17 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 160/12137/19
адміністративне провадження № К/9901/45370/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чумаченко Т.А.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року в справі №160/12137/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
13 грудня 2021 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року в справі №160/12137/19.
Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд встановив наступне.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм вбачається, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає застосування судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 18 березня 2020 року в справі №826/8114/15; від 12 березня 2021 року в справі; від 16 січня 2018 року в справі № 2а-7075/12/2670; від 11 грудня 2018 року в справі №826/13126/17; від 11 грудня 2018 року в справі №826/13126/17; від 12 листопада 2019 року в справі №826/9815/17; від 31 жовтня 2019 року в справі №815/2594/15; від 22 листопада 2019 року в справі №826/17642/14; від 04 червня 2020 року в справі №1640/3323/18; від 19 березня 2019 року в справі №826/9534/17; від 26 лютого 2019 року в справі №826/1536/18; від 11 грудня 2018 року в справі №804/6942/16; від 16 листопада 2018 року в справі №816/2142/17; від 27 червня 2017 року в справі № 808/1062/14; від 14 березня 2017 року в справі №826/757/13-а; від 06 лютого 2018 року в справі № 826/22154/15.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У касаційній скарзі скаржником викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України, зроблено вказівки на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник не виконав роз'яснення Верховного Суду, наведені в ухвалі від 04 березня 2021 року про повернення касаційної скарги, щодо викладення підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, які визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, які визначені статтею 330 КАС України.
Отже, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року в справі №160/12137/19 повернути скаржнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Чумаченко