вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.12.2021м. ДніпроСправа № 904/5834/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області м. Дніпро в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро" м. Дніпро
про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 16288грн.35коп.
Представники:
прокурор: Богомол О.М., службове посвідчення №058535 від 07.12.2020;
від позивача: Олійник А.І., довіреність №1986/7.3/14-21 від 09.07.2021;
від відповідача: Чабанова В.В., ордер серія АЕ №1081400 від 15.07.2021, адвокат.
ВСТАНОВИВ: Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро" з позовом про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 16288грн.35коп.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на невжиття Державною службою України з безпеки на транспорті за наявності підстав заходів щодо захисту інтересів держави, перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів, невнесення відповідачем плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
Прокурор зазначає, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області 23.07.2020 було проведено рейдову перевірку транспортних засобів суб'єктів господарювання - автомобільних перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів на автомобільній дорозі Н-30.
У місці роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на 129 км + 603 м автомобільної дороги Н-30 у Запорізькій області, місцезнаходження якого передбачено графіком роботи пересувних пунктів ГВК в Запорізькій області на липень 2020, було проведено ваговий контроль транспортного засобу марки DAF модель ХF 105.410 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , причіп (напівпричіп) BODEX з державним номерним знаком НОМЕР_2 , що використовувався ТОВ "Юніон Агро", та рухався під керуванням водія ОСОБА_1 .
Під час зважування транспортного засобу перевізника були встановлені порушення норм, зазначені в пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Так, загальна вага транспортного засобу становила 45,4т при допустимій 40,0т, перевищення на одиночну вісь становить 1,65тони (12,65т при допустимих на одиночну вісь 11т), перевищення на строєну вісь становить 4,2тони (26,2т при допустимих на строєну вісь 22т). Вказані показники були відображені в талоні про зважування транспортного засобу №2809 від 23.07.2020.
На підставі викладених обставин транспортний засіб відповідача було віднесено до великовагового та складений акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №031670 від 23.07.2020.
В позові вказано, що перевізник - ТОВ "Юніон Агро" не звертався до уповноважених органів для отримання дозволу на здійснення перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів, тому такий дозвіл не надавався. ТОВ "Юніон Агро" не здійснювалося перезавантаження транспортного засобу для приведення у відповідність вагових параметрів.
На підставі пункту 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, був здійснений розрахунок плати в розмірі 506,01євро.
При здійсненні розрахунку відстані були взяті до уваги відомості з товарно-транспортної накладної №151055 від 21.06.2020 та розрахована плата за проїзд за всю відстань маршруту, яку перевізник - ТОВ "Юніон Агро" мав намір проїхати.
Так, відповідно до товарно-транспортної накладної №150155 від 21.06.2020 місцем розвантаження зазначено м. Бердянськ Запорізької обл., місцем навантаження зазначено смт. Покровське, Дніпропетровської обл. Прокурор стверджує, що відстань за вказаним маршрутом складає 167км, та посилається на відомості з картографічного сервісу Google Maps.
Станом на 23.07.2020 сума в розмірі 506,01євро за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним банком України, плата становила 16288грн.35коп.
Прокурор зазначає, що Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області на адресу ТОВ "Юніон Агро" був направлений лист №57428/26/24-20 від 03.08.2020 з матеріалами проведення габаритно-вагового контролю (примірник акту про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів №031670 від 23.07.2020, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування).
Обґрунтовуючи звернення до суду з позовом, прокурор посилається на те, що Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Укртрансбезпеки. Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти, отримані до вказаного фонду Державного бюджету України, спрямовуються відповідно на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування.
Порушення інтересів держави полягає у ненадходженні до державного бюджету коштів у вигляді плати за проїзд дорогами загального користування великоваговими та великогабаритними транспортними засобами, що ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та проведення ремонту автомобільних доріг.
Незважаючи на наявність відповідних повноважень, Державна служба України з безпеки на транспорті неналежним чином здійснює захист інтересів держави.
Прокурор стверджує, що Державною службою України з безпеки на транспорті не вжито заходів на захист інтересів держави, та посилається на листи Управління Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №763/23-21 від 15.02.2021, №1725/23/23-21 від 07.04.2021; лист Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області №83380/26/24-20 від 27.10.2020; лист Державної служби України з безпеки на транспорті №2565/7.3/15-21 від 13.04.2021.
Прокурор зазначає, що за наявною в нього інформацією плата в розмірі 506,01євро відповідачем не сплачена, Державною службою України з безпеки на транспорті позов до суду не пред'являвся.
З огляду на те, що порушення мало місце в липні 2020року, листи уповноваженого органу у цих правовідносинах, прокурор вказує про встановлення факту не звернення позивача до суду більше 9 місяців.
Ухвалою Господарського суду дніпропетровської області від 22.06.2021 прийнято позов до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказана ухвала суду отримана відповідачем 13.07.2021.
На адресу суду 16.07.2021 надійшла заява відповідача із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на таке:
- ТОВ "Юніон Агро" не було відомо про складання Укртрансбезпекою акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №031670 від 23.07.2020; акту про проведення перевірки №221479 від 23.07.2020, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 038670 від 23.07.2020, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 201592 від 17.09.2020.
- водій транспортного засобу ОСОБА_1 не перебував та не перебуває в трудових відносинах з ТОВ "Юніон Агро";
- транспортний засіб DAF, д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом BODEX д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , не перебував у користуванні ТОВ "Юніон Агро" на будь-яких правових підставах;
- про пред'явлення товарно-транспортної накладної №151055 від 21.07.2020, складеної начебто ТОВ "Юніон Агро", відповідачу стало відомо з позовної заяви з додатками в рамках даної господарської справи. З цього факту директор ТОВ "Юніон Агро" звернувся до органів національної поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення від 30.06.2021. В свою чергу ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було внесено відомості до ЄРДР під № 12021041660000353 від 02.07.2021 за ч. 2 ст. 190 КК України.
- ТОВ "Юніон Агро" має намір викликати для допиту в якості свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для з'ясування походження товарно-транспортної накладної №151055 від 21.07.2020, складеної начебто ТОВ "Юніон Агро".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро" про розгляд справи №904/5834/21 за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 03.08.2021 надав до суду відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що не автомобіль марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) марки BODEX з державним номерним знаком НОМЕР_3 , ніколи не належав та не був у розпорядженні ТОВ "Юніон Агро".
Відповідач також зазначає, що товарно - транспортна накладна, долучена до матеріалів справи, не містить обов'язкових реквізитів, зокрема, точної адреси навантаження, розвантаження, кількість місць та масу вантажу.
Відповідач стверджує, що при перевірці неправильно вказані час вчинення правопорушення, пройдена автомобілем відстань. У відповідача наявні претензії до змісту актів №031670 від 23.07.2020 та №221479 від 23.07.2020. Довідка про результати здійснення габаритно - вагового контролю не підписана водієм.
Разом із відзивом відповідачем надана заява про поновлення процесуальних строків. Відповідач просить поновити йому строк для подачі відзиву та клопотання про залучення третьої особи.
Також відповідачем 03.08.2021 надана заява про залучення третьої особи. Відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 . Вказана особа, за твердженням відповідача, є власником автомобіля марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) марки BODEX з державним номерним знаком НОМЕР_3 .
Прокурор 16.08.2021 надав до суду відповідь на відзив. Прокурор зазначає, що саме водій ОСОБА_1 , під час складання актів №031670 від 23.07.2020 та №221479 від 23.07.2020, вказав, що працює на ТОВ "Юніон Агро". За вказаних обставин закрите кримінальне провадження №12021041660000353 про підробку документів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 вирішено здійснити перехід до розгляду справи №904/5834/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 21.09.2021. Здійсненний виклик учасників справи у судове засідання, призначене на 21.09.2021.
Відповідач надав до суду письмові пояснення від 01.09.2021. Відповідач зазначає, що не отримував листа №57428/261724-20 від 03.08.2020, докази отримання в матеріалах справи відсутні. Також відповідач стверджує, що не був обізнаний про відкриття виконавчого провадження №65118649.
Також відповідач зазначає, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі №160/13000/21 за позовом ТОВ “Юніон Агро” до Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №201592 від 17.09.2020.
Позивач 13.09.2021 надав до суду письмові пояснення. Позивач зазначає, що зі свого боку виконав обов'язки, визначені пунктом 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, направивши на адресу відповідача відповідне повідомлення засобами поштового зв'язку. На підтвердження вказаних обставин позивачем наданий список згрупованих поштових відправлень листі рекомендованих №3576.
Позивач зазначає, що у постанові про застосування адміністративно - господарського штрафу №201592 від 17.09.2020 замість правильного часу зафіксованого порушення - 23.07.2020 о 03:54, помилково вказаний час 12:30.
Також позивач стверджує, що оскільки відповідачем не здійснювались заходи щодо приведення у відповідність вагових параметрів, позивачем розраховано плату за проїзд на весь маршрут руху, зазначений у накладній №151055 від 21.07.2020.
В судовому засіданні від 21.09.2020 оголошено перерву до 11.10.2020, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесено до протоколу судового засідання від 21.09.2020.
Відповідач 21.09.2021 заявив клопотання про виклик свідка. Відповідач просить викликати у судове засідання та допитати в якості свідка ОСОБА_2 . За твердженням відповідача вказана особа була власником транспортного засобу, який здійснював спірне перевезення.
На електронну адресу суду 11.10.2021 надійшло клопотання позивача, в якому він просить провести судове засідання, призначене на 11.10.2021, без участі його представника. Вказане клопотання підписане електронним цифровим підписом представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання відкладене на 26.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.11.2021.
В судовому засіданні від 17.11.2021 оголошено перерву до 08.12.2021, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесений до протоколу судового засідання від 17.11.2021.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності підстав для стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Так, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Так, несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг, чим порушує інтереси держави у сфері розвитку автомобільних доріг загального користування.
Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушено інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушено законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій длягвиправлення ситуації, а саме: подання; і позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Правовий статус Державної служби з безпеки на транспорті визначено Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення).
Так, пунктом 1 Положення визначено, що Державна службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Як визначено пунктом 4 Положення, основним завданням Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Відповідно до покладених на неї завдань, в силу підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Як визначено пунктом 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже, позивач є органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
При цьому, позивач зазначив, що виконує лише функції щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів та нараховує плату за перевищення нормативів (зокрема, у листі від 27.10.2020 посилався на постанови від 12.02.2020 № 926/16/19, від 12.02.2020 № 917/210/19)
Однак, висновок у вказаних справах стосується не відсутності повноважень у Державної служби України з безпеки на транспорті на звернення до суду щодо стягнення нарахованої плати, а відсутності підстав для віднесення спору про стягнення такої плати до публічно-правового та підсудність його адміністративному суду, зважаючи на те, що відповідний орган здійснює лише функції контролю, однак, не виконує владних управлінських функції при цьому.
Разом з тим, прокурор також вказував, що відповідний орган звернувся до нього щодо вжиття заходів реагування з посиланням на неможливість самостійно звернутись до суду з позовом. Відповідний орган не здійснює покладених на нього функцій тривалий час, оскільки нарахування плати здійснено ще у травні 2019 року і станом на момент подання позову така плата не внесена, що порушує інтереси держави, яка зацікавлена у надходженні до державного бюджету коштів у вигляді плати за проїзд дорогами загального користування.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 79 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. За висновком Великої Палати Верховного Суду України, який викладено у відповідній постанові, таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
У даній справі орган, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не оспорив шляхом подання відповідної заяви, обставин, на які посилається прокурор у поданій заяві. При цьому, судом встановлено, що відповідний орган звертався до прокурора з проханням звернутись з відповідним позовом, посилаючись на відсутність повноважень ще у жовтні 2020 року, тобто такий орган знав про відповідне порушення, однак, з позовом самостійно не звертався, після того, як у встановлений строк плата не була внесена відповідачем. Не звернувся і відповідний орган з позовом після направлення йому повідомлення прокурором і під час розгляду справи не оскаржив підстави для представництва, зазначені прокурором.
При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Вказана правова позиція наведена у постанови Великої Палати Верхового Суду від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17.
Разом з тим, пунктом 1 частини 2, частиною 3 статті 24-2, пунктом 6 частини 3 статті 29, частиною 4 статті 30 Бюджетного кодексу України, статтями 11, 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти, отримані до вказаного фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування.
Зокрема, частиною 3 статті 24-2 Бюджетного кодексу України визначено, що кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на: 1) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та інших заходів, визначених пункту 1 частини 4 статті 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України"; 2) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і тримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам); 3) виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування; 4) фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.
У зв'язку із викладеним, доцільність застосування представницьких повноважень прокурором обумовлена актуальністю питань щодо розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, збереження автомобільних доріг, забезпечення безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Також, порушення інтересів держави полягає у ненадходженні до державного бюджету коштів у вигляді плати за проїзд дорогами загального користування великоваговими та великогабаритними транспортними засобами, що ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та проведення ремонту автомобільних доріг, що у підсумку безумовно складає суспільний інтерес.
Отже, визначена контролюючим органом плата за проїзд, що несплачена перевізником добровільно у встановлені строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а її несплата у встановлені строки суттєво порушує інтереси держави.
Проте, Державна служба України з безпеки на транспорті тривалий час не звертається до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро" плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Зазначена плата за проїзд залишається нестягнутою.
Таким чином, Державною службою України з безпеки на транспорті, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, заходів на захист інтересів держави не вжито, що підтверджується листом Державної служби України з безпеки на транспорті №2565/7.3/15-21 від 13.04.2021 та листом Придніпровського міжрегіонального управління Укртрагсбезпеки №1725/23/23-21 від 07.04.2021.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.
Отже, у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.
Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок 1567) визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання); вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За приписами пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постанову Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими органами Національної поліції.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Крім того, пунктом 15 Порядку № 879 визначено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
З матеріалів справи вбачається наступне:
- 27.07.2020 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртраснбезкеки у Запорізькій області у період з 20.07.2020 по 26.07.2020, направлення на рейдову перевірку №010124 від 20.07.2020 при проведенні рейдової перевірки у пункті а/д Н-30 129км + 603м, державними інспекторами управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області було зупинено транспортний засіб марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) марки BODEX з державним номерним знаком НОМЕР_3 ;
- в тексті товарно - транспортної накладної №151055 від 21.07.2020 автомобільним перевізником вантажу вказано ТОВ "Юніон - Агро", вантажовідправником зазначено ТОВ "Сталь", вантажоодержувачем зазначено ТОВ "Сталь". Згідно із зазначеною ТТН, вантаж прийнято водієм ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) марки BODEX з державним номерним знаком НОМЕР_3 ;
- під час перевірки транспортного засобу виявлено перевищення осьового навантаження транспортним засобом встановлених вагових обмежень, а саме: загальна вага транспортного засобу становила 45,4т при допустимій 40т, перевищення на одиночну вісь становить 1,65 тони (12,65т. при допустимих на одиночну вісь 11т.), перевищення на строєну вісь становить 4,2 тони ( 26,2т. при допустимих на строєну вісь 22т.). Вказане підтверджується чеком про зважування транспортного засобу №2809 від 23.07.2020;
За результатами перевірки посадовими особами Управління Укртраснбезкеки у Запорізькій області 23.07.2020 складено акт №031670 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
На підставі вказаних документів Управління Укртраснбезкеки у Запорізькій області 23.07.2020 здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №031670, відповідно до якого: пройдена відстань - 167км., навантаження на одиночну вісь 12.65т, навантаження на строєну вісь 26,2т, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 506,01євро.
Станом на 23.07.2020 за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України, плата становила 16288грн.35коп.
Стягнення вказаної суми і є предметом спору у цій справі.
Відповідач стверджує, що його підприємство не здійснювало перевезень згідно товарно - транспортної накладної №151055 від 21.07.2020 та не складало вказаної накладної.
Відповідачем надана довідка №16/07-1 від 16.07.2021 за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро". У вказаній довідці зазначено, що з моменту реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по теперішній час ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із відповідачем.
Також на підтвердження вказаного факту відповідачем надані форми 1ДФ (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку) за 1-4 квартали 2020 року.
У довідці №16/07-1 від 16.07.2021 також зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро" не укладало договорів оренди щодо транспортного засобу марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) марки BODEX з державним номерним знаком НОМЕР_3 . Вказаний транспортний засіб не належить на орендується Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро". Договір перевезення з ОСОБА_2 підприємством відповідача не укладався.
Як вбачається зі змісту товарно - транспортної накладної №151055 від 21.07.2020 вона містить підпис представника вантажовідправника - ТОВ "Сталь" та підпис водія/експедитора - ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять доказів того, що товарно - транспортна накладна №151055 від 21.07.2020 підписувалась уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро".
Також відсутні докази того, що перевезення згідно товарно - транспортної накладної №151055 від 21.07.2020 було узгоджене Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро" та здійснювалось вказаним підприємством у якості перевізника.
Позивачем та прокурором не спростовані належними та допустимими доказами твердження відповідача, вказані у довідці №16/07-1 від 16.07.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро".
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
З огляду на викладене, суд вважає такими, що не знайшли підтвердження доводи позивача та прокурора, що перевізником згідно товарно - транспортної накладної №151055 від 21.07.2020 виступало Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро".
Також не знайшли підтвердження доводи позивача та прокурора, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) марки BODEX з державним номерним знаком НОМЕР_3 , перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро".
Крім того, позивачем та прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що транспортний засобі марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) марки BODEX з державним номерним знаком НОМЕР_3 під час здійснення перевезення перебував у користуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро".
За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 16288грн.35коп. слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 129, 185, 191, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Агро" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 16288грн.35коп. - відмовити.
В судовому засіданні 08.12.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 17.12.2021.
Суддя Р.Г. Новікова