Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" червня 2007 р. Справа № АС-53/175-07
вх. № 6286/1-53
Суддя господарського суду Харківської області Прохоров С.А.
за участю секретаря судового засідання Рудяк Т.О.
представників сторін :
позивача - Прокопенко В.О., Стадник В.С.
відповідача - Єрьоменко А.В., Літвінцева О.О.
по справі за позовом Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харків
до ТОВ фірма "Тагіт", м. Харків
про зобов'язання надати документи
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до ТОВ фірма «Тагіт» про зобов'язання надати документи за вказаним у позові переліком, які свідчать про поставку товарів на користь відповідача для підтвердження правильності формування від'ємного значення за січень 2007 року та правомірність визначення суми бюджетного відшкодування за лютий 2007 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним з 30.03.07р. по 20.04.07р. було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ фірма «Тагіт» з питання правомірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2007 року, достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період лютий 2007 року. Під час перевірки, підприємством були надані на ознайомлення копії договорів (угод), оригінали податкових та видаткових накладних, оригінали платіжних доручень, актів прийому-передачі векселів, але документів, що свідчать про поставку товарів до перевірки надано не було.
Таким чином, позивач стверджує, що ненадання вищевказаних документів ставить під сумнів правомірність визначення об'єкту та бази оподаткування на додану вартість відповідно вимог п.3.1 ст.3, ст.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто правомірність віднесення зазначених сум ПДВ до податкового кредиту, та правомірність визначення від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представники відповідача проти позову заперечує, прохають в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до пункту 1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача2; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно підпункту 7.2.3. зазначеного пункту податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань зі сплати податків.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як вказує позивач, на підтвердження суми податкового кредиту, задекларованого за січень 2007 року, лютий 2007 року підприємство надало до перевірки копії договорів, оригінали податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, актів прийому-передачі векселів. Будь-яких доводів щодо повноти та належності оформлення цих документів позивач не заявляє.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ фірма «Тагіт» в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірки надала всі передбачені Законом Україні «Про податок на додану вартість» документи та належним чином виконало вимоги цього Закону без порушень.
Також, суд зазначає, що у відповідності до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема такі функції:
1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів;
2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;
11) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Крім того згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків зобов'язаний:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;
4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірки з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Однак, в порушення ст.ст.71,104,105 КАС України, позивач не обґрунтував:
- по-перше, що відповідачем порушені ці норми Закону;
- по-друге, не зазначив норми матеріального чи процесуального права, які б надавали йому право на звернення до компетентного суду з відповідним позовом.
За таких обставин, з урахуванням приписів п.1 ст.71 КАС України, правомірність вимог позивача про зобов'язання надати документи не доведена, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.94 КАСУ судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст.2, 17, 71, 104, 105, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
В задоволенні позову відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.06.2007 року о 17:30.
Суддя Прохоров С.А.