17 грудня 2021 року Справа № 160/4378/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
24.03.2021 року адвокат Кохан Валерій Миколайович, що діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, в якому з урахуванням уточненого позову поданого 12.10.2021 року просить суд:
- визнати протиправним та нечинним рішення Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за № 1024-20/VІІ, прийняте 14 вересня 2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим № 1222384000:01:002:1270 у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації;
- зобов'язати Личківську сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, у строк визначений чинним законодавством, затвердити проект землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим № 1222384000:01:002:1270, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду позивач звернувся із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.09.2021 року адміністративна справа №160/4378/21 передана судді Серьогіній О.В.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розробивши та погодивши у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак останній оскаржуваним рішенням відмовив у затвердженні проект землеустрою, зазначивши мотиви, які не узгоджуються з приписами законодавства. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження, а не затвердженні такого проекту. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 17.11.2021 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
29.11.2021 року представником Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області було подано письмовий відзив на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, з огляду на наступне. Наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.06.2019 року №4-1565/15-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», тобто після розробки проекту землеустрою і державної реєстрації земельної ділянки 1222384000:01:002:1270, остання (у складі інших земель) із державної власності (та із відповідного управління ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області) була передана у комунальну власність Личківської сільської об'єднаної територіальної громади (та у відповідне управління її органів місцевого самоврядування, зокрема Личківської сільської ради. За таких обставин, прийняття рішення про передання спірної земельної ділянки у приватну власність та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і його погодження належить до дискреційних повноважень відповідача. Личківська сільська рада рішенням № 1024-20/VІІ від 14/09/2020 року у погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту відмовила з наведенням відповідних підстав. Позивач, не отримавши відповідного погодження від Личківської сільської ради, не виконав встановлених Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області умов реалізації наданого дозволу на розроблення проекту землеустрою. Таким чином, на момент оскаржуваного рішення земельної ділянки 1222384000:01:002:1270 вже не існувало як об'єкта права, оскільки вона була включена до складу новоствореної земельної ділянки, кадастровий номер 1222384000:01:002:1406, площею 98.1227 га, яка належить на праві комунальної власності Личківській сільській ОТГ. Про зазначені обставини було зазначено в оскаржуваному рішенні
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.06.2018р. № 4-2442/15-18 СГ позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення (пасовищ) державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Личківськой сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за межами населених пунктів.
В пункті 2 цього наказу вказано, що розроблений землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018р. №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад».
На замовлення позивача на підставі вказаного наказу Товариством з обмеженою відповідальністю «Геоленд-2000» (код ЄДРПОУ 40771111) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Личківськой сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) площею 2,00 га.
У пояснювальній записці до проекту вказано, що у відповідності до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) земельна ділянка, що вилучається площею 2,00 га (пасовища) віднесена до земель сільськогосподарського призначення - це землі запасу Личківськой сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Згідно з висновком експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 29.12.2018р. № 12909/82-18 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підсумкова оцінка проекту землеустрою: погоджується. Проект землеустрою в повній мірі відповідає чинному законодавству, встановленим стандартам, нормам та правилам.
21.12.2018 р. позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Личківськой сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів) площею 2,00 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1270.
22.03.2019 Відділом у Магдалинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1222384000:01:002:1270 у Державному земельному кадастрі, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, згідно якого цільове призначення земельної ділянки - 16.00 землі запасу, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання - землі запасу, площа 2,00 га зареєстрована 22.03.2019 року, форма власності державна.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.06.2019 року №4-1565/15-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018р. №60-р у комунальну власність Личківській СОТГ були передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7381,9934 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Личківської сільської об'єднаної громади Магдалинівського району Дніпропетровської області, в т.ч. й з кадастровим номером 1222384000:01:002:1270.
У зв'язку з передачею земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:002:1270 наприкінці 2019 року у комунальну власність Личківської СОТГ, у 2020 році позивач звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації.
14.09.2020 р. Личківською сільською радою VII скликання Магдалинівського району Дніпропетровської області прийняте рішення за № 1024-20/VII, яким відмовлено позивачу в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кад. № 1222384000:01:002:1270) у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, посилаючись на рішення Личківської сільської ради за № 469-13/VII та № 470-13/VII від 05.09.2019р., рекомендації постійної комісії ради з питань земельних відносин, охорони навколишнього середовища і природокористування, та у зв 'язку з тим. що:
- дозвіл на розробку документації із землеустрою був наданий ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області був наданий без погодження Личківської сільської ради, та без врахування зверненні ради про резервування земельних ділянок для створення громадських пасовищ;
- розташування зазначеної у клопотанні позивача земельної ділянки співпало із земельною ділянкою яка передбачена для громадських пасовищ;
- бажане місце розташування земельної ділянки зазначене позивачем у клопотанні та проекті землеустрою не відповідає вимогам та принципам техніко-економічного розвитку Личківської територіальної громади, зокрема: захисту і задоволення потреб мешканців громади у створенні громадського пасовища (яким вони добросовісно, відкрито і безперервно користувалися більше 15 років); збереження та примноження поголів'я худоби на території громади; стимулюванні створенню, розвитку та діяльності сімейних ферм.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною та такою, що суперечить чинному законодавству, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Положеннями ст.14 Конституції України та ст. 373 ЦК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Положеннями ч.1 ст.22, ч. 6, абз. 1,3 ч. 7 ст. 118, п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів АРК, Верховній Раді АРК, Раді міністрів АРК, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Матеріали справи свідчать, що на час видання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказу від 18.06.2018 року № 4-2442/15-18 СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, діяло обов'язкове до виконання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області розпорядження КМУ від 31.01.2018 року №60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об'єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок; здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), приписів якого ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не дотрималося.
Приписами ч.1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Положеннями п. 34 ч.1 ст. 26, п.9 ч. 1 ст. 33, ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належать, в т.ч. делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем Личківською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області в межах своїх повноважень, в порядку, передбаченому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сесії VII скликання, 14.09.2020 року розглянута вищезазначена заява позивача та, маючи дискреційні повноваження при вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин на території сільської ради, у погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту відмовлено з наведенням відповідних підстав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення за № 1024-20/VІІ від 14 вересня 2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим № 1222384000:01:002:1270 у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дана складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна