Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" червня 2007 р. Справа № АС-53/144-07
вх. № 5975/1-53
Суддя господарського суду Харківської області Прохоров С.А.
за участю секретаря судового засідання Рудяк Т.О.
представників сторін :
позивача - Чуприн С.В., Ліпчанський В.М.
відповідача - Німий О.С., Сліденко А.В.
по справі за позовом НВП "Академія" Товариства інвалідів Київського р-ну, с. Покотилівка
до Харківська ОДПІ у Харківській області, м. Харків
про визнання недійсними рішень
Позивач, НВП "Академія" Товариства інвалідів Київського р-ну, звернулвся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення -рішення та зобов'язати відповідача надати протягом п'яти робочих днів наступних за днем отримання рішення суду висновок органу Держказначейства із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у загальній сумі 1047788,00 грн.
Представники позивача в судовому засіданні підтримують заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти заявленого позивачем позову заперечують та просять суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.
Підприємство відповідача зареєстровано у Харківській райдержадміністрації Харківській області як суб'єкт підприємницької діяльності 03 березня 1999 року за № 14711200000000117.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 січня 2005 року №28032471, що видане першим відповідачем, НВП «Академія" ХВ ВГО «СОІУ"- товариства інвалідів Київського району (надалі Підприємство) у встановленому ст..9 Закону України « Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями, порядку зареєстровано платником податку на додану вартість.
За цих обставин у відповідності до вимог Закону України « Про податок на додану вартість" Підприємство , як платник податку на додану вартість, зобов'язано у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, подати органу державної податкової служби за місцем свого знаходження (першому відповідачеві) податкову декларацію з податку на додану вартість.
На виконання наведеної вимоги Підприємством по результатам господарської діяльності фактично надано до Харківської об'єднаної ДПІ (надалі - Відповідач) наступні Податкові декларації з податку на додану вартість та розрахунки суми бюджетного відшкодування :
за вересень 2006 року - (отримано відповідачем 20.10.06 р)
за жовтень 2006 року - (отримано відповідачем 20.11.06 р)
за листопад 2006 року - (отримано відповідачем 20.12.06 р )
за грудень 2006 року - (отримано відповідачем 20.01.07 р).
За вимогами пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість" встановлено наступне :
«Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду".
У пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 того ж Закону зазначено «Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)".
З урахуванням вказаного вище, згідно даних Податкових декларацій з податку на додану вартість (з уточнюючими розрахунками) та розрахунку суми бюджетного відшкодування, Підприємством заявлено наступну суму відшкодування податку на додану вартість: за жовтень 2006 року - 512538,00 грн. - за листопад 2006 року - 123500,00 грн. за грудень 2006 року - 411750,00 грн. Згідно п.7.7.4 п.7.7.ст.7. Закону України « Про податок на додану вартість".
«Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування. Подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації. З відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування..."
Підприємство вимоги цього підпункту Закону «Про ПДВ" виконало в повному обсязі про що свідчать відмітки про отримання відповідними органами у зазначений Законом термін. У пп. 7.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість" зазначено: «Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних. За наявністю достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Внаслідок проведеної Відповідачем документальної перевірки Підприємства з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість за період жовтень, листопад 2006 р. був складений акт за № 501/1620/30292597 від 16.02.2007 р., в якому були зафіксовані порушення вимог пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.7.1. пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" № 168 /97- ВР від 03.04.1997 р із змінами і доповненнями в результаті чого зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 р на 512538,00 грн. і за листопад 2006 р на 123500,00 грн та донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень місяць 2006 р у розмірі 71295,00 грн., а також зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень місяць 2006 р на суму -120875,00 грн. і за листопад місяць 2006 р .на суму 393220,00 грн.
На підставі вищенаведеного акту були складені та надані Підприємству податкові повідомлення-рішення за № 0000292310/0 від 16.02.2007 р щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 636038,00 грн., та повідомлення-рішення за № 0000282310/0 від 16.02.2007 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі - 99813,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 71295,00 грн. та за штрафними санкціями 28518,00 грн.).
На підставі направлення № 134 від 16.03.2007 р відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка Підприємства з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість за період грудень 2006 року. За результатами перевірки був складений акт № 1195/16-30292597 від 13.04.2007 р., в якому були зафіксовані порушення вимог пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 пп. 7.4.5. п. 7.4 пп. 7.7.1. пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" № 168 /97- ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями в результаті чого зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 р на 411750,00 грн. та донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі - 984,00 грн. а також зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень місяць 2006 р на суму 105621,00 грн.
На підставі вищенаведеного акту були складені та надані Підприємству податкові повідомлення-рішення за № 0000021600/0 від 16.04.2007 р. щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 411750,00 грн., та повідомлення-рішення за № 0000051600/0 від 16.04.2007 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі - 1377,60 (в тому числі за основним платежем - 984,00 грн. та за штрафними санкціями 393,60 грн.)
Нормами Закону України « Про податок на додану вартість" передбачено, що за нульовою ставкою оподаткуються операції з: пп. 6.2.8 «поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу. І за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримувати таку пільгу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
В ході проведення перевірок були ретельно перевірені всі вимоги цього пункту стосовно застосування Підприємством цієї пільги, так встановлено що Підприємство мало відповідні Дозволи на право користування пільгами, а також чисельний склад інвалідів та їх фонд оплати праці відповідав зазначеним вимогам.
В ході вищенаведених перевірок Відповідачем було встановлено, що Підприємство в порушення вимог п.п. 6.2.8. п. 6.2. ст. 6 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-Вр ,,Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) в редакції після 25.03.2005 р неправомірно обчислювали ПДВ за нульовою ставкою по операціях з реалізації товарів, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів. Порушення вимог Законодавства пояснюється тим, що сума витрат, понесених на переробку сировини, комплектуючих, складових частин та інших покупних товарів не становила 8 і більше відсотків від продажної ціни таких товарів, як того вимагає положення Закону. Але це не відповідає дійсності.
Щоб уникнути розбіжностей у трактуванні поняття «безпосередньо виготовлені товари" законодавець спеціально у другому абзаці п.п.6.2.8.п.6.2.ст.6 Закону «Про ПДВ" надав чітке формулювання цього поняття, яке зазначає, що «Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
Таким чином тільки сума витрат визначає характер безпосередності виготовлення і ніякі домисли, зазначення, трактування при визначенні цього поняття не повинні враховуватися. Тому Відповідач, помилково у своїх актах робить висновки, що Підприємство безпосередньо не виготовляло готової продукції, тільки через те, що при проведенні розрахунку нормативного значення відсотків безпідставно не враховувались витрати понесені підприємством на оренду виробничих приміщень та виробничого обладнання, які безпосередньо використовувались підприємством при виготовленні товару, хоча ці витрати входять до складу валових витрат та напряму включаються до собівартості виготовленої продукції.
Відповідно до п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіна України від 31.12.99р. № 318 та зареєстрованого в Мінюсті України 19.01.00р. № 27/4248.
"Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загально виробничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
До складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).
Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "оренда" затвердженого наказом Мінфіна України від 28.07.00р. № 181 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. N 487/4708.
п. 8 Об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду.
Затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісне очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.
Належна за користування об'єктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди. На суму заохочення орендаря щодо продовження або укладення нової орендної угоди зменшуються протягом строку оренди його витрати з орендної плати.
Таким чином, оборотні відомості по витратам на виготовлення продукції, які були надані Підприємством для перевірки Відповідачу, складені згідно з Порядком розрахунку собівартості, та відповідно до розрахунків наведених в актах перевірок, засвідчують про те, що витрати на переробку сировини та комплектуючих при безпосередньому виготовленні продукції значно перевищують рівень 8 % від продажної ціни.
Таким чином, в актах перевірки Відповідачем документально не обгрунтовано твердження про те, що сума витрат понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, менше ніж 8% та не відповідає вимогам п.п. 6.2.8 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість".
В листі Міністерства фінансів України за № 31-20020-3-8/1979 від 26.04.2006 р. "Щодо оподаткування підприємств та організацій громадських організацій інвалідів" на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 28.03.06 № 12093/1/1-06 Міністерства фінансів України разом з Державною податковою адміністрацією України розглянуло лист Міністерства праці та соціальної політики України від 22.03.06 №974/0/10-06/19 щодо віднесення до складу витрат при виготовленні товарів, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, при застосуванні пільгового режиму обкладання податком на додану вартість доповідає:
«Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» (далі -Закон) до операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів, за наявності умов, визначених цим Законом, застосовується пільговий режим обкладання податком на додану вартість.
При цьому, "безпосереднім вважається виготовлення товарів, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів" (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 та підпункт 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону).
Поряд з тим, пунктом 1.17 статті 1 Закону визначено, що терміни, які вживаються у цьому Законі, в тому числі і "валові витрати виробництва (обігу)", розуміються у значенні, визначеному Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» "валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності". Перелік витрат, що включаються до складу валових витрат виробництва (обігу), визначено підпунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Таким чином, враховуючи викладене та беручи до уваги статус підприємств, до операцій з поставки товарів та послуг яких застосовується пільговий режим оподаткування, при визначенні суми витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, слід керуватися пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказано «до складу валових витрат включаються:
п.п. 5.2.1 Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті."
З урахуванням наведеного, до складу витрат, при визначенні суми витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, повинні включатися всі суми витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) в тому числі витрат на оренду виробничих та складських приміщень, а також витрати на оренду виробничого обладнання.
В актах Відповідача не доведено, що витрати Підприємства на оренду приміщення та основних засобів виробництва не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Також в актах перевірки Відповідачем зазначено, що Підприємство здійснювало реалізацію готової продукції (цукрової пудри, різноманітних меблів, рибопродукції), а не їх частин або елементів.
При цьому при розрахунку суми витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, в актах перевірки не враховано суми витрат виробничого характеру за послуги стороннім організаціям за переробку сировини та виконання ними окремих операцій при виробництві готової продукції, що також не відповідає вимогам вищезазначених нормативних актів України.
Тому висновок стосовно того, що Підприємство безпосередньо не виготовляло готову продукцію виходячи тільки з того, що воно використовувало послуги сторонніх організацій в актах Відповідача документально не доведено, тобто є безпідставним.
Крім того, відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" «У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно -правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків." Згідно п.п.4.4.2. п.п.4.4.ст.4. того ж Закону роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування викладених у Законі України « Про систему оподаткування", та економічного змісту податку, збору, який розглядається.
З урахуванням наведених положень Законодавства, Підприємство звернулось з проханням про надання роз'яснень до ДПА України та отримало від ДПА у Харківській області відповідні роз'яснення з приводу оскаржуваного питання, в якому зазначено, що: відповідно до пункту 1.17 статті 1 Закону № 168/97 визначено, що терміни, які вживаються у цьому Законі, в тому числі і "валові витрати виробництва (обігу)", розуміються у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р № 334/97 ВР (в редакції Закону України від 22.05.97 р № 283/97 -ВР) із змінами та доповненнями (далі-Закон 334/97). Так, пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/97 визначено, що "валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності". Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/97 визначений перелік витрат, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, при застосуванні підприємством пільгового режиму оподаткування по ПДВ, для визначення суми витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, необхідно керуватися пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/97.
З урахуванням наведеного, до складу витрат при визначенні безпосереднього виготовлення товарів при розрахунку суми витрат повинні включатися всі витрати згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати" Таким чином, Підприємство на законних підставах застосувало пільговий режим оподаткування за нульовою ставкою при поставки товарів власного виробництва, виконавши всі вимоги пп. 6.2.8. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість" і тому не має ніяких підстав вважати, що позивачем порушені норми чинного Законодавства.
Також в актах Відповідача зроблено висновок про невиконання вимог п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями, але в актах перевірки не зазначено в чому саме полягає це невиконання. З актів перевірки слідує, що розбіжностей в обсягах поставок та придбання товарів (робіт, послуг) не встановлено. Встановлено тільки порушення вимог п.п. 6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями та проведено на підставі цього перерахунок сум податку на додану вартість, який підлягає сплаті (відшкодуванню) в бюджет (з бюджету).
Враховуючи те, що в актах перевірки документально не обгрунтовано встановлене невиконання вимог п.п. 6.2.8, п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями, то і проведення перерахунку сум ПДВ на підставі п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями проведено не обґрунтовано.
Також в актах Відповідача зроблено висновок про порушення вимог п.п. 7.4.5 та п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями, з посиланням на Наказ ДПА України від 30.05.1997 року № 165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 р. за № 233/2037).
«Про затвердження форм податкової накладної та порядку її заповнення" та виключено зі складу податкового кредиту податкові накладні в сумі: за жовтень 2006 р - 111493,73 грн. ; за листопад - 111828,34 грн; грудень 2006 р - 3331,00 грн. Таке рішення Відповідачем було прийняте на підставі того, що в наданих Позивачем до перевірки копіях податкових накладних не значилось прізвища особи, яка підписала відповідні податкові накладні, посилаючись на те, що це є обов'язковим реквізитом при оформлені податкової накладної і такі податкові накладні були вилучені Відповідачем.
Згідно п. 7.1. Закону « Про ПДВ" де значиться перелік обов'язкових реквізитів, які повинна включати податкова накладна, зовсім відсутня вимога про обов'язкову наявність прізвища особи, яка підписала податкову накладну.
Законом України «Про податок на додану вартість" аб. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 передбачено «Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету."
Також, Законом України «Про податок на додану вартість" п.п. 7.7.6, п. 7.7, ст. 7 передбачено« На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу."
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням наданих документів суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 6, 19 Конституції України, ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість", статтями 4, 8, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсними податкові повідомлення рішення за № 0000292310/0 від 16.02.2007 р., щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 636038,00 грн.; № 0000282310/0 від 16.02.2007 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 99813,00 грн; № 0000021600/0 від 16.04.2007 р. щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 411750,00 грн., № 0000051600/0 від 16.04.2007 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 1377,60 грн.
Зобов'язати Харківську об'єднану ДПІ (61046, м. Харків, пров. Пархоменко,3, код 22706249) надати протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання рішення суду висновок органу Держказначейства із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у загальній сумі 1047788,00 грн. за період жовтень-грудень 2006 р.
Видати виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 26.06.2007 року.
Суддя Прохоров С.А.