07 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/2867/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Гогусь В. О.,
за участю представників:
Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - Приходька Я. М. (адвоката),
Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" - Гаврина Д. В. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 (колегія суддів: Буравльов С. І. - головуючий, Пашкіна С. А., Андрієнко В. В.) і рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 (суддя Наріжний С. Ю.) у справі
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД"
про стягнення 176 110, 08 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД"
до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
про визнання недійсним пункту договору,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2020 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" (далі - ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД") про стягнення боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 у розмірі 164282,93 грн, 9266,64 грн пені, 2071,14 грн 3% річних, 489,37 грн інфляційних втрат.
1.2. Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014, зокрема щодо відшкодування відповідних витрат та надання комунальних послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
1.3. Також у жовтні 2020 року ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про визнання недійсним пункту 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014, укладеного між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД".
1.4. Вимоги позивача за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що зазначений підпункт укладеного договору суперечить вимогам Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі № 911/2867/20 частково задоволено первісні позовні вимоги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" про стягнення 176110, 08 грн. Вирішено стягнути з ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 163255,73 грн основного боргу, 2060,45 грн 3% річних, 9222,64 грн пені, 320,20 грн інфляційних втрат. Відмовлено у задоволенні вимог в частині стягнення з ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" 1027,20 грн основного боргу, 10,69 грн 3% річних, 44,00 грн пені та 169,17 грн інфляційних втрат. Також цим рішення відмовлено у повному обсязі у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про визнання недійсним пункту договору.
2.2. Ухвалюючи рішення в частині зустрічних позовних вимог, суд виходив із того, що спірний пункт договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю не суперечить положенням чинного законодавства, положенням Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, а також інтересам держави і суспільства. Суд зазначив, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому за висновком суду, права та охоронювані законом інтереси позивача за зустрічним позовом не порушено.
Поряд із цим, суд зазначив, що 17.03.2020 закрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення в ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", та, оскільки працівники ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" можуть дістатися до орендованих приміщень лише через проходження через пункт пропуску через державний кордон, який було закрито, то ці обставини в достатній мірі підтверджують, що з 17.03.2020 надання ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" послуг, які обліковуються в залежності від кількості працівників або кількості та можливості використання води для самостійного прибирання було неможливим, та фактично не здійснювалося, що, за висновком суду, свідчить про безпідставність позовних вимог в цій частині (щодо стягнення вартості послуг наданих в квітні-травні 2020 року за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці та за воду, використану для прибирання 1 м2 приміщення самостійно) на загальну суму 1027,20 грн.
Щодо відшкодування витрат на постачання теплової енергії у розмірі 130,85 грн, які включені ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до рахунку за квітень 2020 року, суд констатував, що оскільки орендоване приміщення є вбудованим, опалення є централізованим, і, вірогідно, технічна можливість відключення від постачання тепла частини площі терміналу аеропорту відсутня, та при цьому ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" не спростовано, що такі послуги протягом квітня 2020 фактично надавалися, а також, беручи до уваги, що такі послуги не пов'язані із безпосереднім доступом працівників ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" до орендованих приміщень та фактичним функціонуванням магазину, тягар утримання орендованого приміщення в цій частині, цілком справедливо має бути покладено на ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД".
Щодо послуг, наданих Відповідачу згідно з Актом від 31.03.2020 у сумі 163124,88 грн, суд зазначив, що вказані зміни від 16.01.2021 до Договору оренди не можуть бути підставою для звільнення Відповідача від обов'язку оплати вказаних послуг, оскільки в період з 01.03.2020 до 17.03.2020 Відповідач фактично мав можливість використовувати орендоване майно; належного обґрунтування підстав непідписання Акта від 31.03.2020 Відповідачем не надано. Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що належною до стягнення та такою, що підлягає задоволенню, є сума заборгованості у розмірі 163255,73 грн, а саме згідно з Актом від 31.03.2020 у сумі 163124,88 грн та згідно з Актом від 30.04.2020 у сумі 130,85 грн (послуги з постачання теплової енергії).
Крім того, перевіривши надані ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, з урахуванням установлених обставин, судом було встановлено, що правильно розрахований розмір належних до стягнення з ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" пені, 3% річних та інфляційних втрат становить 9222,64 грн, 2060,45 грн, 320,20 грн відповідно, виходячи з наступного розрахунку: сума боргу за період з 21.04.2020 по 20.05.2020 - 163124,8 грн (2192,83 грн пені, 401,13 грн 3% річних); сума боргу за період з 21.05.2020 по 21.09.2020 - 163255,73 грн (7029,81 грн пені, 1659,32 грн 3% річних); інфляційні втрати за період з 21.04.2020 по 21.09.2020, за висновком суду, становлять 320,20 грн.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог за надані Балансоутримувачем послуги, що відображені у Актах від 30.04.2020 та від 31.05.2020, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки зазначив про їх необґрунтованість.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі № 911/2867/20 в частині стягнення за первісним позовом основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат та в цій частині прийнято нове рішення, в іншій частині рішення суду залишити без змін. Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: Первісний позов ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 89455,58 грн основного боргу, 1121,85 грн 3% річних, 5025,12 грн пені, 178,91 грн інфляційних втрат. Відмовити ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" у задоволенні зустрічного позову".
2.4. Переглядаючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог. Поряд із цим, суд констатував, що ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" з 18.03.2020 до 15.06.2020 фактично було позбавлено можливості користуватись орендованим майном за цільовим призначенням та здійснювати господарську діяльність. Отже, у зв'язку з неможливістю користування ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" орендованим приміщенням, це товариство не може бути обтяженим щодо сплати наданих послуг, в тому числі комунальних послуг, за об'єкт, яким воно фактично не користувалося з 18.03.2020, та які йому фактично надані не були. Тому, за висновком суду, відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" послуг за період з 18.03.2020 до 15.06.2020 (по момент відновлення користування орендованим майном. Також відсутні правові підстави для стягнення нарахованих пені та 3% річних за вказаний період. Водночас, за висновком суду, обґрунтованими є вимоги про стягнення з ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" вартості наданих послуг за період з 01.03.2020 до 17.03.2020, оскільки у вказаний період ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" користувалося орендованим майном, а тому зобов'язано було сплачувати вартість наданих позивачем послуг. Отже, підлягає стягненню з ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" вартість послуг за березень за період з 01.03.2020 до 17.03.2020 (17 днів).
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Частково не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2867/20, до Верховного Суду звернулося ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного Господарського суду від 08.06.2021 в частині скасування рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 та в частині залишення рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 без змін в частині відмови у задоволенні первісного позову. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення 1027,20 грн основного боргу, 10,69 грн 3 % річних, 44,00 грн пені, 169,17 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути із ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 1027,20 грн основного боргу, 10,69 грн 3 % річних, 44,00 грн пені, 169,17 грн інфляційних втрат.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" зазначає, що судові рішення господарських судів ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» № 392 від 20.05.2020, розпорядження Кабінету Міністрів України № 287-р від 14.03.2020 "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19", та положень статей 526, 530, 610, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.
