ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
16 грудня 2021 року Справа № 923/1338/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каро Люкс", м. Херсон, код ЄДРПОУ 36837899,
про стягнення 56579,80 грн.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
11 жовтня 2021 року Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каро Люкс" заборгованості у розмірі 56579,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем і відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 583 від 30 грудня 2020 року, в порушення умов вказаного договору останнім не проведено оплату за надані послуги. За розрахунками АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" сума заборгованості становить 56579,80 грн.
Ухвалою від 18 жовтня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а позивачу - відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України у встановлені строки.
Відповідно до ч.3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зазначена ухвала суду отримана нарочно представником позивача за клопотанням під розписку (а.с. 52).
Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, ухвала про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою Укрпошти щодо причини повернення (досилання) - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Однак, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом, також, враховано те, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Від сторін у справі жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, суд,
Матеріали справи свідчать, що 30 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «Херсонська теплоцентраль» (надалі - виконавець або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Каро Люкс" (надалі - споживач або відповідач) був укладений договір № 583 про надання послуг з постачання теплової енергії (надалі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/ на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу у строки і на умовах, передбачених Договором.
Строк дії Договору - до 31.12.2021 (п. 40 Договору).
Доказів про відмову від Договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано. Таким чином, станом на день розгляду справи Договір є чинним.
Умовами Договору визначено адресу надання послуг - м. Херсон, вул. Ушакова, 48-б, опалювальну площу -1469 кв.м та теплове навантаження будівлі - 0,06023 Гкал/год.
За умовами п. 21 Договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги.
Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послу їй включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо.
Умовами Договору погоджено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу становить 2001,41 гривень за 1 Гкал з ПДВ.
Умовами Договору визначено, що виконавець формує та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 24 Договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 30 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що с граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 25 Договору).
Оплата за спожиту теплову енергію згідно рахунку та актів виконаних робіт (п. 26 Договору).
Умовами Договору встановлено обов'язок споживача оплачувати послуги в установлені Договором строки
За твердженням позивача, ним належним чином було виконано умови Договору, проте відповідач в свою чергу в порушення умов Договору не здійснив оплату за надані послуги з централізованого опалення. За розрахунками позивача, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 56579,80 грн, яка підтверджується Довідкою щодо руху заборгованості за період 01.01.2021 по 01.07.2021.
З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу про сплату заборгованості за Договором №06-1/1051 від 18.05.2021 та №06-1/1392 від 06.07.2021. Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та реагування.
Невиконання відповідачем умов Договору стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 56579,80 грн.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Взаємовідносини, які виникають в процесі споживання теплової енергії регулюються Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Судом встановлено, що укладений між позивачем і відповідачем Договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Теплопостачальною організацією є суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Частинами 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до пункту 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 № 1198: система теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та/або місцевих (розподільних) теплових мереж, засобів розподілення теплової енергії, які об'єднані спільним режимом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії; система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з'єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору.
Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено обов'язок споживача своєчасно вносити платежі за послуги теплопостачання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р "Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення", плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Матеріали справи свідчать, що між АТ «Херсонська теплоцентраль» та ТОВ "Каро Люкс" був укладений договір № 583 про надання послуг з постачання теплової енергії від 30 грудня 2020 року.
Відповідно до довідки АТ «Херсонська ТЕЦ» щодо руху заборгованості ТОВ "Каро Люкс" особовий рахунок № 769, за період з 01.01.2021 по 01.07.2021, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 56579,80 грн.
Як свідчать матеріали справи позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки за спожиту теплову енергію: у січня 2021 року на суму 7965,60 грн, у лютому 2021 на суму 28259,88 грн, у березні 2021 на суму 20354,32 грн.
Факт надання позивачем послуг підтверджується доданими до матеріалів справи відомостями про відпуск теплової енергії та параметри теплоносія за показаннями теплолічильника, складним на вказаний період. Матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків за спожиту теплову енергію та докази направлення на адресу відповідача вказаних рахунків разом з актами виконаних робіт за спожиту теплову енергію.
Проаналізувавши умови, зміст прав та обов'язків сторін Договору, на підставі яких виникли зобов'язання сторін Договору, судом встановлено, що позивачем належним чином виконано умови Договору в частині надання відповідачу послуг з централізованого опалення та водопостачання гарячої води. Проте, відповідачем порушено умови Договору в частині проведення розрахунків за надані послуги .
Доказів сплати, заперечень або спростування наявної заборгованості перед позивачем, відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором у розмірі 56579,80 грн. є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каро Люкс" (73000, м. Херсон, вул. Тарле, будинок 14, корпус 2, квартира 93, код ЄДРПОУ 36837899 ) на користь Акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль" (73000, м. Херсон, Бериславське шосе, будинок 1, код ЄДРПОУ 00131771) суму заборгованості у розмірі 56579,80 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 16.12.2021.
Суддя С.В. Нікітенко