16 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/6677/21 пров. № А/857/15195/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року (прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові суддею Брильовським Р. М.) в справі № 380/6677/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у розмірі 79 185,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на виконання рішення суду відповідачем було виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 4435,66 грн із застосуванням базового місяця січень 2016 року, проте він вважає, що до цих спірних правовідносин треба застосовувати як базовий місяць січень 2008 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2016 року як базового місяця.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з базовим місяцем січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила військова частина НОМЕР_1 , яка вважає, що рішення суду першої інстанції, прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, фактичним обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на виконання рішення суду позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 року. Відповідачем проведено розрахунок індексації грошового забезпечення, з врахуванням всіх індексів, відповідно до діючого на той час законодавства, таким чином, заборгованість перед відповідачем відсутня.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наказом командувача Сухопутних військ (по особовому складу) від 12 серпня 2020 року № 314 звільнений з військової служби у запас відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10.12.2008 № 1153/52008 та Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ на підставі підпункту “а” пункту 2 частини п'ятої статті 26 - у зв'язку з закінченням строку контракту з правом носіння військової форми одягу.
Згідно з наказом командира військовій частині НОМЕР_1 від 14.09.2020 № 186 виключений зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.
З метою реалізації свого права на передбачені законом обов'язкові виплати позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з письмовою заявою від 09.09.2020, у якій просив вжити заходів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка не була нарахована та виплачена під час проходження ним військової служби у зазначеній військовій частині.
Листом від 15.09.2020 вих. № 2676 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що індексація грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не проводилась, оскільки відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Проте протягом вказаного вище періоду фінансового ресурсу в Міністерства оборони України не було. Окрім вказаного, відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки Порядком проведення індексації грошових доходів населення не передбачений.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі за № 380/7813/20 позовні вимоги позивача було задоволено повністю.
Надалі на виконання вказаного рішення суду відповідачем було виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 4435,66 грн із застосуванням базового місяця січень 2016 року, проте позивач вважає, що до цих правовідносин необхідно застосовувати як базовий місяць січень 2008 року, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з січня 2016 року по лютий 2018 року є протиправною, а тому належить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом другим частини третьої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина 1 статті 4 Закону № 1282-XII).
В силу статті 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено право громадян на соціальні гарантії. Відповідно до вказаної статті, Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до статті 19 цього Закону державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, який своєю постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно пункту 6 цього Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Враховуючи наведене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи в тому числі військовослужбовців, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації треба вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання рішення суду відповідач нараховував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із розрахунку базового місяця - січень 2016 року.
Щодо правомірності визначення базового місяця - січень 2016 року для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 (до 01 січня 2016 року - 101) відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
При цьому, до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року, базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), а базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати.
З 01 грудня 2015 року замість базового місяця введено поняття «місяць, у якому відбулося підвищення» у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймалося за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснювалося з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру (місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових), а з 01 грудня 2015 року місяць підвищення тарифних ставок (окладів).
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08 серпня 2017 року № 48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18 липня 2017 року № 248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18 квітня 2018 року № 28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики від 09 лютого 2005 року № 024-106 слідує, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Виходячи з наведених положень Порядку № 1078 та роз'яснення Мінсоцполітики, апеляційний суд дійшов висновку, що за загальним правилом підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи, тоді як зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Разом з тим, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині до 01.12.2015.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 в редакції чинній на час зарахування позивача до списків військової частини, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Водночас, пунктом 10-2 Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року, який застосовується з 01 грудня 2015 року, передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за матеріалами справи не встановлено переведення позивача з 01 грудня 2015 року на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, що слугувало б підставою для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати позивача, враховуючи оклад за посадою, яку займає працівник станом на січень 2008 року, про що вказує позивач.
Разом з тим, як було передбачено пунктом 5 Порядку 1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Отже, оскільки до 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін розпочиналося у разі зростання грошового доходу населення (без перегляду їх мінімальних розмірів), суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що базовим місяцем має бути саме місяць у якому відбулося підвищення грошового забезпечення позивача за рахунок його постійних складових. Відповідно це не може бути січень 2016 року, оскільки у цей час жодних підвищень постійних складових позивача не відбулося.
При цьому з огляду на принцип «незворотності дії законів у часі», оскільки станом на 01 грудня 2015 року позивач не перебував у статусі «новоприйнятого працівника», відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин пункту 10-2 Порядку № 1078 та застосування, як базового місяця, січня 2008 року.
З довідки Військової частини НОМЕР_1 за № 59 від 06 квітня 2021 року про грошове забезпечення, позивачу для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення до 01.01.2016 застосовувався базовий місяць серпень 2015 року, у зв'язку з виплатою у цьому місяці грошової допомоги на оздоровлення, що є протиправним, оскільки ця грошова допомога є одноразовою і не носить постійного характеру, а тому її виплата не може бути підставою для зміни базового місяця.
При цьому, перед застосуванням серпня 2015 року, як базового, застосовувався березень 2015 року, у зв'язку з призначенням надбавки за роботу з таємними документами, проте розмір такої надбавки не перевищував суми індексації.
Попереднє підвищення грошового забезпечення позивача відбулося в лютому 2015 року за рахунок підвищення видів виплат, що мають постійний характер, на суму, що перевищує розмір нарахованої індексації; відтак, лютий 2015 року є базовим місяцем для обрахунку індексації у спірних правовідносинах.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що належним способом захисту у цьому випадку буде визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення у визначеному законом обсязі за період 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням лютого 2015 року як базового місяця, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та з урахуванням виплаченої суми.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 229, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328 КАС, суд
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року в адміністративній справі 380/6677/21, в частині задоволених вимог, скасувати та прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у визначеному законом обсязі за період 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням лютого 2015 року як базового місяця, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та з урахуванням виплаченої суми.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин