Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"17" грудня 2021 р.м. Харків Справа № 922/4882/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши матеріали позовної заяви (вх.№4882/21 від 10.12.2021) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Медичний центр «Салтівський», 61118, Харківська область, м. Харків, пр.. Ювілейний, буд. 68, код 43591535;
до відповідача 1 Головного управління Національної поліції України в Харківській області, 61002, м. Харків, вул.. Жон Мироносиць, 5, код 40108599;
відповідача 2 Управління боротьби з наркозлочинністю в Харківській області ДБН НП України, 61200, м. Харків, вул.. Ярославська, 1/29, код 43673764;
відповідача 3 Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18, код 37874947;
про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 62000,00 грн. витрат на оплату правничої (правової) допомоги
Товариство з обмеженою відповідальністю “Медичний центр “Салтівський” звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Управління боротьби з наркозлочинністю в Харківській області ДБН НП України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 62000,00 грн. витрат на оплату правничої (правової) допомоги.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що незаконні дії Головного управління Національної поліції в Харківській області та Управління боротьби з наркозлочинністю в Харківській області ДБН НП України завдали матеріальної та моральної шкоди позивачу, у зв'язку з чим позивачу довелось вчиняти дії щодо відновлення своєї ділової репутації та повернення майна через суд.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, зазначає наступне.
Статтей 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
В даному випадку, предметом даного позову є зокрема вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 62000,00 грн. витрат на оплату правничої (правової) допомоги.
Щодо стягнення 62000,00 грн., позивач вказує на те, що відповідні витрати на послуги адвоката були понесені, у зв'язку із відкриттям кримінальних проваджень та заявлені позивачем до стягнення, як матеріальні збитки.
В свою чергу, відповідно до позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року по справі № 22/445/20, колегія суддів зазначила, що процесуальні витрати, понесені, зокрема, у кримінальному проваджені, не є збитками в розумінні статті 224 ГК України та статті 22 ЦК України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків. Такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими КПК України.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17.
У вищезазначеній постанові було зроблено зокрема наступний висновок:
"ВП ВС дійшла висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.
Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК). Оскільки ст. 126 КПК визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду, ВП ВС робить висновок, що у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.".
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з урахуванням висновків, викладених у вищезазначених постановах Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 62000,00 грн., які були понесені позивачем в рамках кримінального провадження, не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, а мають розподіляються виключно за правилами, встановленими КПК України.
Отже, в даній позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а позовна вимога про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 62000,00 грн., які були понесені позивачем в рамках кримінального провадження - в порядку кримінального судочинства.
Згідно ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Тобто процесуальним кодексом передбачено заборону об'єднання та розгляд позовних вимог, що належить розглядати в порядку різного судочинства.
В даному випадку позивачем заявлено вимоги які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, та суд не має можливості роз'єднати дані позовні вимоги та виділивши вимоги до юридичної особи в самостійне провадження, оскільки ст.173 ГПК України передбачає роз'єднання позовних вимог тільки одного судочинства.
Відповідно до ст. 21 ГПК України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи в разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року по справі № 911/1431/18.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
В даному випадку, як вже було зазначено вище, суд не має можливості роз'єднати позовні вимоги, виділивши вимоги до юридичної особи в самостійне провадження (ч.6 ст.173 ГПК України), оскільки позивачем об'єднано вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства (господарського - вимоги про стягнення моральної шкоди та кримінального - вимоги про стягнення правової допомоги), у зв'язку з чим позовну заяву слід повернути позивачу у відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву (вх. №4882/21) Товариству з обмеженою відповідальністю “Медичний центр громадського здоров'я “Салтівський” разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254 - 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 17.12.2021.
Суддя Новікова Н.А.