3.3. ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" подало відзив на касаційну скаргу 04.11.2021. Верховний Суд установив, що ухвалою Верховного Суду від 11.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі № 911/2867/20 та встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 01.11.2021. Проте ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" подало відзив із пропуском встановленого строку. При цьому ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" не просить поновити строк для подання відзиву на касаційну скаргу, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що відзив ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" має бути залишений без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1577, із подальшими змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін від 27.12.2018 (далі - договір оренди), відповідно до умов якого:
- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: приміщення № 3.4.19 на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 82,0 м2 (далі - майно), розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» (термінальний комплекс «D», загальною площею 107850,5 м2, що перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31 жовтня 2018 року і становить 8077000,00 грн без ПДВ (пункт 1.1 договору оренди в редакції договору про внесення змін від 27.12.2018 до договору оренди);
- майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі (пункт 1.2 договору оренди);
- орендар зобов'язується на вимогу орендодавця та балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння; до 15 числа місяця, наступного за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-передавання виконаних послуг. Підписаний акт орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом п'яти днів з дати його фактичного отримання або ж надати в цей же строк мотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом зазначеного п'ятиденного строку, акт приймання-передавання виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та/або не надана мотивована відмова від його підписання, відповідний акт вважається підписаним сторонами; самостійно надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць оренди (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України) (пункт 5.8 договору оренди);
- орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг, податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. При цьому витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві. Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна з переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю (пункт 5.10 договору оренди);
- орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна (пункт 7.1 договору оренди);
- договір укладено строком на 20 років, що діє з 11.06.2014 до 10.06.2034 включно (пункт 10.1 договору оренди, в редакції договору про внесення змін від 27.12.2018 до договору оренди).
4.2. На підставі укладеного договору оренди, орендодавцем та орендарем 01.07.2014 підписано акт приймання-передавання орендованого майна, який погоджено балансоутримувачем - ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль», в якому сторони зафіксували, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно - приміщення № 3.4.19 на третьому поверсі терміналу «D» (інв. № 47578), загальною площею 82,0 м2, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Договором про внесення змін від 27.12.2018 сторони погодили внести зміни до пунктів 1.1, 3.1, 4.4, 10.1 та розділу 11 договору оренди, виклавши такі пункти в редакції, зазначеній в договорі.
09.09.2014 між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач) та ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" (орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю № 80.1-14/1-28 (далі - Договір № 80.1-14/1-28).
Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору № 80.1-14/1-28, у зв'язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення № 3.4.19 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», далі - майно або приміщення для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі: балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги, наведені у таблиці № 1, а саме:
1. Забезпечення теплом (теплова енергія), обсяг наданих послуг в місяць - розрахунковим шляхом за 82,0 кв. м ~ 5,74 Гкал *, оплата за одиницю вимірювання в місяць без ПДВ - 900,00 грн (за 1 Гкал);
2. Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - за місяць, обсяг наданих послуг в місяць - 2 працівники, оплата за одиницю вимірювання в місяць без ПДВ - 15,20;
3. Вода, використана для прибирання 1 м2 приміщення самостійно орендарем - за місяць, обсяг наданих послуг в місяць - 82,0 м2, оплата за одиницю вимірювання в місяць без ПДВ - 1,35 грн (за 1 м2);
4. Прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів - за 1 м3, обсяг наданих послуг в місяць - 4,1689 м3, оплата за одиницю вимірювання в місяць без ПДВ - 30,70 (за 1 м3);
5. Підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: Чистий дохід Орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ), де Чистим доходом Орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов договору оренди № 1577 від 11.06.2014. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендною платою (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням відповідно договору оренди № 1577 від 11.06.2014.
4.3. Згідно з пунктом 1.5 Договору № 80.1-14/1-28, розмір оплати за Послуги, які зазначені в пунктах 1-4 Таблиці № 1, та всі послуги, що зазначені в Таблиці № 2 цього Договору, залежить від фактичного їх об'єму, тарифів та витрат Балансоутримувача, пов'язаних з обсягом Послуг в період їх надання, якості Послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
4.4. Пунктом 2.1.6 Договору № 80.1-14/1-28 визначено, що балансоутримувач зобов'язується щомісяця, до 12 числа місяця, наступного за звітним, виставляти Орендарю рахунок за надані Послуги за звітний місяць та складати Акт приймання-здачі виконаних Послуг, який є контрольним та звітним документом Сторін щодо надання-отримання Послуг та їх якості.
4.5. Згідно з підпунктом 2.2.3 Договору № 80.1-14/1-28, орендар зобов'язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача рахунок та Акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється Орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання-здачі виконаних послуг Орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий Балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним Сторонами. Підписання Акта Орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.
4.6. Відповідно до пункту 4.2 Договору № 80.1-14/1-28, Орендар зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих Послуг сплачувати Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за цим Договором.
4.7. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 10.06.2024 (пункт 6.1 Договору № 80.1-14/1-28).
4.8. Судами також установлено, що Балансоутримувачем на виконання пункту 2.1.6 договору № 80.1-14/1-28 щомісячно виставлялися Орендарю рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг, а саме:
- рахунок-фактура від 31.03.2020 № 897/382 на суму 163124,88 грн (в т.ч. ПДВ) та акт приймання-здачі від 31.03.2020 наданих послуг (підтримання аеропортом в належному стані території, прилеглої до орендованого майна) за березень 2020 року на суму 163124,88 грн (в т.ч. ПДВ);
- рахунок-фактура від 30.04.2020 № 897/463 на суму 644,45 грн (в т.ч. ПДВ) та акт приймання-здачі від 30.04.2020 наданих послуг (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника; вода, використана для прибирання; постачання теплової енергії) за квітень 2020 року на суму 644,45 грн (в т.ч. ПДВ);
- рахунок-фактура від 31.05.2020 № 897/601 на суму 513,60 грн та акт приймання-здачі від 31.05.2020 наданих послуг (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника; вода використана для прибирання) за травень 2020 року на суму 513,60 грн (в т.ч. ПДВ);
- рахунок-фактура від 30.06.2020 № 897/717 на суму 513,60 грн (в т.ч. ПДВ) та акт приймання-здачі від 30.06.2020 наданих послуг (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника; вода використана для прибирання) за червень 2020 року на суму 513,60 грн (в т.ч. ПДВ);
4.9. Зазначені рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг, відповідно до підпункту 2.2.3 Договору про відшкодування витрат були отримані Відповідачем в бухгалтерії Балансоутримувача, а також направлені Відповідачу засобами поштового зв'язку.
4.10. Суд першої інстанції також зазначив, що, як вказував Позивач за первісним позовом, станом на 26.08.2020 відповідачем за первісним позовом було сплачено лише 513,60 грн (згідно з рахунком-фактурою від 30.06.2020 № 897/717).
4.11. Відповідач листами від 18.05.2020 № 264 та від 12.06.2020 № 307 повідомив Балансоутримувача про відмову від підписання Актів приймання-здачі наданих послуг за квітень та травень 2020 року відповідно. Відмову від підписання Актів Відповідач мотивував тим, що починаючи з 17.03.2020 та по травень 2020 року існували обставини, що унеможливлювали використання Орендарем орендованого приміщення, а саме: у відповідності до пп. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 22 травня 2020 року запроваджено заборону роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів; на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 287-р від 14.03.2020, з 17.03.2020 закрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення в МА «Бориспіль»; з 17.03.2020 доступ до пасажирського терміналу «D» за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» обмежено Балансоутримувачем.
4.12. Згідно з довідкою, підписаною генеральним директором та головним бухгалтером ТОВ «БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД», наданою ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020 року, згідно з договором № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014, складає 1786362,57 грн, на підставі чого Позивачем за первісним позовом було оформлено рахунок-фактуру від 31.03.2020 № 897/382 та акт приймання-здачі від 31.03.2020 наданих послуг за березень 2020 року на суму 163124,88 грн.
4.13. Невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати отриманих послуг протягом березня-травня 2020 стало підставою для звернення позивача до суду.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.
5.2. Предметом первісного позову в цій справі є вимоги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" про стягнення боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 у розмірі 164282,93 грн, 9266,64 грн пені, 2071,14 грн 3% річних, 489,37 грн інфляційних втрат.
5.3. Підставою позовних вимог, на думку позивача, є неналежне виконання відповідачем умов Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014, зокрема щодо відшкодування відповідних витрат та надання комунальних послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
5.4. З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
5.5. Касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2867/20 подало ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного Господарського суду від 08.06.2021 в частині скасування рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 та в частині залишення рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 без змін в частині відмови у задоволенні первісного позову, а також скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення 1027,20 грн основного боргу, 10,69 грн 3 % річних, 44,00 грн пені, 169,17 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути із ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 1027,20 грн основного боргу, 10,69 грн 3 % річних, 44,00 грн пені, 169,17 грн інфляційних втрат.
5.6. ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» № 392 від 20.05.2020, розпорядження Кабінету Міністрів України № 287-р від 14.03.2020 "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19", та положень статей 526, 530, 610, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.
5.7. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
5.8. Розглянувши доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що, за змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.9. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
5.10. При цьому частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.11. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
5.12. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Водночас, відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.13. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Крім того, частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
5.14. Застосовуючи наведені положення Цивільного кодексу України, господарський суд першої інстанції зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із змінами та доповненнями, з 12.03.2020 на всій території України введено карантин та запроваджено низку заборон щодо роботи суб'єктів господарювання.
5.15. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 287-р від 14.03.2020, з 17.03.2020 закрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення в МА «Бориспіль».
5.16. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції зазначив, що з 17.03.2020 надання Відповідачу послуг, що обліковуються в залежності від кількості працівників або кількості та можливості використання води для самостійного прибирання, було неможливим та фактично не здійснювалося, що свідчить про безпідставність позовних вимог в цій частині (щодо стягнення вартості послуг наданих в квітні-травні 2020 за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці та за воду, використану для прибирання 1 м2 приміщення самостійно) на загальну суму 1027,20 грн.
Поряд із цим, за висновком суду першої інстанції, відшкодування витрат на постачання теплової енергії у розмірі 130,85 грн, що включені Позивачем до рахунку за квітень 2020 року, то тягар утримання орендованого приміщення в цій частині, цілком справедливо має бути покладено на Відповідача, оскільки орендоване приміщення є вбудованим, опалення є централізованим, і, вірогідно, технічна можливість відключення від постачання тепла частини площі терміналу аеропорту відсутня, та оскільки Відповідачем не спростовано, що такі послуги протягом квітня 2020 фактично надавалися, а також беручи до уваги, що такі послуги не пов'язані із безпосереднім доступом працівників Відповідача до орендованих приміщень та фактичним функціонуванням магазину.
Щодо послуг, наданих Відповідачу згідно з Актом від 31.03.2020 у сумі 163124,88 грн, суд першої інстанції зазначив, що зміни від 16.01.2021 до Договору оренди не можуть бути підставою для звільнення Відповідача від обов'язку оплати вказаних послуг, оскільки в період з 01.03.2020 до 17.03.2020 Відповідач фактично мав можливість використовувати орендоване майно, належного обґрунтування підстав непідписання Акта від 31.03.2020 Відповідачем не надано.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що належною до стягнення та такою, що підлягає задоволенню, є сума заборгованості у розмірі 163255,73 грн, а саме згідно з Актом від 31.03.2020 у сумі 163124,88 грн та згідно з Актом від 30.04.2020 у сумі 130,85 грн (послуги з постачання теплової енергії).
У задоволенні решти заявлених позовних вимог за надані Балансоутримувачем послуги, що відображені у Актах від 30.04.2020 та від 31.05.2020, суд першої інстанції відмовив, оскільки встановив їх необґрунтованість.
Крім того, перевіривши надані Позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, з урахуванням встановлених судом обставин, судом першої інстанції встановлено, що правильно розрахований розмір належних до стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат становлять 9222,64 грн, 2060,45 грн, 320,20 грн відповідно, виходячи з наступного розрахунку: сума боргу за період з 21.04.2020 по 20.05.2020 - 163124,8 грн (2192,83 грн пені, 401,13 грн 3% річних); сума боргу за період з 21.05.2020 по 21.09.2020 - 163255,73 грн (7029,81 грн пені, 1659,32 грн 3% річних); інфляційні втрати за період з 21.04.2020 по 21.09.2020 становлять 320,20 грн.
5.17. Апеляційний господарський суд також зазначив що відповідач з 18.03.2020 р. до 15.06.2020 р. фактично був позбавлений можливості користуватись орендованим майном за цільовим призначенням та здійснювати господарську діяльність.
Водночас, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача наданих послуг за період з 01.03.2020 р. по 17.03.2020 р., оскільки у вказаний період відповідач користувався орендованим майном, а тому зобов'язаний був сплачувати вартість наданих позивачем послуг.
При цьому, за висновком апеляційного господарського суду, відповідно до рахунку за березень 2020 року № 897/382 від 31.03.2020 р. відповідачу необхідно було сплатити за надані послуги (в т. ч. комунальні) - 163124,88 грн за весь місяць (березень), проте відповідач фактично користувався орендованим приміщенням до введення державою карантинних обмежень, а саме до 17.03.2020 р. (з 18.03.2020 р. доступ до орендованого майна був неможливим).
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підлягає стягненню з відповідача вартість послуг за березень за період з 01.03.2020 р. по 17.03.2020 р. (17 днів) та здійснив розрахунок заборгованості в такому порядку: повний місяць березень складає 31 день, з 01.03.2020 р. по 17.03.2020 р. - 17 днів, 1 день складає 5262,0929032258 (5262,09 грн).
За висновком апеляційного господарського суду, плата за надані послуги складає 89455,58 грн (5262,09*17), тому вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р., підлягає частковому задоволенню у розмірі 89455,58 грн. Також колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 1121,85 грн 3% річних, 5025,12 грн пені, 178,91 грн інфляційних втрат.
5.18. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм, передбачених статтями 526, 629, 903 Цивільного кодексу України, та пункту 1.1.1 договору № 80.1-14/1-28, зазначає, що апеляційним господарським судом не взято до уваги, що відповідно до пункту 1.1.1 (пункту 5 Таблиці №1) договору № 80.1-14/1-28 розмір щомісячної плати за підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, розраховується за наступною формулою: Чистий дохід Орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ), де Чистим доходом Орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов договору оренди № 1577 від 11.06.2014. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць.
5.19. Оскільки договором № 80.1-14/1-28, передбачено залежність розміру плати від розміру чистого доходу орендаря, тому кількість днів, протягом яких орендар фактично використовував майно, не впливає на розмір такої плати, адже кількість таких днів безпосередньо відображається на розмірі чистого доходу, відтак вже врахована у формулі розрахунку. Тому зменшення кількості днів використання орендованого приміщення не може слугувати додатковою підставою для зменшення розміру щомісячної плати відповідача згідно з договором № 80.1-14/1-28.
5.20. Відтак помилковим є висновок апеляційного господарського суду про те, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 підлягає частковому задоволенню у розмірі 89455,58 грн., а вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 1121,85 грн 3% річних, 5025,12 грн пені, 178,91 грн інфляційних втрат.
5.21. Водночас колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми права, врахував умови укладеного між сторонами договору та дійшов обґрунтованого висновку про те, що стягненню з ТОВ "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає: 163255,73 грн основного боргу, 9222,64 грн пені, 2060,45 грн 3% річних та 320,20 грн інфляційних втрат.
5.22. Водночас колегія суддів зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.3. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. У статті 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
6.4. Враховуючи норми законодавства та встановлені судами обставини справи, колегія суддів зазначає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване у справі рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі № 911/2867/20 відповідає положенням чинного законодавства, натомість постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2867/20 необхідно скасувати в частині первісних позовних вимог, а рішення місцевого суду в цій частині - залишити в силі.
7. Судові витрати
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги пропорційно до вимог, що підлягають задоволенню, у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2867/20 скасувати в частині первісних позовних вимог, а рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі № 911/2867/20 у частині часткового задоволення первісного позову залишити в силі.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 5245 (п'ять тисяч двісті сорок п'ять) грн 78 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
4. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак