17 грудня 2021 року справа №320/5631/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №181 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акта від 10.11.2020 за №181/10-36-04-20/_2250018148;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області, (код ЄДРПОУ 43141377), Головне управління ДПС у Київській області, (код ЄДРПОУ 4406798) та Державну податкову службу України поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку другої групи з 01 жовтня 2020 року та відновити відомості в реєстрі платників єдиного податку.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що Головним управління ДПС у Київській області за результатами проведення камеральної перевірки було прийнято рішення від 10.11.2020 №181, яким анульовано свідоцтво ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи з підстав наявності у позивачки податкового боргу з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів (ІІ-ІІІ квартали 2020 року).
Позивачка не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення та стверджує, що вона своєчасно та у повному обсязі здійснювала сплату єдиного податку.
Крім того, позивачка вважає, що камеральною перевіркою не охоплюються питання щодо своєчасності сплати єдиного податку, а тому прийняття спірного рішення на підставі результатів камеральної перевірки є безпідставним.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 10.11.2020 №181 прийнято на підставі висновків щодо порушення позивачкою умов перебування на спрощеній системі оподаткування, зокрема, не сплати протягом двох послідовних кварталів єдиного податку.
Так, відповідачі зауважили, що станом на 01.10.2020 в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку рахується заборгованість на загальну суму 3763,83 грн., яка обліковується в картці на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Також у відзиві на позовну заяву відповідачі заявили клопотання про заміну відповідача, Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377), на правонаступника, Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797).
Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797) вже зазначено у даній справі в якості відповідача.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 06.10.2003, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 10.11.2020 №181/10-36-04-20/ НОМЕР_1 (а.с.24-25).
У вказаному акті зазначено, що позивачкою не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкових зобов'язання на суму 3763,83 грн., що є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування відповідно до абз.8 пп.198.2.3 п.298.2 ст.298, абз.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку №181 від 10.11.2020.
У вказаному рішенні зазначено, що платник єдиного податку виключений з Реєстру "01" жовтня 2020 року (а.с.23).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивачка звернулась з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 291.2-291.3 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Відповідно до пунктів 293.1-293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пунктом 293.4 статті 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи; 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування; 5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно.
Відповідно до пунктів 295.1-295.2 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до пункту до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пунктом 299.1 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила про те, що нею своєчасно та в повному обсязі було здійснено сплату єдиного податку.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що згідно ІС "Податковий блок" станом на 20.10.2019 в інтегрованій картці платника податків була наявна заборгованість з єдиного податку у розмірі 719,30 грн.
Внаслідок подальших нарахувань єдиного податку, нарахування штрафних санкцій та сплати позивачкою податку станом 01.10.2020 в інтегрованій картці платника податків рахується заборгованість в сумі 3750,40 грн. та нарахована пеня з 14.07.2020 по 13.09.2020 в сумі 13,43 грн. Загальна сума заборгованості складає 3763,83 грн., яка обліковується в картці на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, з приводу чого суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою було сплачений єдиний податок відповідно до наступних квитанцій:
- від 17.07.2019 б/н на суму 834,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за липень 2019 року);
- від 29.07.2019 б/н на суму 834,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за серпень 2019 року);
- від 20.08.2019 б/н на суму 834,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за вересень 2019 року);
- від 18.10.2019 б/н на суму 1644,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за 3 квартал 2019р.);
- від 11.11.2019 б/н на суму 1553,90 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за листопад 2019 року);
- від 14.12.2019 б/н на суму 834,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за грудень 2019 року);
- від 11.01.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за січень 2020 року);
- від 12.02.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за лютий 2020 року);
- від 06.03.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за березень 2020 року);
- від 18.04.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за квітень 2020 року);
- від 11.05.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за травень 2020 року);
- від 18.06.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за червень 2020 року);
- від 16.07.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за липень 2020 року);
- від 11.08.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за серпень 2020 року);
- від 12.09.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за вересень 2020 року);
- від 16.10.2020 б/н на суму 944,60 грн. (призначення платежу: "*;101; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;ФОП ОСОБА_1 , єдиний податок з фізичних осіб за жовтень 2020 року) (а.с.7-17).
Як вбачається з інтегрованої картки єдиного податку фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 31.12.2018 по 31.12.2020, станом на 30.09.2019 у позивачки була наявна переплата з єдиного податку на суму 115,30 грн.
20.10.2019 позивачці був нарахований єдиний податок за жовтень 2019 року на суму 834,60 грн. По інтегрованій картці платника податків позивачка не здійснила сплату єдиного податку за жовтень 2019 року на суму 834,60 грн., внаслідок чого сума боргу, з урахування переплати становила 719,30 грн. (834,60 грн. - 115,30 грн.).
20.11.2019 позивачці був нарахований єдиний податок за листопад 2019 року на суму 834,60 грн., внаслідок чого сума заборгованості становила 1553,90 грн., яка не була нею своєчасно сплачена.
З картки слідує, що внаслідок виникнення у позивачки заборгованості на суму 1553,90 грн., сплачені нею в подальшому платежі в оплату єдиного податку по вищевказаних квитанціях з призначенням платежу за грудень 2019 року - вересень 2020 року були зараховані в оплату заборгованості з єдиного податку, яка утворилась у жовтні 2019 року.
Внаслідок чого по картці станом на 30.09.2020 у позивачки наявний податковий борг з єдиного податку на суму 3750,40 грн.
Проте, суд наголошує на тому, що в інтегрованій картці відсутні відомості щодо зарахування в оплату єдиного податку сплачених позивачкою сум по квитанціях від 18.10.2019 б/н у розмірі 1644,60 грн. та від 11.11.2019 б/н у розмірі 1553,90 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області листом від 01.06.2021 №5-06-06/5016, надісланим у відповідь на адвокатський запит представника позивачки, повідомило, що рахунок за кодом класифікації доходів бюджету 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" UA658999980000031418699010358, відкритий на ім'я К-Святош. УК/м.Вишневе/1805400, МФОО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 38010937 та UA798999980000031410699010378, відкритий на ім'я К-Свят. УК/сА-Борщагівка/18050400, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 38010937.
У листі вказано, що 21.10.2019 на рахунок 31418699010358 були зараховані кошти:
- меморіальний ордер від 18.10.2019 №558435805 у сумі 1644,60 грн., призначення платежу #*;101; НОМЕР_1 ;18050400;ФОП Азаренко ?.м., Гдиний податок з ф?зичнихос?б за 3 квартал 2019;;;
- меморіальний ордер від 11.11.2019 №56839168 у сумі 1553,90 грн. призначення платежу #*;101; НОМЕР_1 ;18050400;ФОП Азаренко?.м., Гдиний податок з ф?зичнихос?б за листопад 2019;;; (а.с.61).
Отже, з вказаного листа слідує, що сплачені позивачкою суми коштів по квитанціях від 18.10.2019 б/н у розмірі 1644,60 грн. та від 11.11.2019 б/н у розмірі 1553,90 грн. були зараховані на рахунок за кодом класифікації доходів бюджету 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" UA658999980000031418699010358, відкритий на ім'я К-Святош. УК/м.Вишневе/1805400, МФОО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 38010937.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів, платежів та інших доходів бюджету" Державна податкова служба України контролює надходження до бюджету коштів за кодом бюджетної класифікації 18050400.
Так, згідно з наказом Міністерства фінансів України "Про бюджетні класифікації" від 14.01.2011 №11 код бюджетної класифікації 18050400 присвоєний єдиному податку з фізичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно із частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Враховуючи вказане, суд вважає, що позивачка як платник єдиного податку вчинила дії, спрямовані на перерахування суми грошового зобов'язання по квитанціях від 18.10.2019 б/н та від 11.11.2019 б/н до Державного бюджету.
Помилкове визначення під час сплати суми податкового зобов'язання казначейського рахунку не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату позивачкою необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Податковим кодексом України строк.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.05.2021 №813/1373/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81727838).
У зв'язку з цим, суд вважає, що контролюючий орган безпідставно не зарахував до інтегрованої картки позивачки як платника єдиного податку сплачені нею в оплату єдиного податку за 3 квартал 2019 року та за листопад 2019 грошові по квитанціях від 18.10.2019 б/н у розмірі 1644,60 грн. та від 11.11.2019 б/н у розмірі 1553,90 грн., що мало наслідки у вигляді виникнення у позивачки податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох перших трьох кварталів 2020 року, а відтак висновки контролюючого органу про наявність підстав для анулювання позивачці свідоцтва платника єдиного податку є помилковими.
Щодо посилань позивачки на безпідставність прийняття спірного рішення на підставі висновків акта камеральної перевірки, з огляду на те, що вказаним видом перевірки не охоплюється питання щодо своєчасності сплати єдиного податку, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з пунктами 76.1-76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75. ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складання розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування тощо).
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 у справі №200/697/20-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 101009629).
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що своєчасність сплати платником єдиного податку як умова перебування на відповідній групі єдиного податку може бути предметом камеральної перевірки.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку, а тому суд дійшов висновку про те, що спірне рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області та Державну податкову службу України поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку другої групи з 01 жовтня 2020 року та відновити відомості в реєстрі платників єдиного податку, суд зазначає таке.
Згідно Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до пунктів 299.1 та 299.2 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Отже, відповідальним за реєстрацію та ведення реєстру платників єдиного податку є ДПС України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
З урахуванням тієї обставини, що відповідач протиправно прийняв рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку №181 від 10.10.2020, яким виключив позивачку з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2020, суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання саме Державної податкової служби України поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку другої групи з 01.10.2020.
Отже, вказана позовна вимога, заявлена до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) та Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 4406798) не підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн., що підтверджується квитанцією від 21.04.2021 №31962900 (а.с.5).
Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, становить 4540,00 грн.
Керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про анулювання свідоцтва платника єдиного податку №181 від 10.10.2020.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) платником єдиного податку другої групи з 01.10.2020.
4. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у на суму 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.