Справа № 420/19320/21
17 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул.Прохорівська.6, м.Одеса, 65091) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-
З позовом до суду звернулося Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просить:
застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 :
- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 ;
- у порядок: шляхом відключення вищевказаних будівель в джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недолiкiв зазначених в актi перевірки № 385 від 19.07.2021, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначених в акті перевірки №385 від 19.07.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 13-19.07.2021, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області No359 вiд 11.12.20 на підставі посвідчення на проведення планоВОЇ перевірки №359 від 06.07.2021, провідним інспектором ВЗНС Білгород-Дністровського РУ Головного управління ДСНС України в Одеській області капітаном служби цивільного захисту Баєвським О.О., у присутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , здійснено планову перевірку бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 385 вiд 19.07.2021.
Актом № 385 встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.
Як зазначає позивач, порушення за номерами 1-9,11-16, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей. Подальша експлуатація будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначених в акті перевірки № 385 вiд 19.07.2021.
Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
13.12.2021р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що порушення зазначені в акті перевірки № 385 вiд 19.07.2021р. не підтверджені належними доказами, а саму перевірку проведено з порушенням норм чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що у період з 13-19.07.2021, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області No359 вiд 11.12.20 на підставі посвідчення на проведення планової перевірки №359 від 06.07.2021, провідним інспектором ВЗНС Білгород-Дністровського РУ Головного управління ДСНС України в Одеській області капітаном служби цивільного захисту Баєвським О.О., у присутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , здійснено планову перевірку бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 385 вiд 19.07.2021.
Актом № 385 встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме:
1. Наявна система пожежної сигналізації знаходиться в несправному стані, не проводиться технічне обслуговування та не виведена на пульт центрального спостереження.
2. Не всі будівлі обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Iнженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту".
3. Приміщення не забезпечені в повному обсязі відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
4. Приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» затверджених наказом MBC № 25 вiд 15.01.2018..
5. Не наданий акт замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.
6. Під електророзетки, вимикачі, перемикачі та iн подібні апарати що знаходяться на горючих основах не підкладено шар суцільного негорючого матеріалу що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.
7. Лінії живлення не до кожного побутового кондиціонера, забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії.
8. Не встановлений на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим, який включає:
- порядок утримання шляхів евакуації;
- визначення спеціальних місць для куріння;
- порядок застосування відкритого вогню;
- порядок використання побутових нагрівальних приладів;
- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;
- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
- порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
- порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;
- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядiв електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
- порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. Працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.
9. Не ознайомлюються адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис) усі громадяни, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей.
10. На вогнегасниках не проставлені облікові номери за прийнятою на об'єктi системою нумерації.
11. Відсутні для кожного приміщення об'єкта ї про заходи пожежної безпеки.
12. Не заведений журнал обліку вогнегасників згідно вимог «Правил експлуатації тa типових норм вогнегасників» затверджених наказом МВС № 25 вiд 15.01.2018.
13. He наданий журнал проходження працівниками інструктажiв з пожежної безпеки.
14. Пожежний щит на території бази відпочинку не забезпечений комплектом засобів пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт;.
15. Не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
16. Посадові особи та працівники пройшли навчання, пpoтипoжeжний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної i безпеки.
Так, зокрема, як зазначено позивачем, порушення за номерами 1-9,11-16, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.
Будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу, чи заперечень на Акт № 385 вiд 19.07.2021, який вручено фiзичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , не надходило.
Відповідно п.п.57 п.4 Указу Президента України "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" № 20/2013 від 16.01.2013 року, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних - ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.
Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - ГУ ДСНС України в Одеській області) затвердженого наказом ДСНС України № 507 від 21.09.2017 року ГУ ДСНС України в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань, на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
У відповідності до п.п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч.1 ст.68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як встановлено частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухо-пожежно-небезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
З огляду на встановлені в акті №385 вiд 19.07.2021 порушення, суд дійшов висновку, що подальша робота будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей. Неусунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд зазначає, що при такому становищі існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров'ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Частина 10 зазначеної статті також передбачає, що у разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.
Наведена норма визначає наступну процедуру реалізації контролюючим органом своїх повноважень. У випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів як: 1) повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), 2) реалізації продукції, 3) виконання робіт, 4) надання послуг, будь-який орган контролю без попереднього прийняття розпорядчого документа безпосередньо звертається до суду із адміністративним позовом, предметом якого є застосування одного з вищенаведених заходів.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, щодо того, що перевірку проведено не належною особою, оскільки Білгород-Дністровський РУ ГУ ДСНС України в Одеській області є структурним підрозділом ГУ ДСНС України в Одеській області та не є окремою юридичною особою.
Крім того, відповідачем не надано жодного доказу, щодо відсутності або усунення ним у добровільному порядку порушень, зазначених в Акті № 385 вiд 19.07.2021р.
Окремо суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 була присутня при проведенні перевірки та підписала Акт № 385 вiд 19.07.2021р. без зауважень.
13.12.2021 р. від позивача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в якій містилось клопотання про перехід зі спрощеного в загальне позовне провадження по справі №420/19320/21.
Розглянувши клопотання представника відповідача , суд робить висновок про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України.
Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: - значення справи для сторін; - обраний позивачем спосіб захисту; - категорію та складність справи; - обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; - кількість сторін та інших учасників справи; - чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; - думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи. Більше того, не виклик сторін в засідання не позбавляє їх права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про відсутність підстав для переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження та проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів від 13.12.2021р., в якому останній просить витребувати у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області докази щодо порушень викладених в пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 опису виявлених порушень змісту акту проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №385 вiд 19 липня 2021 року суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Судом встановлено, що акт перевірки № 385 вiд 19.07.2021р. підписано ФОП ОСОБА_1 без зауважень, суд вважає, що наданих суду доказів достатньо для розгляду справи.
Таким чином, підстави для задоволення заявленого клопотання відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з викладеним відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про перехід зі спрощеного в загальне позовне провадження по справі № 420/19320/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул.Прохорівська.6, м.Одеса, 65091) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - відмовити.
У задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про витребування додаткових письмових доказів по справі № 420/19320/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул.Прохорівська.6, м.Одеса, 65091) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - відмовити.
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул.Прохорівська.6, м.Одеса, 65091) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 :
- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 ;
- у порядок: шляхом відключення вищевказаних будівель в джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недолiкiв зазначених в актi перевірки № 385 від 19.07.2021, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки №385 від 19.07.2021.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко