16 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/5432/21 пров. № А/857/16765/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року (головуючого судді Андрусенко О.О., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/5432/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІТСТОП» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ТзОВ «ПІТСТОП» 28.05.2021 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 02.03.2021 №2439913/37682818 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.02.2021 №93 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 01.02.2021 №93 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року задоволено позов повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що ТзОВ «ПІТСТОП» не було надано копії всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 12.12.2019 №520, зокрема не надано документів складського обліку.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №140/5432/21 та ухвалою суду від 18.10.2021 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «ПІТСТОП» зареєстроване як юридична особа 24.06.2011, види діяльності товариства (згідно Кодів КВЕД): 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство.
18.09.2020 між ТзОВ «ПІТСТОП» (продавець) та ТзОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СІТІБУДІНДУСТРІЯ» (покупець) укладено договір поставки №113, відповідно до якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця товарно-матеріальні цінності згідно накладних, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його загальну вартість на умовах даного договору. Асортимент та кількість товару, що постачається на умовах даного договору, визначається у замовленні покупця та встановлюється сторонами в накладних на відпуск товару, виписаних продавцем (пункт 2.1 договору).
Товар постачається товарними партіями на умовах EXW (Інкотермс 2010) - самовивіз зі складу продавця, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Об'їзна, 2 б (пункт 4.1 договору).
Відповідно до пункту 5.2 договору розрахунки з продавцем здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з моменту поставки партії товару.
На виконання умов зазначеного договору позивачем виписано видаткову накладну №874 від 01.02.2021 на поставку товару ТзОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СІТІБУДІНДУСТРІЯ» за його замовленням №801 від 01.02.2021 на загальну суму 200051,448 грн.
На виконання умов даного договору ТзОВ «ПІТСТОП» були переданий товар ТзОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СІТІБУДІНДУСТРІЯ».
Поставка вказаного товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Р874 від 01.02.2021. У свою чергу покупцем було оплачено ТзОВ «ПІТСТОП» вартість даного товару у загальній сумі 200051,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.02.2021 №70.
На дану господарську операцію позивачем було виписано та подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну від 01.02.2021 №93 на загальну суму 200051,48 грн.
Однак, відповідно до квитанції від 23.02.2021 реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв'язку із тим, що відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, щодо товару/послуги по коду 2710122500, що відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Для підтвердження реєстрації податкової накладної №93 від 01.02.2021 ТзОВ «ПІТСТОП» було подано повідомлення від 24.02.2021 №6 та письмові пояснення до повідомлення на заблокованої податкової накладної, a також пакет додаткових документів, зокрема для підтвердження реальності господарської операції, а саме: видаткова накладна з ТТН на ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СІТІБУДІНДУСТРІЯ» №874 від 01.02.2021; договір з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СІТІБУДІНДУСТРІЯ» №113 від 18.09.2020; обороти рахунку 361 з 01 -24.02.2021 б/н від 24.02.2021; платіжне доручення від ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА; СІТІБУДІНДУСТРІЯ» №70 від 01.02.2021; договір постачальника №007/2019 від 20.07.2019 SBS DEUTSCHLAND GMBH Німеччина; митна декларація №067665 від 10.08.2020 SBS DEUTSCHLAND GMBH Німеччина; платіжне доручення на оплату постачальнику SBS DEUTSCHLAND GMBH Німеччина №157 від 21.09.2020; банківська виписка за 21.09.2020 по валютному рахунку, б/н від 21.09.2020; паспорт безпеки товару №б/н від 13.02.2018.
Однак, комісією Головного управління ДПC у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №93 від 01.02.2021 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи вищезазначене рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Судом встановлено, що в отриманій позивачем квитанції від 23.02.2021 контролюючий орган вказав на те, що реєстрація податкової накладної №93 від 01.02.2021 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв'язку із тим, що відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, щодо товару/послуги по коду 2710122500, що відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
Однак, суд зазначає, що контролюючим органом жодним чином не було обґрунтовано підставу зупинення реєстрації податкової накладної №93 від 01.02.2021 у зв'язку з тим, що господарська операція відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Разом з тим, позивачем у поясненнях до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №6 від 24.02.2021 було зазначено, що імпортний товар - очисник гальмових механізмів в кількості 2016 шт. по 500 мл розфасовка код УКТЗЕД 2710122500 отримано 10.08.2020 по митній декларації №067665 від SBS DEUTSCHLEND GmbH Німеччина виробник SBS DEUTSCHLEND GmbH. При розмитнені сплачено акцизний податок в сумі 7034,03 грн. та ПДВ.
У свою чергу, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують. Тобто, ТзОВ «ПІТСТОП» не підпадає під ознаки платника акцизного податку.
До того, ж ТзОВ «ПІТСТОП» 01.02.2021 було подано на реєстрацію податкову накладну від 01.02.2021 №53, реєстрацію якої також було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв'язку із тим, що відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, щодо товару/послуги по коду 2710122500, що відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ТзОВ «ПІТСТОП» були подані аналогічні пояснення що й до податкової накладної №93 від 01.02.2021. Однак, у даному випадку, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 04.03.2021 №2445400/37682818 про реєстрацію податкової накладної від 01.02.2021 №53. Тобто, як вбачається з встановлених судом обставин контролюючий орган за однакових ситуацій вчиняє по-різному. Крім того, незважаючи на те, що представником позивача про даний факт було зазначено у позовній заяві, представником відповідачів у відзиві на позовну заяву жодним чином не було спростовано дану обставину.
Суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №93 від 01.02.2021 було запропоновано позивачу подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація зупиненої податкової накладної стала можливою. Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Сформовані у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиції щодо надання документів є загальними та формальними, вони за своїм змістом дублюють припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Такі пропозиції щодо надання документів не є конкретизованими, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.
При цьому суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття рішень стало ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку № 520 та передбачає необхідність підкреслити первинні документи, які не надані платником.
Проте в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 02.03.2021 №2439913/37682818 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.02.2021 №93 не містить підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. У свою чергу, у додатковій інформації зазначено про відсутність документів складського обліку. Однак, суд звертає увагу, що реєстрація податкової накладної №93 від 01.02.2021 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв'язку із тим, що відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, щодо товару/послуги по коду 2710122500, що відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Враховуючи дану квитанцію позивачем були подані пояснення та відповідні документи для підтвердження реальності господарської операції, у свою чергу, жодних вимог про необхідність надання документів складського обліку квитанція від 23.02.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної №93 від 01.02.2021 не містить.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Суд звертає увагу, що на підтвердження підстав для складання та подання на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №93 від 01.02.2021 позивач надав копії наступних документів: видаткова накладна з ТТН на ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СІТІБУДІНДУСТРІЯ» №874 від 01.02.2021; договір з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СІТІБУДІНДУСТРІЯ» №113 від 18.09.2020; обороти рахунку 361 з 01 -24.02.2021 б/н від 24.02.2021; платіжне доручення від ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА; СІТІБУДІНДУСТРІЯ» №70 від 01.02.2021; договір постачальника №007/2019 від 20.07.2019 SBS DEUTSCHLAND GMBH Німеччина; митна декларація №067665 від 10.08.2020 SBS DEUTSCHLAND GMBH Німеччина; платіжне доручення на оплату постачальнику SBS DEUTSCHLAND GMBH Німеччина №157 від 21.09.2020; банківська виписка за 21.09.2020 по валютному рахунку, б/н від 21.09.2020; паспорт безпеки товару №б/н від 13.02.2018.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та є достатніми для реєстрації податкової накладної №93 від 01.02.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, водночас обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено. Крім того, суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування містять інформацію щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, однак в квитанції зазначена інформація відсутня.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством первинних документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що в контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, податковий орган не довів суду правомірність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №93 від 01.02.2021 та рішення від 02.03.2021 №2439913/37682818 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №93 від 01.02.2021 в ЄРПН, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття відповідною комісією рішення про відмову в її реєстрації така податкова накладна реєструється у день набрання чинності судовим рішення про реєстрацію податкової накладної.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №93 від 01.02.2021.
При цьому, в даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде вирішений остаточно.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору, суд касаційної інстанції серед іншого вказав, що рішення комісії має містити мотиви та обґрунтування віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягають.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №140/5432/21 - залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Гуляк