ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2021 року м. Київ № 640/36420/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1
до відповідача 1 - Державної міграційної служби України, відповідача 2 - Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області,
про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання чинити певні дії,-
Громадянин Республіки Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної міграційної служби України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9, код ЄДР: 37508470), Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДР: 42552598), в якому просить суд:
1) визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 46-21 від 31.08.2021 про відхилення скарги на рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2) зобов'язати Державну міграційну служби України розглянути заяву громадянина Ірану ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Так, позивачем у позовній заяві в якості відповідачів визначено: 1) Державну міграційну службу України та 2) Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Однак, зміст позовних вимог позивачем звернутий лише до Державної міграційної служби України.
Тобто, позовна заява не містить змісту позовних вимог до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, у зв'язку з чим позивачу слід або уточнити зміст позовних вимог, звернувши його до кожного з відповідачів, або уточнити суб'єктивний склад учасників справи, зазначивши належного відповідача до якого звернуті позовні вимоги.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, законом, яким встановлені спеціальні строки звернення до суду у справах цієї категорії, є Закон України від 8 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
В той же час, відповідно до ч.ч. 1 та 9 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Особа, яка отримала повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використала права на його оскарження до суду протягом п'яти робочих днів, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні, встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Аналіз вказаних положень, структури норми, у т.ч. у взаємозв'язку з положеннями ч.ч. 1 та 9 ст. 12 Закону дають підстави для висновку, що Законом встановлено п'ятиденний строк для звернення до суду як щодо оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту так і щодо оскарження рішення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Такий же строк підлягає застосуванню і для звернення до суду щодо оскарження дій або бездіяльності органів міграційної служби.
Так, позивач просить суд, зокрема, визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 46-21 від 31.08.2021 про відхилення скарги на рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 07.12.2021.
Як зазначає позивач у позовній заяві повідомлення від 04.10.2021 № 166 про відхилення скарги на рішення територіального управління ДМС ним отримано 02.12.2021.
Разом з тим, в порушення обов'язку, передбачено ч. 1 ст. 77 КАС України, до матеріалів позовної заяви позивачем не надано жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів які б підтверджували отримання позивачем повідомлення № 166 від 04.10.2021 саме 02.12.2021.
Відтак, суддя приходить до висновку, що позивач звернулася до суду поза межами строку, встановленого ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ч. 4 ст. 161 КАС України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
В порушення вимог вказаних норм позивачем не надано суду заяви про визнання біженцем та доданих до неї документів, які подавались позивачем для визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також не надано рішення Державної міграційної служби України № 46-21 від 31.08.2021 про відхилення скарги на рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також не надано суду рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Так, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема, просить витребувати у Державної міграційної служби України всі матеріали особової справи Громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 .
В той же час, суддя звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів того, що позивач намагався отримати у Державної міграційної служби України всі матеріали особової справи Громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , у тому числі рішення Державної міграційної служби України № 46-21 від 31.08.2021.
Також, позивач у позовній заяві зазначає про те, що суди можуть використовувати інформацію про країни походження, розміщену на офіційних сайтах Державної міграційної служби України, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, а також на інформаційних носіях, які розповсюджуються Регіональним представництвом Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців у Білорусі, Молдові, Україні, та інших носіях (Постанова Пленуму).
В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Тоді як, ч. 4 ст. 161 КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З огляду на що позивачу слід надати докази, на які позивач посилається у позовній заяві щодо ситуації у країні походження позивача, які мають бути переведені, у визначено законодавством порядку на державну мову (відповідно до кількості учасників справи).
Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) уточненої позовної заяви із приведенням її у відповідності до вимог ч. 1, п.п. 4,5 ч. 5 ст. 160 КАС України, зокрема, або уточнити зміст позовних вимог, звернувши його до кожного з відповідачів, або уточнити суб'єктивний склад учасників справи, зазначивши належного відповідача до якого звернуті позовні вимоги;
2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску або надати докази отримання позивачем повідомлення;
3) доказів, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання копії матеріалів особової справи позивача;
4) доказів, що підтверджують обставини на яких гуртуються вимоги позивача, зокрема, належним чином засвідчену копію заяви Громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також копії всіх документів (відповідно до кількості учасників справи), які надавались позивачем відповідачу разом із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, рішення Державної міграційної служби України № 46-21 від 31.08.2021 про відхилення скарги на рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою. докази, на які позивач посилається у позовній заяві щодо ситуації у країні походження позивача, які мають бути переведені, у визначено законодавством порядку на державну мову (відповідно до кількості учасників справи).
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
5. Зважаючи на прийняття Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, зокрема:
особи, зазначені у п. 10 Положення в обов'язковому порядку реєструють свої офіційні електронні адреси (Електронний кабінет) в ЄСІТС (п. 8, п/п. 5.8);
особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (п. 17);
до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59);
оскільки відповідно до п. 61 р. IV "Перехідні положення" Положення до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості в суді, беручи до уваги те, що у суду відсутня можливість роздруківки таких документів, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування, документи подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.А. Кармазін