465/2585/21
2/465/2511/21
судового засідання
07.12.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова, у складі:
головуючого судді Мигаль Г.П.
за участю секретаря судового засідання Максимович М.М.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про збільшення позовних вимог від 11 травня 2021 року (зареєстровану в суді 12 травня 2021 року) та клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви позивача від 02 червня 2021 року без розгляду та заяви від 11 травня 2021 року про збільшення позовних вимог без руху, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
Представник відповідача 23 вересня 2021 року подав клопотання про залишення позовної заяви від 02 червня 2021 року без розгляду та заяву позивача від 11 травня 2021 року про збільшення позовних вимог без руху. Клопотання мотивує тим, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01 червня 2021 року позовну заяву заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі залишено без руху. Станом на 23 вересня 2021 року відповідач в порядку передбаченому ст. 177 ЦПК України не отримав від позивача позовної заяви від 02 червня 2021 року.
В судовому засіданні представник позивача та позивач в задоволенні клопотання представника відповідача просили відмовити.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
12 травня 2021 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ № 123 від 23 березня 2021 року «Про звільнення працівника лікарні»;
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-психіатра 24 відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»;
- стягнути з Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» в користь ОСОБА_1 13982,31 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 25 березня 2021 року по 17 травня 2021 року включно.
- стягнути з Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» в користь ОСОБА_1 15000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди;
Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 01 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі- залишено без руху.
02 червня 2021 року позивач на виконання ухвали від 01 червня 2021 року про залишення позовної заяви без руху надав квитанцію про оплату судового збору та копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачу.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про отримання поштового відправлення представник КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" копію позовної заяви з додатками від 02 червня 2021 року отримав 13 вересня 2021 року, а тому посилання представника відповідача на відсутність доказів щодо направлення відповідачу копії позовної заяви від 02 червня 2021 року не відповідає дійсності.
Щодо прийняття заяви позивача від 11 травня 2021 року (зареєстрованої в суді 12 травня 2021 року), суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду. Копію зазначеної заяви з додатками представник відповідача отримав 17 травня 2021 року, про що свідчитть його підпис на оригіналі заяви про збільшення позовних вимог.
Враховуючи предмет спору, суд вважає, що заява про збільшення позовних вимог, подана 12 травня 2021 року, яку суд оцінює як зміну предмету позову, шляхом доповнення позовних вимог вимогами про стягнення моральної шкоди та середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, підлягає прийняттю до розгляду, оскільки зазначені позовні вимоги тісно пов'язані та випливають із первісних позовних вимог. Частина перша статті 235 Кодексу законів про працю України передбачає, що при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік; якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд не знаходить підстав для залишення заяви позивача від 11.05.2021р. (зареєстрована в суді 12 травня 2021р.) без руху, оскільки позивачем усунуто недоліки первісної позовної заяви та, на думку суду, зазначене буде виявом надмірного формалізму під час застосування норм прав, який міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 260, 261 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви позивача від 02 червня 2021 року без розгляду та заяви від 11 травня 2021 року про збільшення позовних вимог без руху відмовити.
Прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог від 11 травня 2021 року (зареєстровану в суді 12 травня 2021 року).
В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог від 11 травня 2021 року (зареєстровану в суді 12 травня 2021 року)
Судове засідання відкласти.
Направити відповідачу копію ухвали.
Роз'яснити представнику відповідача, що він має право надати відзив на заяву позивача про збільшення позовних вимог від 11 травня 2021 року (зареєстровану в суді 12 травня 2021 року)у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про уточнення позовних вимог. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Мигаль