16 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 607/3778/21 пров. № А/857/20325/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Волошин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.09.2021 (головуючий суддя Ромазан В.В., розглянуто у м. Тернопіль за правилами спрощеного позовного провадження) у справі № 607/3778/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови,
Адвокат Гуцалюк А.Р. звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області, Тернопільського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просив скасувати постанову ГАБ №674862 від 16.02.2021 р., згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП.
В обгрунтування своєї позиції позивач посилається на той факт, що 16.02.2021 року ДОП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Шеремендою А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ №520529, згідно якого ОСОБА_1 08.02.2021 близько 14 год. 15 хв. перебувала в громадській будівлі, а саме в приміщенні МАФ «кіоску» в масці, однак маска щільно не прикривала рот та ніс, при цьому відпускала покупців, чим порушила вимоги ч.2 ст. 44-3 КУпАП. За наслідками вказаного протоколу винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ГАБ №674862, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень. Згідно вимог ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Моментом вчинення вказаного вище правопорушення та моментом виявлення особи, яка його вчинила є 08.02.2021. Проте протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ №520529 складено лише 16.02.2021. Окрім того, у протоколі, як і в самій постанові не вказано місця вчинення правопорушення. Оскільки, згідно приписів ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів, на основі яких посадовою особою встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тому вважає, що протокол, складений з порушенням строку не може бути доказом при розгляді такої справи. Також зазначає, що в оскаржуваній постанові громадським приміщенням називають МАФ «кіоск», що суперечить поняттю «громадське місце», адже кіоск не є відкритим населенню, в якому перебуває лише продавець. Позивач вважає постанову ГАБ №674862 від 16.02.2021 р., якою її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., незаконною та просить її скасувати.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.09.2021 адміністративний позов задоволено. Постанову ГАБ №674862 по справі про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП скасовано та адміністративну справу провадженням закрито.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Національної поліції в Тернопільській області подало апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити. Зокрема апелянт зазначає, що на відео вбачається факт порушення ОСОБА_1 норм карантину, та здійснення продажу товару без засобу індивідуального захисту. Тернопільський міськрайонний суд не взяв до уваги відеозапис із відеокамер, однак, доказами є будь-які дані, які фіксували порушення на момент його вчинення на підставі яких суд встановлює наявність , чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи по суті. На відео, як зазначає апелянт, чітко засвідчено, що продавець ОСОБА_1 перебуває без маски на обличчі, при цьому відпускає покупця із продукцією, після того як привітались працівники поліції та запитали чому та без маски ОСОБА_1 одягнула маску.
Відтак, на думку апелянта, позивачем були допущені порушення дотримання карантинних правил.
З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню.
Судом встановлено:
16 лютого 2021 року дільничним Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ №520529, згідно якого ОСОБА_1 , 08.02.2021 близько 14 год. 15 хв., перебувала в громадській будівлі, а саме в приміщенні МАФ «кіоску» в масці, однак маска щільно не прикривала рот та ніс, при цьому відпускала покупців, чим порушила вимоги ч.2 ст. 44-3 КУпАП.
Постановою ГАБ № 674862 по справі про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 44-3 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Суд першої інстанції скасував постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, з посиланням на те, що долучений до матеріалів справи відповідачем відеодиск, який, на його думку, підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, не підтверджує тих тверджень, на які посилається ГУ Нацполіції в Тернопільській області. Із запису вбачається, що позивач перебуває в приміщенні кіоску в масці, проте на ньому не зафіксовано факт відпуску нею продукції покупцям, а також дату коли це відбувалось. Крім цього, суд зауважує, що про зазначений доказ не вказано у спірній постанові, а також у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім цього, суд вважає зазначений доказ не допустимим, виходячи з такого. В силу вимог ч.2,4 ст.99 КАС України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Вимоги зазначеної норми Закону представником відповідача дотримано не було.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з такого.
Згідно правового висновку, наданого Верховним Судом у постанові від 30 травня 2018 року в справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до змісту ч.2 ст.44-3 КУпАП, перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема распіраторів або захисник масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п.1 п.2 Постанови КМ України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року №1236 (із змінами та доповненнями станом на 06.02.2021), на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Громадське місце - частина будь-якої споруди, яка доступна або відкрита для населення, в тому числі за плату (під'їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні установи та інше).
Згідно п.3.2.1 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства затвердженої Наказом Держкомстату України 24.10.2005 № 327 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2005 р. за №1350/11630, кіоск (ятка) - різновид об'єкта напівстаціонарної роздрібної торгівлі, що займає відокремлене приміщення легкої конструкції, як правило, без торгового залу та має просте обладнання.
У відповідності із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних містах
В ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідач не надав суду належних доказів на доведення вини позивача в скоєні адміністративного правопорушення, так як маска на обличчі останньої була. Представники відповідача не виконали свій обов'язок щодо встановлення обставин адміністративного правопорушення, зокрема не з'ясували причину чому маска нещільно прилягала до обличчя (можливо позивач мала намір поміняти маску, маска не відповідала розміру обличчя позивачки і т.п.).
Таким чином, доказів, які б могли бути визнані судом належними та допустимими на підтвердження вини позивача у вчиненні правопорушення суду, передбаченого ч. 2 ст.44-3 не надано та таких не містить оскаржувана постанова.
За таких обставин, аналізуючи зібрані докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів, які вказують на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.44-3 КУпАП, а відтак позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду від 21.09.2021 року винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.09.2021 у справі № 607/3778/21 без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний