08 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1983/21 пров. № А/857/16115/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Онишкевича Т. В., Судової-Хомюк Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року, ухвалене головуючим суддею Микитюком Р. В. у м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, в якому просить:
скасувати наказ начальника Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 31.03.2021 № 07-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
поновити його на посаді головного спеціаліста Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області або на іншій рівнозначній посаді;
стягнути з Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області або правонаступника - Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.03.2021 по 29.04.2021 в розмірі 9605,02 грн або більшу суму, станом на день прийняття рішення судом;
стягнути з Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області або правонаступника - Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на його користь 6895,84 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4433,04 грн; в задоволенні решти позовних вимог та вимог до інших відповідачів - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 грн та витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 1500 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що його звільнено з державної служби оскаржуваним наказом без врахування його переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством про працю, та без реалізації обов'язку пропонування іншої рівнозначної посади державної служби з моменту попередження про наступне звільнення і до самого звільнення, за наявності відповідних вакансій, що свідчить про допущення відповідачами протиправної бездіяльності під час процедури звільнення. Також зазначає про процесуальні порушення суду, пов'язані з недотриманням строку надання заперечень на відповідь на відзив, що призвело до передчасності винесення рішення і в зв'язку з цим до неналежного встановлення обставин справи.
Івано-Франківська районна державна адміністрація Івано-Франківської області та Відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області в особі голови комісії з припинення юридичної особи публічного права - відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації подали до суду відзиви на апеляційну скаргу.
Івано-Франківська районна державна адміністрація Івано-Франківської області вказує на обґрунтованість рішення суду та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області в особі голови комісії з припинення юридичної особи публічного права - відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації ( далі - Відділ ) вважає рішення суду незаконним , необґрунтованим, прийнятим без належного з'ясування обставин справи.
Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.
Представник Відділу - Атаманюк Я. В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки відповідачами не оскаржується в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, то предметом розгляду в суді апеляційної інстанції є законність і обґрунтованість судового рішення в частині відмови у позові.
Як встановлено судом першої інстанції , позивач ОСОБА_1 наказом відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області №04-к призначений 02.03.2020 на посаду головного спеціаліста цього відділу.
Наказом відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 31.03.2021 №07-к ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області 31.03.2021 у зв'язку з реорганізацією районної державної адміністрації згідно п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
Позивач з наказом відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 31.03.2021 №7-к ознайомлений 31.03.2021, не згідний у зв'язку з тим, що йому не запропоновано вакантні посади у новоствореній Івано-Франківській райдержадміністрації, а також не враховано його переважне право на залишення на роботі.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову про поновлення позивача на роботі, виходив з того, що процедура звільнення проведена відповідно до Закону України «Про державну службу» і у суб'єкта призначення ( яким суд помилково вважав Тлумацьку райдержадміністрацію ) були відсутні вакантні посади, які могли би бути запропоновані позивачу, як і можливість залишити позивача на роботі, оскільки Відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області припиняється і створюється новий державний орган - Івано-Франківська райдержадміністрація, де суб'єкт призначення некомпетентний пропонувати посади. Також судом першої інстанції враховано, що позивач не подавав заяву про переведення, а тому керівниками обох органів ( того, з якого переводиться працівник і того, до якого переводиться ) не вирішувалось питання переведення.
Апеляційний суд повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Закон України "Про державну службу" визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються Законом України "Про державну службу", якщо інше не передбачено цим законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Підстави для припинення державної служби визначені в ст. 83 Закону України "Про державну службу", зокрема, державна служба припиняється: за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону); у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону).
При цьому, згідно ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Як врегульовано п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу" суб'єктом призначення є державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади .
Оскільки позивача на посаду призначав та звільняв з неї начальник Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, крім того, цей відділ має статус юридичної особи публічного права, то, відповідно, відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області є суб'єктом призначення.
Відповідно до частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" (в редакції Закону України №1285-IX від 23.02.2021, станом на час звільнення позивача) суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" №1009-IX від 17.11.2020, внесені зміни до Закону України "Про місцеві державні адміністрації", а саме розділ II доповнено статтею 7-1 такого змісту: "Утворення та реорганізація районних державних адміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів України після прийняття Верховною Радою України рішення про утворення та ліквідацію районів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Під час реорганізації юридичних осіб - районних державних адміністрацій, їхніх структурних підрозділів не застосовуються положення законодавства щодо: 1) необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов'язанні (переведення боргу); 2) права кредиторів вимагати у зв'язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов'язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків; 3) неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
У разі здійснення реорганізації районних державних адміністрацій шляхом приєднання повноваження з управління справами таких юридичних осіб, забезпечення підготовки та прийняття районними державними адміністраціями, що припиняються, та їх посадовими особами рішень, як суб'єктами владних повноважень, з дня прийняття рішення про початок реорганізації здійснює голова районної державної адміністрації, до якої здійснюється приєднання інших юридичних осіб.
Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням Бюджетного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідні районні державні адміністрації, їхні структурні підрозділи, утворені як юридичні особи публічного права, реорганізуються в межах граничної чисельності, умов оплати праці працівників і норм витрат, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX утворено в Івано-Франківській області Івано-Франківський район (з адміністративним центром у місті Івано-Франківськ) у складі територій Більшівцівської селищної, Богородчанської селищної, Букачівської селищної, Бурштинської міської, Галицької міської, Дзвиняцької сільської, Дубовецької сільської, Єзупільської селищної, Загвіздянської сільської, Івано-Франківської міської, Лисецької селищної, Обертинської селищної, Олешанської сільської, Рогатинської міської, Солотвинської селищної, Старобогородчанської сільської, Тисменицької міської, Тлумацької міської, Угринівської сільської, Ямницької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" №1635-р від 16.12.2020, відповідно до пункту 6 частини першої статті 20, пункту 5 частини другої статті 23 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" і статті 7-1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" постановлено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів", шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1; утворити районні державні адміністрації в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, як нові юридичні особи публічного права згідно з додатком 2; здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих зазначеною постановою, шляхом їх приєднання до районних державних адміністрацій, утворених згідно з абзацом третім цього пункту, згідно з додатком 3.
Згідно Додатку 3 до розпорядження Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 Тлумацьку, Тисменицьку, Рогатинську, Галицьку, Богородчанську райдержадміністрації реорганізовано шляхом приєднання до новоутвореної Івано-Франківської райдержадміністрації Івано-Франківської області.
Отже, Івано-Франківська райдержадміністрація Івано-Франківської області є новою юридичною особою публічного права.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються" №1321 від 16.12.2020 перехід повноважень, прав та обов'язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації); у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.
В свою чергу, пунктом 8 цієї постанови КМУ передбачено, що перехід майна, майнових прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації; у разі утворення райдержадміністрації на території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та затвердження передавального акта комісії з реорганізації.
Відповідно до пункту 10 постанови КМУ №1321 райдержадміністрація, розташована в ліквідованому районі, продовжує здійснювати свої повноваження до моменту виникнення відповідного правонаступництва, передбаченого пунктами 7 і 8 цього Порядку.
Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 09.03.2021 №66 утворено комісію з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької районних державних адміністрацій шляхом їх приєднання до Івано-Франківської районної державної адміністрації.
Пунктом 3 цього розпорядження утворену комісію з реорганізації зобов'язано: затвердити у семиденний строк після утворення комісії з реорганізації план заходів, пов'язаних з реорганізацією; підготувати та подати на затвердження голові обласної державної адміністрації плани вивільнення працівників райдержадміністрацій, що припиняються; здійснити заходи щодо проведення вивільнення державних службовців районних державних адміністрацій, які реорганізуються, відповідно до вимог законодавства про державну службу; здійснити заходи щодо проведення вивільнення працівників районних державних адміністрацій, які реорганізуються, відповідно до вимог законодавства про працю; забезпечити здійснення заходів, пов'язаних з утворенням та реорганізацією районних державних адміністрацій внаслідок утворення та ліквідації районів, зокрема виконання планів вивільнення працівників районних державних адміністрацій, що припиняються.
Відповідно до розпорядження Івано-Франківської райдержадміністрації Івано-Франківської області граничну чисельність працівників цієї адміністрації затверджено в кількості 193 одиниці.
Згідно інформації з відкритих джерел п'яти районних адміністрацій, що реорганізовуються, в тому числі Тлумацької, їх гранична чисельність становила більше 80 одиниць кожна.
Таким чином, під час реорганізації Тлумацької, Тисменицької, Рогатинської, Галицької, Богородчанської райдержадміністрацій шляхом приєднання до новоутвореної Івано-Франківської райдержадміністрації Івано-Франківської області відбулося скорочення чисельності працівників цих адміністрацій.
Враховуючи вищенаведене слід дійти висновку, що у суб'єкта призначення ( Відділ ) у зв'язку з тим, що Відділ припиняється як юридична особа публічного права, та були звільнені всі працівники відділу, була відсутня можливість відповідно до частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" (в редакції Закону України №1285-IX від 23.02.2021, станом на час звільнення позивача) одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті або впродовж часу від попередження про звільнення і до самого звільнення запропонувати ОСОБА_1 іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, врахувавши переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, а тому позивач був звільнений на підставі пункту 1 частини першої цієї статті.
Щодо покликань апелянта на позбавлення його права на переведення у новостворений орган, натомість перевівши туди інших службовців, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими і зазначає наступне.
В пункті 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що переведення державного службовця на вакантну посаду в іншому державному органі відбувається за наявності рішень, як суб'єкта призначення, з якого переводиться державний службовець, так і суб'єкта призначення до якого переводиться державний службовець.
Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем не надано суду доказів про його намір бути переведеним ( подання відповідної заяви ) та про наявність згоди Івано-Франківської райдержадміністрації Івано-Франківської області на переведення ОСОБА_1 .
Також є голослівними покликання апелянта на неврахування його переважного права на залишення на роботі, оскільки жодних доказів про державних службовців, переведених до Івано-Франківської РДА, процедуру їх переведення, стаж їх роботи, суду не надано. В суді апеляційної інстанції представник позивача визнав, що жоден працівник Відділу, в якому проходив державну службу позивач, не був переведений до Івано-Франківської райдержадміністрації Івано-Франківської області.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що у начальника відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області ( суб'єкта призначення ) були відсутні повноваження запропонувати позивачу іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей у Івано-Франківській районній державній адміністрації Івано-Франківської області, оскільки цей новостворений орган є іншою ( відмінною від Відділу ), окремою юридичною особою. В свою чергу, в Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області відсутній обов'язок щодо працевлаштування ОСОБА_1 , з яким відсутні будь - які правовідносини.
Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про порушення норм процесуального права, оскільки такі порушення не вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі № 300/1983/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 17.12.2021