17 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/9763/20 пров. № А/857/18098/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року, головуючий суддя - Зозуля Д.П., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинення дій,-
В грудні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУПФУ в Рівненській області, в якому просила визнати протиправною відмову відповідача у виплаті грошової допомоги позивачу, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій на момент її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка оформлена листом за вих. №8153-7812/П-02/8-1700/20 від 06.10.2020 року; зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу, грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на момент її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши до спеціального стажу роботи, який на дає право призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди: - з 01.09.1978 року по 21.06.1982 року навчання в Ровенському державному музичному училищі по спеціальності народні інструменти (бандура); - з 01.09.1982 року по 27.02.1984 року роботи артисткою камерно-інструментального ансамблю “Джерела” Рівненської обласної філармонії; - з 07.03.1984 року по 18.01.1989 року роботи артисткою-вокалісткою Черкаського хору Черкаської обласної філармонії; - з 08.02.1989 року по 19.05.1993 року роботи артисткою-вокалісткою ансамблю пісні і танцю Будинку культури колгоспу “Зоря комунізму”; - з 01.09.1992 року по 13.08.2018 року та з 15.08.2018 року по 11.05.2020 року роботи викладачем по класу бандури Клеванської музичної школи.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.05.2020 року їй призначено пенсію за віком. У зв'язку із невиплатою грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, звернулася до відповідача із відповідною заявою. Однак листом від 06.10.2020 року №8153-7812/П-02/8-1700/20 відповідач відмовив у виплаті вказаної допомоги, посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж - 30 років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Водночас, позивач вважала, що має право на отримання одноразової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком, та відповідачем протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Оскільки, не зараховані періоди трудової діяльності зараховуються до спеціального стажу роботи, що дає право призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 , що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій на момент її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка оформлена листом за вих. №8153-7812/П-02/8-1700/20 від 06.10.2020 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на момент її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди: з 01.09.1978 року по 21.06.1982 року навчання в Ровенському державному музичному училищі по спеціальності народні інструменти (бандура); з 01.09.1982 року по 27.02.1984 року роботи артисткою камерно-інструментального ансамблю “Джерела” Рівненської обласної філармонії; з 07.03.1984 року по 18.01.1989 року роботи артисткою-вокалісткою Черкаського хору Черкаської державної обласної філармонії; з 08.02.1989 по 19.05.1993 року роботи артисткою-вокалісткою ансамблю пісні і танцю Будинку культури колгоспу “Зоря комунізму”; - з 01.09.1992 року по 13.08.2018 року та з 15.08.2018 року по 11.05.2020 року роботи викладачем по класу бандури Клеванської дитячої музичної школи.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно з електронною пенсійною справою ОСОБА_1 , до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” можливо зарахувати період роботи позивача з 01.09.1982 року по 27.02.1984 року та з 07.03.1984 року по 18.01.1989 року, що у сукупності складає - 6 років 4 місяці. Водночас, є безпідставними та таким, що не ґрунтуються на нормах законодавства обставини щодо зарахування до страхового стажу, що дає право на грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на момент її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, періодів: з 01.09.1978 року по 21.06.1982 року навчання в Ровенському державному музичному училищі по спеціальності народні інструменти (бандура); з 08.02.1989 року по 19.05.1993 року роботи артисткою-вокалісткою ансамблю пісні і танцю Будинку культури колгоспу “Зоря комунізму”; з 01.09.1992 року по 13.08.2018 року та з 15.08.2018 року по 11.05.2020 року роботи викладачем по класу бандури Клеванської музичної школи. Враховуючи у сукупності, у відповідача відсутні підстави для нарахування вказаної вище грошової допомоги, через відсутність страхового стажу - 30 років.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до копії диплома НОМЕР_1 виданого 21.06.1982 року, позивач в період з 01.09.1978 року по 21.06.1982 року навчалася в Ровенському державному музичному училищі по спеціальності народні інструменти (бандура)(а.с. 34).
Згідно із записів трудової книжки НОМЕР_2 від 05.09.1982 року, ОСОБА_1 :
- з 01.09.1982 року по 27.02.1984 року працювала артисткою камерно-інструментального ансамблю “Джерела” Рівненської обласної філармонії;
- з 07.03.1984 року по 18.01.1989 року працювала артисткою-вокалісткою Черкаського хору Черкаської обласної філармонії;
- з 08.02.1989 року по 19.05.1993 року працювала артисткою-вокалісткою ансамблю пісні і танцю Будинку культури колгоспу “Зоря комунізму”;
- з 01.09.1992 року по 13.08.2018 року та з 15.08.2018 року по даний час працювала викладачем по класу бандури Клеванської музичної школи.
Позивач звернулася до відповідача заявою від 31.08.2020 року про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.
06.10.2020 року відповідач листом №8153-7812/П-02/8-1700/20 повідомив позивачу про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, так як до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” можливо зарахувати період роботи позивача з 01.09.1982 року по 27.02.1984 року та з 07.03.1984 року по 18.01.1989 року, що у сукупності складає - 6 років 4 місяці. Водночас, періоди навчання з 01.09.1978 року по 21.06.1982 року навчання в Ровенському державному музичному училищі по спеціальності народні інструменти (бандура) та роботи з 08.02.1989 року по 19.05.1993 року роботи артисткою-вокалісткою ансамблю пісні і танцю Будинку культури колгоспу “Зоря комунізму”; з 01.09.1992 року по 13.08.2018 року та з 15.08.2018 року по 11.05.2020 року, не можуть братися до уваги для вирішення питання про наявність права на отримання грошової допомоги, через відсутність страхового стажу - 30 років (а.с. 15-16).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювала на посаді викладача по класу бандури Клеванської музичної школи, тобто в закладі комунальної форми власності на відповідній посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”-“ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і має страховий стаж більш ніж 30 років на таких посадах. Також, навчання позивача в Ровенському державному музичному училищі по спеціальності народні інструменти (бандура), зараховується до стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Як встановлено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058, та механізм її виплати визначено Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до п. 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” і “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”;
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №583 “Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення”.
Згідно із пунктом 5 Порядку, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відтак, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 року у справі №234/13835/17, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Як видно з матеріалів справи, зокрема, з наданої відповідачем відповіді від 06.10.2020 №8153-7812/П-02/8-1700/20 останній повідомив позивача про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, так як посада артистки-вокалістки ансамблю пісні і танцю Будинку культури колгоспу “Зоря комунізму”, відсутня у переліку посад, що дає право на виплату грошової допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583 “Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення” затверджено Перелік посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку (далі - Перелік).
Відповідно до п.п. 1, 2 Переліку за наявності стажу творчої діяльності на посадах не менше 20 та 25 років відповідно мають артистки-вокалістки (солістки), солістки-бандуристки театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв, жокеї; артисти-вокалісти (солісти) театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв (крім артисток-вокалісток (солісток), вказаних у пункті 1 цього Переліку).
За даними класифікатора посад службовці Загальносоюзного класифікатору професій робітників, посад службовців і тарифних разрядів, затвердженого постановою Державного комітету стандартів ради Міністрів СРСР від 10.11.1975 року № 16, від 27.08.1986 року № 016, Державного класифікатору України, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.07.1995 року № 257, наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 року № 375 “Про затвердження національних класифікаторів, зміни до державного класифікатора та скасування чинності державних класифікаторів”, Національного класифікатора професій України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327 визначено професіональні назви робіт: артист-вокаліст, артист-соліст, артист-соліст-інструменталіст.
Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що віднесення роботи позивача на посадах в період з 01.09.1982 року по 27.02.1984 року роботи артисткою камерно-інструментального ансамблю “Джерела” Рівненської обласної філармонії; з 07.03.1984 року по 18.01.1989 року роботи артисткою-вокалісткою Черкаського хору Черкаської обласної філармонії, відповідач у листі не зазначив, отже ці періоди не є спірними та повинні бути зараховані відповідачем до спеціального страхового стажу позивача.
Також, приписами статті 28 Закону України “Про освіту” система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно зі статтею 29 Закону України “Про освіту” структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Статтею 12 Закону України “Про позашкільну освіту” та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2011 року № 433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Пунктом 7 вказаного Переліку встановлено, що центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання відносяться до позашкільних навчальних закладів.
Пунктом 2 Порядку № 1191 передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е” і “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що передбачені, зокрема, Переліком № 909.
Крім того, на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, який відносить посаду “викладач” до педагогічних посад.
Відповідно до пункту 3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України “Про позашкільну освіту” до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відтак, період роботи позивача, з 01.09.1992 року по 13.08.2018 року та з 15.08.2018 року по 11.05.2020 року викладачем по класу бандури Клеванської музичної школи, також підлягає зарахуванню до стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги
Рішення суду першої інстанції в частині зарахування інших періодів роботи позивача до стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, апелянтом не оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі №460/9763/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький