15 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/7241/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 05.11.2021 року за вхідним№ 32708:
1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке викладено у листі від 09.07.2021 року №1100-0302-8/29277 про відмову в призначені їй дострокової пенсії за віком;
2) зобов'язати відповідача призначити їй дострокову пенсію за віком з дня звернення, тобто з 07.06.2021року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було подано всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні такої пенсії.
Ухвалою суду від 15.11.2021 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Враховуючи положення ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підстав для призначення позивачу дострокової пенсії за віком не має, оскільки документами не підтверджено, що позивач є матір'ю особи з інвалідністю з дитинства, яка виховала таку дитину до шестирічного віку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 25.03.2003 відділом РАЦС Світловодського МУЮ Кіровоградської області (а.с.10).
ОСОБА_1 має загальний страховий стаж 28 років 9 місяців 12 днів (а.с.15).
Згідно з висновку ЛКК від 20.04.2021 №7/304, хворий ОСОБА_2 знаходився під наглядом лікаря травматолога з 2010 року. З 21.08.2010 р. по 08.02.2021 р. оформлено державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю (а.с.13).
Відповідно до довідки до акту МСЕК, серії 12 ААБ №575203 від 17.02.2021 року, ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності з 08.02.2021р., причина інвалідності - «інвалід з дитинства» (а.с.12).
07.06.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 09.07.2021 повідомило позивача, що рішенням №112850001864 від 11.06.2021 р., яким їй відмовлено в призначенні пенсії, оскільки документами не підтверджено, що вона є матір'ю особи з інвалідністю з дитинства, яка виховала таку дитину до шестирічного віку (а.а.с.14-15).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058- IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з п.3 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
Статтею 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).
За змістом наведених норми, вбачається, що однією з обов'язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме осіб з інвалідністю з дитинства.
При цьому, визначення терміну "особа з інвалідністю з дитинства" не міститься ні в Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", ні в Законі України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".
Згідно з п.14 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 (далі - Положення №1317), причинний зв'язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до 18-річного віку.
В пункті 26 Положення №1317 передбачено, що причиною інвалідності є, зокрема, інвалідність з дитинства.
Документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, визначені в Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) .
Відповідно до пп.5 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, а саме: документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абзацом першим пункту 3 частини першої статті 115 Закону).
Згідно з п.2.18 Порядку №22-1, визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).
Аналіз наведених норм права вказує на те, що законом не передбачена вимога щодо настання інвалідності дитини, інваліда з дитинства, саме до шестирічного віку. Також не передбачена така вимога для призначення пенсії, як обов'язковість визнання дитини інвалідом до шестирічного віку. У законі визначена лише вимога про виховання такої дитини до шести років.
Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №501/2838/16-а, від 14.02.2019 у справі №216/2437/16-а, які, в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при прийняті даного рішення.
У ході розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 досягла 50-ти річного віку, має загальний страховий стаж роботи понад 15 років, що не заперечується відповідачем, та є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом РАЦС Світловодського МУЮ Кіровоградської області, актовий запис №64.
На підтвердження здійснення догляду позивачем за сином до досягнення ним шестирічного віку надано: медичний висновок №7/304 де зазначено адресу дитини ( АДРЕСА_1 ), що відповідає запису про зареєстроване місце проживання позивача у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.9,13).
Крім того, факт визнання ОСОБА_2 особою з інвалідністю з дитинства підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.02.2021 серії 12 ААБ №575203(а.с.12), посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с.11).
Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують, що її син - ОСОБА_2 визнаний особою з інвалідністю з дитинства.
Позивач досягла 50-річного віку та має достатній страховий стаж для призначення дострокової пенсії.
Отже, відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком, як матері особи з інвалідністю з дитинства, є протиправною.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з цим, у відповідності до ст. 81 Закону 1788, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Отже, правовідносини із призначення пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження пенсійного органу.
Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії з урахуванням висновків суду.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, а позивачем повністю доведено обґрунтованість своїх позовних вимог.
Відтак, адміністративний позов підлягає до часткового задоволення .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.06.2021 року №112850001864.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2021 року про призначення пенсії за віком, відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ін. код - НОМЕР_4 )витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко