Справа № 420/18854/21
17 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення і сплати ОСОБА_1 з 01.04.2019 року пенсії по інвалідності з урахуванням основного розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення та в обмеженні граничним розміром сумі 20370,79 грн та відмови сплачувати позивачу пенсію по інвалідності з 01.04.2019 року в розмірі фактично нарахованої відповідачем суми 35083,91 грн;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 року пенсію по інвалідності з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення та в розмірі фактично нарахованої суми: 35083,91 грн з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а з 01.10.2020 року з урахуванням основного розміру 100% відповідних сум грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії"), без обмеження граничним розміром в сумі 20370,79 грн і сплатити заборгованість, що виникла у зв'язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом, та з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, ОСОБА_1 , є військовим пенсіонером і має статус ветерана війни - інваліда війни 1-ї групи внаслідок війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.06.1991 р. та копією посвідчення ветерана війни-інваліда війни 1-ї групи : серія НОМЕР_2 від 25.09.2020 р.
При виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року по справі №420/8679/21, відповідач протиправно обмежив з 01.04.2019 року виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, що підтверджується наданими до суду перерахунками пенсії.
На думку позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно зменшено основний розмір пенсії 80% та обмежено його пенсію максимальним розміром, чим порушено його конституційні права на соціальний захист.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Вказана правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові по зразковій справі від 24 червня 2020 року (справа № 160/8324/19). Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №І-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання.
Ухвалою суду від 08.09.2021 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано з Головного управління ПФУ в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
02.12.2021 року за вх. №ЕП/34457/21 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 по справі № 420/8679/21, яке набрало законної сили 02.08.2021, Головним управлінням Позивачу 10.09.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 04.03.2021 №ЮО103196, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Розмір пенсії Позивача з 01.10.2021 становить 20370 грн.
Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі № 420/14813/20, яке набрало законної сили 29.03.2021, Позивачу 01.04.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, та з 05.03.2019.
У випадках, коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішенням судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжується до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
Поряд з цим, як зазначено вище Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного від 30.06.2021 по справі № 420/8679/21, яке набрало законної сили 02.08.2021, Головним управлінням Позивачу 10.09.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 з урахуванням нового грошового забезпечення.
Враховуючи те, що після проведення перерахунку на виконання рішення суду від 30.06.2021 по справі № 420/8679/21, розмір пенсії Позивача був би менший за попередній, оскільки підлягав би обмеженню 10 прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність. Головним управлінням, на виконання положень ст. 63 Закону 2262 збережено попередній розмір пенсії Позивача.
Таким чином, твердження Позивача про обмеження розміру його пенсії максимальним розміром не відповідають дійсності, оскільки станом на 01.11.2021 максимальний розмір пенсії складає 18 540 грн, а пенсія Позивача дорівнює 20370 грн, що значно перевищує вказані обмеження.
По-друге, починаючи з 01.01.2018 згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону № 2262, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.
Звертаємо увагу суду, що посилання Позивача на Рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016 є безпідставним, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХП саме в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VII, однак редакція Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” залишилась діючою.
Також Відповідач звертає увагу суду на правову позиції Верховного Суду України , що викладена в постанові від 21 травня 2021 року (справа №347/2083/16), що перевищення максимального розміру пенсії позивача стало результатом її підвищення в період дії загальної норми ст. 2 Закону № 3668, а тому до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Як результат, перерахунок пенсії Позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 , є військовим пенсіонером і має статус ветерана війни - інваліда війни 1-ї групи внаслідок війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.06.1991 р. та копією посвідчення ветерана війни-інваліда війни 1-ї групи : серія НОМЕР_2 від 25.09.2020 р.
03.02.2021 року Одеським окружним адміністративним судом прийняте рішення №420/13429/20 в якому визначено: «Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності щодо не підготовки та не надання довідки про розмір грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.
Зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціачьної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII. статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.»
Рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/13429/20 від 03.02.2021 року, набрало законної сили 09.03.2021 р.
24.02.2021 року Одеським окружним адміністративним судом прийняте рішення №420/14813/20, в якому визначено: «Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенси по інвалідності ОСОБА_1 з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 80% від відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок і виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату з 01.01.2018 з урахуванням вже проведених виплат.»
08.03.2021 р. з метою перевірки перерахунку пенсії представник позивача ОСОБА_3 подав письмове звернення ВЕБ-15001-Ф-С-21-021911 до ГУ ПФУ в Одеській області для отримання повідомлення про перерахунок пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду № 420/14813/20 від 24.02.2021 року.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/14813/20 від 24.02.2021 року, набрало законної сили 29.03.2021 р.
Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі № 420/14813/20, яке набрало законної сили 29.03.2021, Позивачу 01.04.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, та з 05.03.2019.
07.04.2021 р. відповідач ГУ ПФУ в Одеській області листом вих. №5494-3750/Л-02/8-1500/21 від 07.04.2021 року повідомив позивачеві про перерахунок пенсії позивачу
08.04.2021р. з метою перевірки перерахунку пенсії представник позивача ОСОБА_3 подав письмове звернення ВЕБ-15001-Ф-С-21-033819 до ГУ ПФУ в Одеській області для отримання повідомлення про перерахунок основного розміру пенсії по інвалідності з 90% відповідних сум грошового забезпечення на 100% та про підстави застосування обмеження з 01.05.2021 року фактично нарахованого підсумка пенсії в сумі: 24676,97 грн. граничним розміром виплати пенсії в сумі: 20370,79 грн.
28.04.2021р. відповідач ГУ ПФУ в Одеській області листом вих. №6924-6142/Л-02/8-1500/21 від 28.04.2021 року повідомив позивачу про перерахунок пенсії.
30.06.2021 року Одеським окружним адміністративним судом прийняте рішення №420/8679/21, в якому визначено: «Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № ЮО103169 від 04.03.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки №ЮО103169 від 04.03.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.»
14.07.2021р. з метою перевірки перерахунку пенсії представник позивача ОСОБА_3 подав письмове звернення ВЕБ-15001-Ф-С-21-062437 до ГУ ПФУ в Одеській області для отримання повідомлення про області для отримання повідомлення про перерахунок пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/14756/20 від 22.02.2021 року за наданою відповідачеві довідкою Одеського обласного ТКЦ та СП №ЮО103196 від 04.03.2021 року про грошове забезпечення позивача для обчислення пенсії, що було встановлено згідно рішення суду№420/13429/20 від 03.02.2021 року.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/8679/21 від 30.06.2021 року, набуло законної сили 02.08.2021 р.
12.08.2021р. відповідач ГУ ПФУ в Одеській області листом вих.№13857- 13132/Л-02/8-1500/21 від 12.08.2021 року щодо надання інформації і перерахування пенсії з 01.04.2019 року на підставі рішення суду №420/8679/21 від 30.06.2021 року і подання заяви про виправлення описки повідомив про вирішення питання після виправлення описки.
07.09.2021 року Одеським окружним адміністративним судом прийнята ухвала №420/8679/21, в якій визначено: «Внести виправлення в рішення суду у справі №420/8679/21 від 30.06.2021 року. Вважати правильним зазначення номеру довідки від 04.03.2021 року, на підставі якої позивачу має бути перерахована пенсія з 01.04.2019 року - «ЮО103196».
Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 по справі № 420/8679/21, яке набрало законної сили 02.08.2021, Головним управлінням Позивачу 10.09.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 04.03.2021 №ЮО103196, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
07.10.2021 р. відповідач ГУ ПФУ в Одеській області листом вих. №18409-18930/31-02/8-1500/21 від 07.10.2021 року повідомив позивачеві про перерахунок пенсії.
З 01.01.2018 року підсумок пенсії (з надбавками) ОСОБА_1 нараховується відповідачем з урахуванням розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення в розмірі: 20335,69 грн. Сплачується відповідачем із зменшенням розміру пенсії за вислугу років із обмеженням її граничним розміром в сумі: 14207,22 грн.
З 01.01.2019 року відповідачем з урахуванням розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення здійснено перерахунок пенсії позивача ОСОБА_1 за пенсійною справою №ЮО103196 та визначено останньому підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 20370,79 грн. Пенсія обмежена граничним розміром виплати в сумі: 17297,78 грн
З 05.03.2019 року відповідачем з урахуванням розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення здійснено перерахунок пенсії позивача ОСОБА_1 за пенсійною справою №ЮО103196 та визначено останньому підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 20370,79 грн. Пенсія обмежена граничним розміром виплати в сумі: 20370,79 грн.
25.09.2020 року ОСОБА_1 отримав посвідчення ветерана війни-інваліда війни 1-ї групи серія НОМЕР_2 , що призвело до зміни розміру підвищення за інвалідність до пенсії і загального розміру пенсії з 90% на 100% відповідних сум грошового забезпечення.
З 01.10.2020 року відповідачем з урахуванням розміру 100% відповідних сум грошового забезпечення здійснено перерахунок пенсії позивача ОСОБА_1 за пенсійною справою №ЮО103196 та визначено останньому підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 24569,81 грн. Пенсія обмежена граничним розміром виплати в сумі: 20370,79 грн.
З 01.04.2019 року відповідачем з урахуванням розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення здійснено перерахунок пенсії позивача ОСОБА_1 за пенсійною справою №ЮО103196 від 10.09.2021 року та визначено останньому підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 35083,91 грн. Пенсія обмежена граничним розміром виплати в сумі: 20370,79 грн
З 01.10.2021 року відповідачем з урахуванням розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення здійснено перерахунок пенсії позивача ОСОБА_1 за пенсійною справою №ЮО103196 від 10.09.2021 року та визначено останньому підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 37421,77 грн. Пенсія обмежена граничним розміром виплати в сумі: 20370,79 грн
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262- ХІІ).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI внесено зміни до Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI, внесено зміни до Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII, а саме частину 7 статті 43, яку викладено в наступній редакції «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункт 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 року норм частини 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною частини 7 статті 43 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII, така норма вважається "відсутньою" у тексті Закону.
Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII, передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Разом з тим, суд зазначає, що частини 7 статті 43 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з часу прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі від 09.04.1992 року № 2262-XII була відсутньою норма частини 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто, вказане означає, що починаючи із 2017 року стаття 43 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 року № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 року у справі №638/6363/17 та від 12.03.2019 року у справі № 522/3049/17.
Відтак, аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивачу є безпідставними та не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин.
Крім цього суд звертає увагу й на те, що принцип обов'язковості рішень Конституційного Суду України, та їх властивість "негативної нормотворчості" проявляється у недопустимості запровадження правового регулювання з тими самими недоліками.
Зокрема, Конституційний Суд України в пункті 7 Рішення від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені". Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Наведені висновки теж спростовують твердження відповідача про те, що стаття 43 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII на момент перерахунку пенсії носила імперативний характер та в установленому законодавством порядку неконституційною не визнавалася.
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 року № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що обмеження розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 06.12.2016 року № 1774-VIII, оскільки аналогічні за суттю та змістом обмеження, передбачені частиною 7 статті 43 Закону від 09.04.1992 року №2262-XII, визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
Виходячи із викладеного, заявлена позивачем позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії її максимальним розміром підлягає задоволенню.
Відтак, зважаючи на протиправність дій відповідача, що полягали у застосуванні обмеження граничного розміру при виплаті позивачу пенсії, підлягає задоволенню й вимога щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію без обмеження її розміру.
Щодо зобов'язання Головного управління ПФУ в Одеській області виплачувати пенсію з розрахунку основного її розміру 90% та 100% грошового забезпечення.
Суд зазначає, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, з розрахунку 28 років вислуги виходячи з основного розміру 90% грошового забезпечення.
Відповідно до положень п. «а» ч.1 та ч.2 ст.13 Закону №2262, (в редакції на момент набрання чинності цим Законом 01.01.1992) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1,- 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», який набув чинності 31.07.2002 року, до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» внесені зміни, зокрема: у частині другій цифри « 85», « 95» і « 90» замінено відповідно цифрами « 90», « 100» і « 95», а слова і цифри «до категорій 2 і 3» замінено словами і цифрою «до категорії 2».
Тобто, після внесених змін п.«а» ч.1 та ч.2 ст.13 Закону №2262 мали наступний зміст: пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Суд зазначає, що до ч.2 ст.13 Закону №2262 вносились зміни, яким зокрема змінювався загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів, зокрема за різних редакцій закону встановлювалось обмеження загального розміру пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, а саме 90%, 85%, 70%.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» , який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч.2 ст.13 Закону №2262, внесено зміни та цифри "90%" замінено цифрами "80%", та цифри "80%" замінено цифрами "70%", відповідно.
Положеннями ч.1-4 ст.63 Закону №2262 (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії) визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до п.4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі № 420/14813/20, яке набрало законної сили 29.03.2021, Позивачу 01.04.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, та з 05.03.2019.
З 01.10.2020 року відповідачем з урахуванням розміру 100% відповідних сум грошового забезпечення здійснено перерахунок пенсії позивача ОСОБА_1 за пенсійною справою №ЮО103196 та визначено останньому підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 24569,81 грн. Пенсія обмежена граничним розміром виплати в сумі: 20370,79 грн.
Як встановлено судом, позивачу призначена пенсія з основним відсотком від грошового забезпечення 90%, після отримання посвідчення ветерана війни-інваліда війни 1-ї групи серія НОМЕР_2 пенсія була підвищена до загального розміру пенсії 100% відповідних сум грошового забезпечення та до перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року на виконання рішення суду від 30.06.2021 по справі № 420/8679/21, основний розмір відсотка від грошового забезпечення становив 100%. Після перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 80%.
Отже пенсія позивачу призначена в розмірі 90% та збільшена до 100% грошового забезпечення та надалі зменшена відповідачем до 80%.
Судом вже зазначалось, що ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та від 21 лютого 2018 року №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Судом при вирішенні спірних відносин враховано позицію Верховного суд по зразковій справі №240/5401/18 в рішенні від 04.02.2019 року.
Крім того, згідно ст.ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Також, слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із зазначеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, ст.124 Конституції України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення і сплати ОСОБА_1 з 01.04.2019 року пенсії по інвалідності з урахуванням основного розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення та в обмеженні граничним розміром сумі та відмови сплатити позивачу пенсію по інвалідності з 01.04.2019 року в розмірі фактично нарахованої відповідачем суми.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.04.2019 року з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення та в розмірі фактично нарахованої суми з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, та з 01.10.2020 року з урахуванням основного розміру 100% відповідних сум грошового забезпечення та в розмірі фактично нарахованої суми з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, без обмеження граничним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385)
Суддя П.П. Марин