17 грудня 2021 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В.П., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката Павчука С.І. на постанову судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2021 року, -
Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Відповідно до постанови районного суду, ОСОБА_1 , визнаний винним в тому, що 06.07.2021 року, о 11 год. 59 хв., керував автомобілем марки «Рено Кангу», державний номерний знак « НОМЕР_1 », по вул. Стуса, 51 в м. Заставна, Чернівецького району, Чернівецької області, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Таким чином, вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову суду захисник Павчук С.І., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а лише ЄУНСС: 716/1994/21 Головуючий у 1 інстанції: Стрілець Я.С.
НП: 33/822/694/21 Суддя-доповідач: Давній В.П. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
бажав пройти його за участю свого захисника, поліцейські, знаючи, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, спровокували його сісти за кермо автомобіля та перепаркувати його.
Вказує, що з відеозаписів з камер поліцейських видно, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише заявляв, що не довіряє поліцейським і бажає проїхати до медичного закладу, однак працівниками поліції не вжито жодних заходів щодо направлення останнього до медичного закладу.
Також зазначає, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Від адвоката Павчука С.І. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також ОСОБА_1 , а тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі, явка яких є не обов'язковою.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухвалення оскаржуваного рішення не дотримався вищевказаних вимог.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення (а. с. № 1) вбачається, що ОСОБА_1 , 06.07.2021 року, о 11 год. 59 хв., керував автомобілем марки «Рено Кангу», державний номерний знак « НОМЕР_1 », по вул. Стуса, 51 в м. Заставна, Чернівецького району, Чернівецької області, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
Склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції в порушення вимог ч. 1 ст. 265-1 не відсторонили його від керування транспортним засобом та не вилучили посвідчення водія.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення та повинен узгоджуватись з іншими доказами по справі.
З наявного у матеріалах справи акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. № 4) видно, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки алкогольного сп'яніння, як: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук та те, що він у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу «Драгер».
З пояснень свідка ОСОБА_2 (а. с. № 6) вбачається, що ОСОБА_1 спочатку погодився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням приладу «Драгер», однак на прохання працівників поліції набрати повні легені повітря та видихнути в муштук алкотестера не хотів та постійно повторював, що він буде проходити огляд на стан сп'яніння, після чого в діях ОСОБА_1 вбачали відмову від проходження огляду.
З пояснень свідка ОСОБА_3 (а. с. № 7) видно, що ОСОБА_1 спочатку погодився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням приладу «Драгер», однак в подальшому неодноразово ухилявся від проходження огляду вказуючи кожного разу інші причини чому він не дутиме у муштук, в подальшому в її присутності відмовився підписуватися в протоколі.
З даних пояснень видно, що ОСОБА_1 спочатку погоджувався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак своїми діями робив все, щоб не проходити такий огляд, також поліцейські на свій розсуд вбачали у його діях відмову від проходження огляду, при цьому в даних поясненнях чітко не зазначено, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням приладу «Драгер» та у медичному закладі.
В той же час, у матеріалах справи міститься направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння до КНП «Заставнівська багатопрофільна лікарня» від 06.07.2021 року де видно, що останній з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук) від огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився.
З вище наведеного вбачається розбіжність ознак алкогольного сп'яніння вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду та направленні, а також відсутність у письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 того, що вони бачили чи чули факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я.
З досліджених апеляційним судом відеозаписів з нагрудних камер поліцейських видно, що поліцейський вказує ОСОБА_1 напрямок куда потрібно перепаркувати автомобіль, в той час як екіпаж патрульного автомобіля вже чекав, щоб останній сів за кермо, ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння лише у медичному закладі, з підстав не довіри працівникам поліції та приладу «Драгер», однак поліцейські робили все, щоб ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці.
Також з відеозаписів видно, що ОСОБА_1 постійно наголошує поліцейським, що він випив і за кермом була його дружина, яка відійшла по справам, а перепаркувати автомобіль його попросив інший поліцейський, постійно наголошував про необхідність участі адвоката.
Апеляційним судом з даних відеозаписів встановлено, що працівники поліції не вживали жодних дій щодо надання можливості ОСОБА_4 пройти огляд у медичному закладі, а його відмову пройти огляд на місці зупинки на власний розсуд розцінили, як відмову взагалі від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Проаналізувавши вищенаведене апеляційний суд вважає, що працівники поліції діяли не на усунення та припинення майбутнього правопорушення ОСОБА_1 , а навпаки на вчинення дій з метою вчинення останнім адміністративного правопорушення та складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вони достовірно знали, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння і сказали покинути місце парковки, тим самим спровокували його до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі адвоката Павчука С.І. про те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до постанови судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13.12.2016 року.
Статтею ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року відступила від правового висновку Верховного Суду України від 13.12.2016 року, у якому зазначено, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення позивач звільняється від сплати судового збору та дійшла висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення (справа № 543/775/17).
Також апеляційний суд, враховуючи вимоги ст. 266 КУпАП та допущені працівниками поліції порушення під час проведення процедури огляду ОСОБА_1 , які залишились поза увагою суду першої інстанції, вважає таким, що проведений з порушенням вимог цієї статті, а тому його результати є недійсними.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами.
За таких обставин, враховуючи, що в ході апеляційного розгляду не здобуто переконливих та об'єктивних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки до нього з боку працівників поліції відбулася провокація, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 2 ст. 62 Конституції України, ст.ст. 245, 247, 251, 252, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Павчука С.І., задовольнити.
Постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати і провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького апеляційного суду [підпис] В.П. Давній