15 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5097/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:
1)визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови їй щодо не зарахування до страхового стажу для призначення пенсії періоду роботи з 10.05.1988 по 07.08.1992 в Конструкторському технологічному бюро Кіровоградського обласного управління побутового обслуговування населення;
2)зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області зарахувати їй до страхового стажу для призначення пенсії періоду роботи з 10.05.1988 по 07.08.1992 в Конструкторському технологічному бюро Кіровоградського обласного управління побутового обслуговування населення та, з урахуванням вказаного стажу, здійснити перерахунок та виплату пенсії з 07.08.2021 року.
Ухвалою суду від 30.08.2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.11-12).
Ухвалою суду від 11.10.2021 року до участі в справі залучено в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні пенсії та не зараховано весь період роботи до стажу роботи. Позивач вважає такі дії протиправними, беручи до уваги те, що основними документами, що підтверджують стаж, роботи є трудова книжка, а також довідки про стаж роботи.
Представник відповідача-2 надав суду відзив, в якому проти позову заперечує та зазначає, що страховий стаж позивача на день звернення, включаючи всі періоди роботи, відповідно до записів в трудовій книжці, складає 25 років 29 днів. Відповідач вказав, що період роботи з 10.05.1988 по 07.08.1992 також було враховано при обрахуванні загального трудового стажу позивача, який дає право виходу на пенсію. Оскільки дата, з якої позивач матиме право на пенсійну виплату з досягнення 63 річного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1 , предмет позову відсутній.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши доводи заяв по суті сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 07.08.2021 р. позивачу виповнилось 60 років, після чого вона звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.24).
Рішенням від 05.08.2021 р. №111250001229 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, відповідно до ст. 26 Закону України №1058.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Пунктами 1 і 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, установлено, що цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-15 (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49-51, ст. 376), та механізм її виплати.
Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що позивач звернулась до органу пенсійного фонду, надавши наступні документи:
- довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
- трудову книжка від 10.08.1978 р. серії НОМЕР_1 ;
- диплом від 30.06.1983 р. № 048844;
- довідку про роботу від 26.03.2001 р. № 17;
- інформаційне повідомлення від 13.07.2021 р. № Д-1263/0247;
- інформаційне повідомлення від 12.07.2021 р. № Д-1964;
- свідоцтво про народження дитини від 20.01.1986 р. серії НОМЕР_2 ;
- свідоцтво про народження дитини від 15.02.1993 р. серії НОМЕР_3 ,
- виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- свідоцтво про укладення шлюбу від 17.05.1985 р. серії НОМЕР_4 ; паспорт.
Пенсійний вік, згідно статті 26 Закону №1058 становить 60 років. Вік позивача на час звернення складав 59 років 11 місяців.
Необхідний страховий стаж, відповідно до статті 26 Закону № 1058 становить 28 років. Страховий стаж позивача на день звернення, включаючи всі періоди роботи відповідно до трудової книжки становить 25 років 29 днів.
Судом встановлено, що період роботи ОСОБА_1 з 10.05.1988 року по 07.08.1992 року також враховано при обрахуванні загального трудового стажу, який дає право виходу на пенсію, що підтверджено відповідачами під час подання відзивів.
Отже, дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату за досягненням 63-річного віку з 08 08.2024 р.
За наведених обставин, суд доходить до висновку, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за відсутності необхідного страхового стажу.
Відтак, відмовляючи позивачу у призначенні їй пенсії за віком з підстав відсутності у неї достатнього страхового стажу Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяло правомірно, у межах своїх повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко