Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 грудня 2021 р. Справа№200/1731/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком № 052530002284 від 26.01.2021 року та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням висновків суду, вказаних у рішенні;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо не зарахування при розрахунку стажу всіх відомостей про роботу, які внесені до трудової книжки позивача з початку трудової діяльності;
- зобов'язати відповідача розрахувати стаж з урахуванням всіх відомостей про роботу, які внесені до трудової книжки позивача з початку трудової діяльності;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо не зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: 4 дні учбової відпустки за період роботи в ТОВ "Краснолиманське"; 10 днів навчального пункту за період роботи ТОВ "Корум шахтспецбуд"; періоду роботи з 24.05.2006 року по 31.07.2006 року в якості прохідника в ВАТ "Вуглетехнік"; періоду роботи з 01.08.2006 року по 18.11.2006 року в якості прохідника в ТОВ "Донбасвуглепроходка"; періоду роботи з 05.04.2004 року по 27.05.2004 року в якості в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в обліковому періоді на підприємстві ВП "Шахта Родинська"; періодів роботи відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 року "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо не зарахування до страхового стажу періодів навчання в Національному гірничому університеті;
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах: 4 дні учбової відпустки за період роботи в ТОВ "Краснолиманське"; 10 днів навчального пункту за період роботи ТОВ "Корум шахтспецбуд"; періоду роботи з 24.05.2006 року по 31.07.2006 року в якості прохідника в ВАТ "Вуглетехнік"; періоду роботи з 01.08.2006 року по 18.11.2006 року в якості прохідника в ТОВ "Донбасвуглепроходка"; періоду роботи з 05.04.2004 року по 27.05.2004 року в якості в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в обліковому періоді на підприємстві ВП "Шахта Родинська"; періодів роботи відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 року "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди навчання в Національному гірничому університеті.
Позов обґрунтований тим, що 19.01.2021 року позивач, маючи достатню кількість загального та спеціального стажу та всі необхідні для цього документи, звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте, натомість отримав рішення про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового та пільгового стажу роботи.
Рахуючи, що його трудова книжка, яка є основним документом, підтверджуючим трудову діяльність працівника, має всі необхідні записи про трудову діяльність позивача у вугільній галузі, останній звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач надав суду відзив на позов ОСОБА_1 , в якому не погоджуючись із позовними вимогами зазначив, що позивач 19.01.2021 року звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказав, що позивач надав скановану копію трудової книжки НОМЕР_1 , проте, на її титульному аркуші (стор. І) відсутній особистий підпис власника та дата заповнення трудової книжки, що суперечить вимогам пункту 2.12 Інструкції, таким чином, відомості про роботу з трудової книжки не взято до уваги при розрахунку стажу.
Крім того, відповідач вказав, що до пільгового стажу позивачу не враховано: 04 дні учбової відпустки за період в ТОВ «Краснолиманське», 10 днів навчального пункту за період роботи в ТOB «Корум шахтспецтрой»; період роботи з 24.05.2006 року по 31.07.2006 рік в якості прохідника в ВАТ «Вуглетехнік», так як позивачем не надано довідку про пільговий стаж та довідку про наявність чи відсутність безоплатних відпусток.
Період роботи з 01.08.2006 року по 18.11.2006 рік в якості прохідника в ТОВ «Донбасвуглепроходка», не було зараховано до пільгового стажу, так як на першій сторінці трудової книжки відсутній підпис та дата заповнення трудової книжки.
Відповідач також зазначив, що період роботи з 05.04 2004 року по 27.05.2004 рік в якості в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в обліковому періоді на підприємстві ВП «Шахга «Родинська» зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 пільгового стажу відповідно до вимог пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того відповідачем одночасно повідомлено про те, що позивач надав скановані копії дипломів про навчання в Національному гірничому університеті, в якому не вказано період навчання, а тому період навчання в Національному гірничому університеті не зараховано до страхового стажу.
Зауважено, що згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до трудового стажу зараховується навчання на денному відділенні у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах. В училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Таким чином, за підрахунком відповідача, згідно наданих документів позивач мас 20 років 11 місяців 20 днів страхового стажу. 11 роки 07 місяців 13 днів пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вимогами частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що недостатньо для призначення цього виду пенсії.
У зв'язку із чим, підсумовує відповідач, управлінням прийнято рішення відмовити позивачу в призначенні пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зауважив, що у спірному рішенні та у відзиві на позовну заяву відповідач, поряд з іншим, дійшов висновку про те, що згідно наданих позивачем документів він має 20 років 11 місяців 20 днів страхового стажу, 11 років 07 місяців 13 днів пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вимогами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отже на думку позивача відповідач визнає право позивача на пенсію.
Крім того, заперечивши проти доводів відповідача, що викладені ним у відзиві, позивач навів доводи аналогічні викладеним ним у позові.
Позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Донецький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 19 лютого 2021 року залишив його без руху, надавши позивачеві строк для усунення його недоліків шляхом надання суду нового тексту позовної заяви із конкретизованим викладом позовних вимог, що зазначені під п. п. №№ 3 та 4 у двох примірниках, а також належної якості копій доданих до позовної заяви документів для направлення відповідачу разом із копією позовної заяви.
04.03.2021 року недоліки позову усунуті позивачем в повному обсязі.
Ухвалою суду від 09 березня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
14 травня 2021 року суд виніс ухвалу, якою зупинив провадження у справі, що розглядається, до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20).
02 грудня 2021 року суд, задовольнивши клопотання позивача, провадження у справі поновив.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , що виданий 31 серпня 1996 року (а.с. 8-9, 72-зв. бік а.с. 72, 142-144).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 19.01.2021 позивач звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 128).
Рішенням № 052530002284 від 26.01.2021 Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило позивачу в призначенні в призначенні пенсії відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із недостатністю страхового та пільгового стажу роботи (а.с. 52-57, 146-151).
Так спірним рішенням не взято до уваги при розрахунку стажу відомості про роботу позивача, що відображені в його трудовій книжці, оскільки на її титульному аркуші відсутній особистий підпис власника та дата заповнення такої книжки.
Також вказаним рішенням не зараховано до пільгового стажу позивача 35 днів відпусток без оплат, неявок, держобов'язків за період роботи на ВП «Шахта «Родинська»; 12 днів безоплатної відпустки за період роботи на ВП «Шахта «5/6»; 43 дні безоплатної відпустки, простоїв за період роботи в ДП «ВК «Краснолиманська»; 4 дні учбової відпустки за період роботи в ТОВ «Краснолиманське»; 10 днів навчального пункту за період роботи ТОВ «Кором шахтспецбуд»; період роботи з 24.05.2006 по 31.07.2006 в якості прохідника в ВАТ «Вуглетехнік», так як заявником не надано довідку про пільговий стаж та довідку про наявність чи відсутність безоплатних відпусток; період роботи з 24.11.2006 по 04.11.2014 в якості прохідника в ДП «ВК «Краснолиманська», з тих підстав, що на першій сторінці трудової книжки відсутній підпис та дата заповнення.
Крім того у рішенні зазначено, що період роботи з 05.04.2004 по 27.05.2004 в якості в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в обліковому періоді на підприємстві ВП «Шахта «Родинська» зараховано до пільгового стажу за Списком № 1відповідно до вимог п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначено також про те, що пільговий стаж роботи прохідником підземним за останнім місцем роботи, а саме ТОВ «Корум Шахтспецбуд», згідно довідки № 03-0245 від 20.07.2020 зараховано по 20.07.2020.
Крім того зазначено також про те, що позивачем надано скановані копії дипломів про навчання в Національному гірничому університеті, в якому не вказано період навчання, у зв'язку із чим зазначений період не було зараховано до страхового стажу.
У рішенні також вказано, що заявник фактично має 20 років 11 місяців 20 днів страхового стажу, в тому числі 11 років 07 місяців 13 днів пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не дає підстав для призначення позивачу даного виду пенсії.
У 2003 році позивач закінчив Національний гірничий університет та отримав базову вищу освіту, що підтверджується дипломом серії НР № 23605136 (а.с. 13, зв. бік а.с. 104, 141).
У 2005 році позивач закінчив Національний гірничий університет та отримав базову вищу освіту, що підтверджується дипломом серії НР № 26039270(а.с. 12, 104-зв. бік а.с. 104).
Трудова книжка серії НОМЕР_1 , що видана на ім'я ОСОБА_1 , містить наступні записи про періоди роботи позивача:
1. Робота на шахті «Родинська» ВО «Красноармійськвугілля»:
21.05.1998 - прийнято учнем вантажника поверхні;
29.06.1998 - звільнено у зв'язку із закінченням виробничої практики;
11.01.1999 - прийнято учнем гірничого робітника підземного;
01.04.1999 - переведено гірничим робітником підземним 2 розряду;
09.07.1999 - звільнено у зв'язку із закінченням виробничої практики.
2. Навчання в Селидівському гірничому технікумі:
- з 01.09.1995 по 14.06.1999.
3. Робота на шахті «Родинська» ВО «Красноармійськвугілля»:
14.09.1999 - прийнято гірничим майстром підземним;
08.08.2000 - звільнено за згодою сторін.
4. Робота у Виробничому об'єднанні з видобутку вугілля «Красноармійськвугілля» шахта імені Дімітрова:
23.09.2000 - прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим під землею;
22.11.2000 - звільнено за власним бажанням.
5. Робота в шахті А.І. Стаханова ВО «Красноармійськвугілля»:
з 09.07.2001 по 12.07.2001 - зайняття в учбовому пункті;
14.07.2001 - прийнято гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті;
16.11.2001 - переведено прохідником 5 розряду з овним робочим днем в шахті;
02.08.2002 - звільнено за власним бажанням.
6. Робота на шахті «Родинська» ВО «Красноармійськвугілля»:
05.08.2002 - прийнято прохідником підземним 5 розряду;
09.05.2006 - звільнено за власним бажанням.
7. Робота в ООО «Углетехник»:
24.05.2006 - прийнято на посаду прохідника з повним робочим днем під землею;
31.07.2006 - звільнено за власним бажанням.
8. Робота в ООО «Донбасвуглепрохідка»:
01.08.2006 - прийнято на посаду прохідника;
01.09.2006 переведено в штат на посаду прохідника з повним робочим днем під землею;
07.11.2006 - звільнено за власним бажанням.
9. Робота в ТОВ «Краснолиманське»:
24.11.2006 - прийнято прохідником підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем в шахті;
01.03.2007 - переведено прохідником підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті;
04.11.2014 - звільнено за згодою сторін.
10. Робота в Державному підприємстві «Вугільна компанія Краснолиманська»:
27.11.2014 - прийнято прохідником підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті;
10.03.2018 - звільнено у зв'язку з переводом.
11. Робота в ТОВ «Краснолиманське»:
12.03.2018 - прийнято по переводу прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
11.10.2019 - звільнено за власним бажанням.
12. Робота в ТОВ «Корум Шахтоспецбуд»:
16.10.2019 - прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю гірничо-прохідничих робіт № 1 (а.с. 15, 18-зв. бік а.с. 20, 74-79).
Випискою ООО «Углетехник» з наказу № 74 від 21.09.2004 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено, що згідно постанови КМУ від 01.08.1992№ 422 «Про порядок проведення атестації робочих місць» та наказу по підприємству № 9 від 03.12.2002 року по даному питанню, прохідник, виконуючий роботи в підземних умовах, ОСОБА_1 має право на пільгову пенсію за Списком № 1, розділ І «Гірничі роботи», підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах», код 1.1а (а.с. 16, 80).
Довідкою № 158 від 18.06.2020, що видана Шахтоуправління «Покровське» підтверджено спуски в підземні гірничі видобутки (шахту) позивачем в період роботи з травня по липень 2006 року (а.с. 27, 138).
Довідкою від 11.10.2019 № 26, що видана ТОВ «Донбасвуглепроходка», підтверджується період роботи позивача з 01.08.2006 по 18.11.2006 з повним робочим днем та виконував на виробництві гірничі роботи з видобутку вугілля за посадою прохідник, що передбачена списком 1 розділом 1. підрозділом 1, пунктом 1.1а (а.с. 28, 97).
Довідкою від 11.10.2019 року підтверджується повний робочий день позивача під землею в ТОВ «Донбасвуглепроходка» з 01.08.2006 по 18.11.2006 в якості прохідника підземного (а.с. 29).
Як встановлено судом на підставі виписки з наказу № 21/2-п від 25.12.2006 року ТОВ «Донбасвуглепроходка» прохіднику підземному підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1, розділу І «Гірничі роботи», підрозділ 1»Підземні роботи в шахтах», код 1.1а «всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах» (а.с. 30).
Довідкою від 05.11.2019 № 10/1675 підтверджено, що позивач працював повний робочий день на ОП «шахта «Родинська» за період, зокрема, з 05.04.2004 по 27.05.2004 та виконував гірничі роботи за професією, посадою в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу в обліковий період, що передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 гкод КП 1010100г (а.с. 38, 83-зв. бік а.с. 83).
Довідкою від 05.11.2019 № 10/1676 підтверджено, що позивач працював повний робочий день на ОП «шахта «Родинська» за період з 05.05.2004 по 27.05.2004 та виконував гірничі роботи за професією, посадою в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу в обліковому періоді, що передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1гкод КП 1010100г (а.с. 39, 84-зв. бік а.с. 84).
У довідці від 05.11. 2020 № 01-10/1681 відображена інформація про підземні виходи позивача, зокрема за квітень та травень 2004 року (а.с 48, 89, 139).
Довідка від 05.11.2019 року № 01-10/1682 має інформацію про оплату позивачу відпусток на навчання із розрахунку збереження його середнього заробітку підземного робітника за період, зокрема травень - липень 2004 року (а.с. 49, зв. бік а.с. 89).
Довідкою від 20.07.2020 № 3-0245, що видана ТОВ «Корум «Шахстпецбуд» підтверджено період роботи позивача з 16.10.2019 по теперішній час та виконання ним гірничих робіт з повним робочим днем в шахті за професією, посадою прохідник 5 розряду, що передбачена Списком 1 розділом 1 підрозділом 1(а.с. 103).
Перебування позивача 10 днів у навчальному пункті під час роботи в ТОВ «Корум «Шахтоспецбуд» з 16.10.2019 підтверджуєтьсмя довідкою від 20.07.2020 № 3-0243 «Про спуски в підземні гірничі видобутки (шахту) (зв. бік а.с. 103).
У довідці від 23.03.2021 № 771 вказано про те, що позивач працював повний робочий день на підземних роботах ТОВ «Краснолиманське», а саме: 12.03.2018 -попередне навчання з ТБ; 12.03.2018 по 11.10.2019 робота позивача за професією прохідник дільниці з підготовчих робіт (а.с. 102).
Як встановлено на підставі витягу з наказу № 880-1 від 01.10.2001 на підприємстві ВП «Шахта «Родинська» підтверджено право на пільгову пенсію за списком № (зв. бік а.с. 90).
Індивідуальні відомості про застраховану особу відносно позивача містять відомості по спеціальному стажу за 2004 рік з кодом підстави для обліку спец стажу «ЗП3014А2» та за 2006 рік з кодом підстави для обліку спец стажу «ЗП3014А2» (а.с. 129-136).
Не погодившись зі спірним рішенням відповідача, яким йому відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до суду із даним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно п.2 Розділу XVП прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Щодо не зарахування відповідачем, при розрахунку стажу позивача відомостей про роботу відповідно до його трудової книжки з підстав відсутності на її титульному аркуші особистого підпису власника та дати її заповнення суд зазначає наступне.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з п.2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі -Інструкція № 58), до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до п. 2.10 вказаної Інструкції, зокрема, визначено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки, Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Як свідчить п. 2.11 цієї ж Інструкції, після зазначення дати трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність внесених відомостей.
Отже, суд робить висновок що працівник засвідчує своїм особистим підписом саме правильність внесених даних, а ні дату внесення таких даних.
Суд погоджується з твердженням відповідача щодо того, що на титульному листі трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 відсутній його особистий підпис, а також дата її заповнення, проте трудова книжка позивача містить в собі, відомості про періоди роботи позивача, а саме:
1. Робота на шахті «Родинська» ВО «Красноармійськвугілля»:
21.05.1998 прийнято учнем вантажника поверхні;
29.06.1998 звільнено у зв'язку із закінченням виробничої практики;
11.01.1999 прийнято учнем гірничого робітника підземного;
01.04.1999 переведено гірничим робітником підземним 2 розряду;
09.07.1999 звільнено у зв'язку із закінченням виробничої практики.
2. Навчання в Селидівському гірничому технікумі:
- з 01.09.1995 по 14.06.1999.
3. Робота на шахті «Родинська» ВО «Красноармійськвугілля»:
14.09.1999 прийнято гірничим майстром підземним;
08.08.2000 звільнено за згодою сторін.
4. Робота у Виробничому об'єднанні з видобутку вугілля «Красноармійськвугілля» шахта імені Дімітрова:
23.09.2000 - прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим під землею;
22.11.2000 - звільнено за власним бажанням.
5. Робота в шахті А.І. Стаханова ВО «Красноармійськвугілля»:
з 09.07.2001 по 12.07.2001 - зайняття в учбовому пункті;
14.07.2001 - прийнято гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті;
16.11.2001 - переведено прохідником 5 розряду з овним робочим днем в шахті;
02.08.2002 - звільнено за власним бажанням.
6. Робота на шахті «Родинська» ВО «Красноармійськвугілля»:
05.08.2002 - прийнято прохідником підземним 5 розряду;
09.05.2006 - звільнено за власним бажанням.
7. Робота в ООО «Углетехник»:
24.05.2006 - прийнято на посаду прохідника з повним робочим днем під землею;
31.07.2006 - звільнено за власним бажанням.
8. Робота в ООО «Донбасвуглепрохідка»:
01.08.2006 - прийнято на посаду прохідника;
01.09.2006 переведено в штат на посаду прохідника з повним робочим днем під землею;
07.11.2006 - звільнено за власним бажанням.
9. Робота в ТОВ «Краснолиманське»:
24.11.2006 - прийнято прохідником підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем в шахті;
01.03.2007 - переведено прохідником підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті;
04.11.2014 - звільнено за згодою сторін.
10. Робота в Державному підприємстві «Вугільна компанія Краснолиманська»:
27.11.2014 - прийнято прохідником підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті;
10.03.2018 - звільнено у зв'язку з переводом.
11. Робота в ТОВ «Краснолиманське»:
12.03.2018 - прийнято по переводу прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
11.10.2019 - звільнено за власним бажанням.
12. Робота в ТОВ «Корум Шахтоспецбуд»:
16.10.2019 - прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю гірничо-прохідничих робіт № 1.
Зазначені записи містять всю необхідну інформацію про періоди роботи позивача та підстави внесення таких записів до трудової книжки, а також виконані без виправлень.
Крім того суд вважає за необхідне зауважити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами - трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку її заповнення.
Верховний Суд у своїх постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд також звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, в тому числі і з підстав відсутності особистого підпису позивача в трудовій книжці, а також дати її заповнення, помилково дійшов висновку, що такий недолік як відсутність дати її заповнення на титульному аркуші, а також відсутність особистого підпису позивача може бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки, визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність ведення трудової книжки.
Крім того суд зауважує, що особистий підпис позивача міститься на аркуші ознайомлення з записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , а також звертає увагу на те, що позивач не заперечує, що дана трудова книжка належить саме йому.
Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, суд приходить висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до стажу відомості про роботу позивача з його трудової книжки.
З тих же самих підстав суд вважає безпідставним і не зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду з 01.08.2006 по 18.11.2006 в якості прохідника в ТОВ «Донбасвуглепроходка».
Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача 4 дні учбової відпустки за період роботи в ТОВ «Краснолиманське» та 10 днів перебування у навчальному пункті за період роботи в ТОВ «Корум» шахтспецбуд», то суд зазначає таке.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до спірного рішення та наданого відповідачем розрахунку до пільгового стажу позивача не було зараховано 4 дні його перебування на навчанні за період роботи з 12.03.2018 по 11.10.2019 в ТОВ «Краснолиманська», а також 10 днів перебування позивача у навчальному пункті за період роботи з 16.10.2019 в ТОВ «Корум» шахтспецбуд»
Так, у довідці від 23.03.2020 № 71, що видана Тов «Краснолиманське» зазначено про те, що позивач в період з 12.03.2018 року попередньо навчався з ТБ. Разом з тим також зазначено про те, що позивач в період з 12.03.2018 по 11.10.2019 працював повний робочий день на підземних роботах в ТОВ «Краснолиманське» за професією прохідник дільниці з підготовчих робіт, що передбачена Списком № 1.
Крім цього у довідці від 20.07.2020, що видана ТОВ «Корум Шахтоспецбуд» зазначено, що позивач в період з 16.10.2019 працював повний робочий день на ТОВ «Корум Шахтоспецбуд» та виконував гірничі роботи з повним робочим днем в шахті. Оплата в зазначений період здійснювалась за підземними тарифними ставками.
Крім того, як встановлено судом після проходження навчання позивач продовжував працювати за набутими професіями, що передбачені Списком № 1, а саме: з 16.10.2019 - прохідником 5 розряду, а з 12.03.2018 - прохідником підземним 5 розряду. На думку суду, ці професії відносяться до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 24.05.2006 року по 31.07.2006 року в якості прохідника в ВАТ "Вуглетехнік" з підстав не надання позивачем довідок пільгового характеру, а також довідку про наявність чи відсутність безоплатних відпусток , суд зазначає про таке.
Як вже було зазначено судом, відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Тобто, вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 , позивач працював в ООО «Углетехник» з 24.05.2006 на посаді прохідника з повним робочим днем під землею, а з 31.07.2006 звільнився за власним бажанням.
Тобто, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи щодо зазначеного вище періоду роботи в ООО «Углетехник», а саме про зайнятість повний робочий день під землею.
Крім того, Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Так, робота позивача «прохідник» передбачена Списком 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року (1.2а ).
Таким чином, оскільки позивач у період з 24 травня 2006 року по 31 липня 2006 року працював за професією яка входить до переліку професій, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано такий період до пільгового стажу із зазначених у рішенні підстав.
Щодо не зарахування періоду роботи з 05.04.2004 року по 27.05.2004 року в якості в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в обліковому періоді на підприємстві ВП "Шахта Родинська" суд зазначає наступне.
Згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 , позивач працював на підприємстві ВП "Шахта Родинська"з 05.08.2002 по 31.07.2006 на посаді прохідника з повним робочим днем під землею.
Згідно довідок від 05.11.2019 №10/1675 та № 10/1676 позивіач в період роботи з 05.04.2004 по 04.05.2004 та з 05.05.2004 по 27.05.2004 виконував гірничі роботи за професією, посадою в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу в обліковому періоді .
Крім цього,суд звертає увагу відповідача, що у постановах від 20.11.2018 (справа N 345/4616/16), від 06.02.3019 (справа N 345/4570/16-а) Верховний Суд дійшов правового висновку, що ст. 1 Закону України N 345-VI слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком N 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, а тому стаж роботи особи на посаді інженера, майстра гірничого виробничих дільниць, начальника зміни має бути зарахована до стажу роботи, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 1, 8 Закону України N 345-VI.
Крім того суд звертає увагу на те, що спірне рішення відповідача містить твердження про зарахування данного періоду до Списку № 1 відповідно до вимог п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне срахування», проте не містить підстав зарахування зазначеного періоду саме за вказаної нормою закону.
Щодо питання про застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 року № 8, при розрахунку пільгового стажу суд зазначає наступне.
Роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено умови призначення пільгових пенсій.
Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України Про пенсійне забезпечення (далі-Закон № 1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 5 вказаної постанови Міністерством соціальної політики України було видане роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з розділом II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 17.11.2005 року № 3108-ІV пункт 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII визнано таким, що втратив чинність.
З урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року" № 2148-VIII (далі - Закон № 2148) право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третього пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
У зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у відповідача були відсутні підстави зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
Однак листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З урахуванням зазначеного суд вважає, що Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" може бути застосовано при призначенні пенсії позивачу за частиною 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивач періоду його навчання з підстав відсутності в дипломах періодів навчання суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у трудовій книжці позивача відсутній запис щодо навчання у Національному гірничому університеті.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Позивачем, на підтвердження періодів навчання у Національному гірничому університеті, до заяви про призначення пенсії було додано скановані копії дипломів, а саме: диплом бакалавра серія НОМЕР_3 , в якому зазначено про те, що позивач закінчив у 2003 році Національний гірничий університет і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Гірництво» та здобув кваліфікацію бакалавра, молодшого гірничого інженера та диплом спеціаліста серія НОМЕР_4 , в якому зазначено, що позивач у 2005 році закінчив Національний гірничий університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера.
Крім того в матеріалах справи наявна довідка № 568 від 09.10.2019 року про те, що оплата сесій позивачу здійснювалась у календарних днях із розрахунку його середньої заробітної плати як підземному робітникові, а саме: у 2001 році - жовтень - 10 днів, листопад - 10 днів; у 2002 році - березень 20 днів та довідки від 05.11.2019 року № 01-10/1677, № 01-10/1678, які містять, зокрема відомості, про перебування позивача на сесіях, а саме у жовтні 2004 року - 1 день, у листопаді 2004 року - 20 днів; у грудні 2004 року - 1 день, у січні 2005 року - 22 дні, у у лютому 2005 року - 28 днів, у березні 2005 року - 31 день, у квітні 2005 року - 30 днів, у травні 2005 року - 10 днів.
Суд зазначає, що ані копії дипломів позивача від 30 грудня 2003 року серія НР № 26039270 та від 15 травня 2005 року серії НР № 26039270, ані довідки № 568 від 09.10.2019 року та від 05.11.2019 року № 01-10/1677 та № 01-10/1678 не містять відомостей щодо періоду навчання позивача в Національному гірничому університеті.
Поряд з цим довідка № 568 від 09.10.2019 року взагалі не містить ані печатки, ані кутового штампу підприємства, що її видало, а тому не приймається судом до уваги, як належний та допустимий доказ по справі.
Отже, суд погоджується з твердженням відповідача щодо відсутності, в наданих позивачем одночасно із заявою про призначення пенсії документах, відомостей щодо періоду навчання позивача в Національному гірничому університеті.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно до п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 07.07.2014 р. № 13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Матеріали справи не містять доказів на предмет звернення відповідачем до компетентних органів з метою з'ясування періоду навчання позивача в Національному гірничому університеті.
Отже, на підставі наведеного, суд робить висновок, що спірне рішення, яким позивачу відмовено в призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Згідно із ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача розрахувати стаж з урахуванням всіх відомостей про роботу, які внесені до трудової книжки позивача з початку трудової діяльності; зарахувати до стажу , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах: 4 дні учбової відпустки за період роботи в ТОВ "Краснолиманське"; 10 днів навчального пункту за період роботи ТОВ "Корум шахтспецбуд"; періоду роботи з 24.05.2006 року по 31.07.2006 року в якості прохідника в ВАТ "Вуглетехнік"; періоду роботи з 01.08.2006 року по 18.11.2006 року в якості прохідника в ТОВ "Донбасвуглепроходка"; періоду роботи з 05.04.2004 року по 27.05.2004 року в якості в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в обліковому періоді на підприємстві ВП "Шахта Родинська"; періодів роботи відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 року "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди навчання в Національному гірничому університеті задоволенню не підлягають, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Так, дискреційне повноваження суб'єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження.
При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Комітетом Міністрів Ради Європи розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме - мета дискреційного повноваження; об'єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у Раді Європи зобов'язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб'єкти публічної адміністрації.
З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вчинення відповідачем наведених дій є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб'єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19 січня 2021 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо врахування під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до підземного стажу його роботи з повним робочим днем в шахті відомостей про роботу, які внесені до трудової книжки позивача з початку трудової діяльності, 4 дні учбової відпустки за період роботи в ТОВ "Краснолиманське"; 10 днів навчального пункту за період роботи ТОВ "Корум шахтспецбуд"; періоду роботи з 24.05.2006 року по 31.07.2006 року в якості прохідника в ВАТ "Вуглетехнік"; періоду роботи з 01.08.2006 року по 18.11.2006 року в якості прохідника в ТОВ "Донбасвуглепроходка"; періоду роботи з 05.04.2004 року по 27.05.2004 року в якості в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в обліковому періоді на підприємстві ВП "Шахта Родинська" на підставі роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовна вимога в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зарахування при розрахунку стажу всіх відомостей про роботу, які внесені до трудової книжки позивача з початку трудової діяльності, щодо не зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: 4 дні учбової відпустки за період роботи в ТОВ "Краснолиманське"; 10 днів навчального пункту за період роботи ТОВ "Корум шахтспецбуд"; періоду роботи з 24.05.2006 року по 31.07.2006 року в якості прохідника в ВАТ "Вуглетехнік"; періоду роботи з 01.08.2006 року по 18.11.2006 року в якості прохідника в ТОВ "Донбасвуглепроходка"; періоду роботи з 05.04.2004 року по 27.05.2004 року в якості в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в обліковому періоді на підприємстві ВП "Шахта Родинська"; періодів роботи відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 року "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також щодо не зарахування до страхового стажу періодів навчання в Національному гірничому університеті задоволенню не підлягає, оскільки саме дія відповідача, що виражена в прийнятті спірного рішення, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії, призвела до порушення прав позивача на пенсійне забезпечення.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За подання до суду даного позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн. (а.с. 58).
Таким чином, враховуючи, що позов судом задоволений частково, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі - 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна, буд. 13; ЄДРПОУ; 42169323) про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.01.2021 № 052530002284, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна, буд. 13; ЄДРПОУ; 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) від 19 січня 2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо врахування під час вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті відомостей про роботу, які внесені до трудової книжки ОСОБА_1 з початку трудової діяльності, 4 дні учбової відпустки за період роботи в ТОВ "Краснолиманське", 10 днів навчального пункту за період роботи ТОВ "Корум шахтспецбуд", періоду роботи з 24.05.2006 року по 31.07.2006 року в якості прохідника в ВАТ "Вуглетехнік", періоду роботи з 01.08.2006 року по 18.11.2006 року в якості прохідника в ТОВ "Донбасвуглепроходка", періоду роботи з 05.04.2004 року по 27.05.2004 року в якості в.о. начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в обліковому періоді на підприємстві ВП "Шахта Родинська" на підставі роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна, буд. 13; ЄДРПОУ; 42169323) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 02 грудня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров