Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" грудня 2021 р. м ХарківСправа № 922/4981/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, місто Харків,
до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Нирт", місто Ізюм,
про стягнення штрафу та пені,-
Позивач, Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Приватного виробничо-комерційного підприємства "Нирт", про стягнення штрафу у розмірі 38 300,00 грн. та 38 300,00 грн. пені.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух, що зумовлює учасників справи точно, послідовно і неухильно дотримуватись процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Так, приписами пункту 5 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини обґрунтування позовних вимог з переліком документів та інших доказів, які додаються до заяви. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України). Суд звертає увагу позивача на те, що стаття 91 Господарського процесуального кодексу України містить загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, зокрема, письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинний від 01 вересня 2021 року) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. За висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі. Враховуючи викладене, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, відповідно кожний аркуш поданого в копії документу повинен відповідати вимогам, як зазначено вище, у статі 91 Господарського процесуального кодексу України та Вимозі до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинний від 01 вересня 2021 року
Однак, при огляді додатків до позовної заяви, які подані у копіях, судом встановлено, що вони засвідчені Калмиковою О.М. (із зазначенням посади - головний спеціаліст відділу ОР), при цьому доказів на підтвердження повноважень зазначеної особи вчиняти юридично значиму дію у вигляді засвідчення копії документів, до позовної заяви не надано.
Крім цього, жодна із сторінок додатків позовної заяви, поданих у копіях, не містить особистого підпису особи, яка засвідчує копію, та дати такого засвідчення..
Таким чином, додані позивачем до матеріалів заяви у якості доказів в обґрунтування своєї правової позиції документи не можуть вважатися судом належними доказами.
За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).
Згідно статті 174 ГПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162 та 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження повноважень Калмикової О.М. (із зазначенням посади - головний спеціаліст відділу ОР), а також належним чином здійснити оформлення додатків до позовної заяви.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 162, 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Позовну заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду доказів на підтвердження повноважень Калмикової О.М. (із зазначенням посади - головний спеціаліст відділу ОР), а також належним чином здійснити оформлення додатків до позовної заяви.
Попередити позивача, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, є підставою для її повернення (частина 4 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 17 грудня 2021 року.
Суддя Н.В. Калініченко