Справа № 640/18829/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
16 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ 365" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження, -
У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 10 червня 2021 року №719 «Про результати позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «НАШ 365», м. Київ (НР №01544-м від 08 листопада 2019 року, супутникове мовлення, логотип: «НАШ», Акт перевірки №97 від 26 березня 2021 року)»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №17/1059 «Про усунення порушень законодавства та сплату штрафу» від 16 червня 2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року зупинено провадження у справі №640/18829/21 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №640/8393/21. В обґрунтування такого висновку судом першої інстанції зазначено, що у справі №640/8393/21 позивачем оскаржується рішення відповідача щодо призначення перевірки товариства, а у справі №640/18829/21 позивачем оскаржуються результати такої перевірки.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Наголошує, що рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 185 від 25 лютого 2021 року «Про призначення позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «Наш 365», як акт одноразового застосування, вичерпав свою дію фактом свого виконання, а тому він не може бути скасований судом після його виконання.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Частина 1 статті 2 КАС України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва стала незгода позивача з рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 10 червня 2021 року №719 «Про результати позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «НАШ 365», м. Київ (НР №01544-м від 08 листопада 2019 року, супутникове мовлення, логотип: «НАШ», Акт перевірки №97 від 26 березня 2021 року)» та розпорядженням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №17/1059 «Про усунення порушень законодавства та сплату штрафу» від 16 червня 2021 року.
При цьому, позивач подав до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/8393/21, при цьому, підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш 365" до суду з позовом є незгода останнього з рішенням Національної ради України з питань телебаченні і радіомовлення №185 "Про призначення позапланової безвиїзної перевірки ТОВ "Наш 365".
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у даній справі, дійшов висновку, що клопотання представника позивача є обґрунтованим, оскільки позивачем надано докази, які дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі №640/8393/21, зокрема, той факт, що у справі №640/8393/21 позивачем оскаржується рішення відповідача щодо призначення перевірки товариства, а у справі №640/18829/21 позивачем оскаржуються результати такої перевірки.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Судова колегія вказує, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Колегією суддів встановлено, що предметом розгляду у даній справі є визнання протиправними та скасування рішення про результати позапланової безвиїзної перевірки та розпорядження про усунення порушень законодавства та сплату штрафу, а предметом розгляду у справі №640/8393/21 є визнання протиправним та скасування рішення про призначення позапланової безвиїзної перевірки.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав-учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами упродовж розумного строку.
Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежить від багатьох критеріїв, серед яких: складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення від 19 червня 2001 року в справі «Kudla v. Poland» («Кудла проти Польщі», заява №30210/96); п. 30 рішення від 20 лютого 1991 року в справі «Vernillo v. France» («Вернілло проти Франції», заява №11889/95); п. 43 рішення від 27 липня 2000 року в справі «Frydlender v. France» («Фрідлендер проти Франції», заява №30979/96); п. 43 рішення від 25 листопада 2003 року в справі «Wierciszewska v. Poland» («Вєрцішевска проти Польщі», заява №41431/98); п. 23 рішення від 25 червня 1987 року в справі «Capuano v. Italy» («Капуано проти Італії», заява №109381/81) тощо.
Отже, тривале зволікання судами з розглядом адміністративних спорів ставить під загрозу дотримання Україною положень пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи вказане, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі 640/18829/21, оскільки таке призведе до надмірного і безпідставного затягування розгляду справи.
Водночас, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував наявності зв'язку між очікуваним рішенням у справі 640/8393/21 за наслідками розгляду позовних вимог ТОВ «НАШ 365», не конкретизував, у чому саме полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи без попереднього вирішення даної справи. У даній справі позивач не наголошує в якості окремої підстави протиправності оскаржуваних рішень на наявність порушень під час призначення позапланової безвиїзної перевірки та не наполягає на оцінці таких доводів під час вирішення даних позовних вимог. Крім того, з наявних у справі доказів та заяв по суті справи вбачається за можливе оцінити на відповідність приписам ст. 2 КАС України оспорюванні рішення про результати такої перевірки та усунення порушень та сплату штрафу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про можливість зупинення провадження у справі, що відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, наданих статтею 320 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про зупинення провадження у справі було порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку