справа №991/8234/21
провадження №1-кс/991/8357/21
«17» грудня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
06 грудня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Обставини, якими обґрунтовано скарга.
Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що йому стало відомо, що до призначення на посаду міністра захисту довкілля та природних ресурсів України ОСОБА_4 працював у ТОВ «Ріола модуль», про що відображено у його декларації за 2020 рік. Оскільки Ріола Модуль зареєстрована у Вишгороді за однією адресою з двома фірмами дружини міністра - ОСОБА_5 («Корнел Україна» і «КИЇВГІДРОМОНТАЖ»), які також вказані у декларації міністра, у скаржника відсутні сумніви, що міністр, як і раніше контролює цю фірму. З 2008 року фірма отримала державних контрактів на суму 6 млрд. грн, з яких 3,5 млрд. з 2019 року. Головним контрактом цієї фірми є будівництво нового корпусу ОХМАДИТ. У 2020 році Донецьке відділення СБУ звинуватило фірму ОСОБА_6 в завищенні цін на будматеріали під час реконструкції госпіталю для ветеранів в Святогорську і лікарні в Маріуполі в два рази. У ЗМІ цю фірму звинуватили у корупційному скандалі і розкраданні 16 млн. державних коштів виділених для український дітей. Зазначені фактичні обставини, на думку скаржника, переконливо свідчать про можливе вчинення злочинів Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України ОСОБА_7 . У зв'язку з цим, ним до Національного антикорупційного бюро України було подано відповідну заяву про вчинення злочину, проте, станом на день подання скарги інформація про внесення відомостей до ЄРДР до нього не надходила. Тому, скаржник просить зобов'язати уповноважену особу НАБУ негайно внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за фактом можливого вчинення Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України ОСОБА_7 , ТОВ «Ріола модуль» та іншими посадовцями злочину, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 369-2 (зловживання впливом) та ст. 191 КК України (розтрата, привласнення майна) та розпочати досудове розслідування, про що письмово повідомити заявника та надати йому витяг з ЄРДР на підтвердження.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Заявник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_8 у судове засідання, призначене на 17 грудня 2021 року не з'явились, 14 грудня 2021 року до суду надійшла заява адвокат ОСОБА_8 , який представляє інтереси ОСОБА_3 про розгляд скарги без участі заявника та його адвоката. При цьому, в заяві зазначено, що вони скаргу підтримують та просять задовольнити.
В судовому засіданні 08 грудня 2021 року адвокат ОСОБА_8 пояснив, що він наполягає на задоволенні цієї скарги, посилаючись на два аспекти. Перший - є суто формальний та передбачений ст. 214 КПК України. Відповідно до цієї норми закону, на думку захисника, орган досудового розслідування, після надходження до них заяви або повідомлення про вчинення злочину, яка наповнена за своєю суттю обставинами, які підтверджують вчинення злочину, зобов'язаний розпочати досудове розслідування. Звичайно, він розуміє, що заява не може містити просто потік свідомості, або відірваних одна від одної фраз. Тому, отримавши документ, з якого вбачається, що особа переконливо вважає, що можливо було вчинено злочин, орган досудового розслідування не може без внесення відомостей до ЄРДР провести їх перевірку. Другий аспект стосується того, що ОСОБА_3 є достатньо відомою людиною, яка за своїм родом занять займається громадською діяльністю, а тому до нього потравляє багато інформації щодо можливого вчинення посадовими особами діянь, які мають ознаки корупційних злочинів. На їх думку, керівник екологічного міністерства ОСОБА_9 через свою дружину може бути причетний до розкрадання не одного мільйона гривень. У ЗМІ постійно з'являється інформація про те, що мільярдні кошти отримують підприємства, пов'язані керівництвом з чинною владою. На його думку та думку заявника, для того, щоб з'ясувати і перевірити усі ці питання, потрібно внести відомості до ЄРДР. Можливо після проведення певних експертиз та обшуків реальні особи будуть притягнуті до відповідальності. На їх думку, у них є усі підстави для звернення з такою заявою про вчинення кримінальних правопорушень, а тому варто задовольнити цю скаргу.
Представник Національного антикорупційного бюро у судове засідання не прибув, надав суду письмові пояснення, у яких просив відмовити у задоволенні скарги. У поясненнях зазначено, що до Національного бюро надійшло повідомлення ОСОБА_3 , зареєстроване 24 листопада 2021 року за № 204/1678-00-юо щодо можливих протиправних дій Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України ОСОБА_6 за обставин, наведених у повідомленні. Крім того, предметом розгляду Національного бюро вже були повідомлено ОСОБА_3 від 14 вересня 2021 року та 26 жовтня 2021 року з аналогічних питань, що раніше надходили до НАБУ та зареєстровані за №С-12723 та №С-14241 відповідно. Про результати розгляду цих повідомлень автора проінформовано листами Національного бюро від 06 жовтня 2021 року №111-006/30867, від 05 листопада 2021 року №111-188/34170 із наданням відповідних роз'яснень. Так, Головним підрозділом детективів Національного бюро за результатами розгляду попереднього повідомлення від 14 вересня 2021 року встановлено, що у останньому не наведено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв'язку з чим на час його розгляду відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому, вказане повідомлення листом Національного бюро від 06 жовтня 2021 року № 111-006/30867 скеровано для розгляду в межах компетенції до Офісу Генерального прокурора, про що автора повідомлено та надано відповідне роз'яснення. Листом від 25 листопада 2021 року №111-188/36454 ОСОБА_3 проінформовано щодо результату розгляду його повідомлення, зареєстрованого 24 листопада 2021 року за №204/1678-00-юо, тому, бездіяльність з боку службових осіб Національного антикорупційного бюро України, що може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, відсутня. У зв'язку з цим представник просить в задоволенні скарги відмовити та розглянути справу без участі представника НАБУ за наявними письмовими поясненнями.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР, до якого, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298. Так, ч. 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу зазначених вище норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що у ній викладені обставини про ймовірне вчинення Мінстром захисту довкілля та природних ресурсів України ОСОБА_7 , ТОВ «Ріола модуль» та іншими посадовцями злочинів, які особою, яка звернулась із скаргою попередньо кваліфіковані за ч.2 ст. ст. 369-2 (зловживання впливом) та ст. 191 КК України (розтрата, привласнення майна), проте відсутній короткий виклад обставин, які, на думку заявника, можуть свідчити про вчинення цих кримінальних правопорушень взагалі, або зазначеними ним особами. Твердження, викладені ОСОБА_3 у заяві, нічим не підтверджуються і є лише його припущеннями. По суті повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень містить лише суб'єктивний виклад обставин та не містить відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 369-2, ст. 191 КК України.
Тобто, на думку слідчого судді, викладених у повідомленні ОСОБА_3 обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, яке розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самого повідомлення, у ньому не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення Мінстром захисту довкілля та природних ресурсів України ОСОБА_7 , ТОВ «Ріола модуль» та іншими посадовцями злочинів, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. ст. 369-2 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди) та ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). При цьому, заявник не наводить у повідомленні будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а висуває загальне припущення про можливе вчинення протиправних дій або бездіяльності певними особами, ґрунтуючись лише на суб'єктивному уявленні щодо правомірності дій останніх. Також із змісту повідомлення вбачається, що доводи заявника ґрунтуються виключно на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для не допущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду "Артіко проти Італії" (Artico c. Italie) від 13 травня1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР за повідомленням ОСОБА_3 про вчинення корупційних злочинів Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1