4115/21
Іменем України
16 грудня 2021 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дубровська Н.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер (відомості відсутні),
за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 253119 від 16.10.2021, 16.10.2021 о 22 годині 11 хвилини в Бердянському районі, с. Трояни водій ОСОБА_1 керував т/з Volkswagen Transporter ДНЗ НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з поржнини рота, млява мова, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Drager» відмовився, проходити медичний огляд у медичному закладі БПНД також відмовився. Проводилась фіксація на бодікамеру №101485877, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Міскевич А.Л. у судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зазначила, що 16.10.2021 ОСОБА_1 керував транспортним засобом у тверезому стані та не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Звернула увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Вислухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026, зареєстрованої в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Переглядом у судовому засіданні DVD - диску, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , встановлено, що вказаний диск містить 6 відеофайлів. При цьому встановлено, що працівниками поліції безперервна відеофіксація обставин вчинення, виявлення адміністративного правопорушення не проводилась, файли записані епізодично з перервою у часі, що є порушенням п. 5 розділу II Інструкції. Крім того, відеофайли 0-02-0a-946d4769eb37d63687fd4956e500382275a274391d7abc25e165f031ed79ee6c_c57b765983a8f754.mp4 та 0-02-0a-2dbc7f00e546456d54ad94bf388b584d7e7c6e11cdf5d1cd5d2842ee81e175b4_dc3ad77bf9228151.mp4 взагалі не містять інформації про дату та час проведення відеофіксації.
Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведених поліцейськими процесуальних дій та позбавляє можливості об'єктивно перевірити обставини пов'язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим до диску з відеозаписом суд ставиться критично.
Відповідно до практики ЄСПЛ, висловленою у рішеннях "Енгель та інші проти Нідерландів", "Карелін проти Російської Федерації", "Гурепка проти України", "Швидка проти України" та інших чисельних рішеннях, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП повинне проводитись за процедурою кримінального провадження, а протокол про адміністративне правопорушення фактично за своєю суттю відповідає обвинуваченню у кримінальному провадженні.
Протокол, є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають, оскільки не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що 16.10.2021 о 22 годині 11 хвилини в Бердянському районі, с. Трояни водій ОСОБА_1 керував т/з Volkswagen Transporter ДНЗ НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Drager» відмовився, проходити медичний огляд у медичному закладі БПНД також відмовився, суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєні правопорушення не покладається обов'язок доказування, цей обов'язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами ст. 62 Конституції України і ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином не підтверджується, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 247, 266, 283 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.М. Дубровська