17 грудня 2021 року ЛьвівСправа № 260/4012/20 пров. № А/857/15839/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Кухтея Р.В.,
секретаря судового засідання Смолинця А.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові питання винесення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі №260/4012/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління ДПС у Закарпатській області про скасування постанови,
01 грудня 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, просила скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №000726-ТД-ФС-33 від 17.11.2020, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі №260/4012/20 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління ДПС у Закарпатській області про скасування постанови задоволено: визнано протиправним та скасовано постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №000726-ТД-ФС-33 від 17.11.2020.
Оскільки при постановленні вказаного рішення не вирішено питання розподілу судових витрат, судом апеляційної інстанції з власної ініціативи поставлено питання про ухвалення додаткового рішення.
Питання ухвалення додаткового судового рішення розглянуто в судовому засіданні без повідомленням учасників справи. Секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Так, перелік правових підстав, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення, передбачений частиною 1 статті 252 КАС України, зокрема пунктом 3 частини 1 вказаної статті встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) відповідно до положень частини 1 статті 3 якого об'єктами справляння судового збору є, зокрема, позовна заява, апеляційна і касаційна скарги на судові рішення.
Згідно з частиною 8 статті 6 Закону №3674-VI розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Питання розподілу судових витрат регламентоване статтею 139 КАС України, частина 1 якої встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 6 вказаної статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 сплатила 840,80 грн. відповідно до квитанції №11 від 27.11.2020 за подання позовної заяви та 1261,20 грн. відповідно до квитанції №0.0.2283039064.1 від 28.09.2021 за подання апеляційної скарги у справі №260/4012/20.
Таким чином, за встановлених обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне усунути неповноту судового рішення та прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень 840,80 грн. судового збору, сплаченого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за подання позовної заяви, та 1261,20 грн. судового збору, сплаченого ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 139, 230, 252, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (місцезнаходження: вул.Минайська, 16, м.Ужгород, 88018, код ЄДРПОУ 39795035) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 ) 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції №11 від 27.11.2020, та 1261 грн. 20 коп. (тисячу двісті шістдесят одну гривню двадцять копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №0.0.2283039064.1 від 28.09.2021.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Cуддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
Р. В. Кухтей