Справа № 455/160/18
Провадження № 1-кп/455/15/2021
Іменем України
13 грудня 2021 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42018140000000038 від 25.01.2018 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України ,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора - ОСОБА_4 ;
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
12.02.2018 року до Старосамбірського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
13.12.2021 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, на особисте зобов'язання, в якому зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 25.11.2017 року підозрюваному ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України обрано запобіжний захід у тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 03 червня 2017 року включно. У порядку ч.3 ст.183 КПК визначено розмір застави забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_3 - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 64000,00 гривень.
Зі змісту ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 25.11.2017 року вбачалось, що підставами застосування найсуворішого запобіжного заходу послужило те, що « ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні злочину; передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто тяжкого злочину, існують ризики, що підозрюваний може незаконними засобами впливати на свідків, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, узгоджуючи свої показання з показаннями інших свідків надавати їм поради з врахуванням відомих йому обставин справи, самим перешкоджати кримінальному провадженню».
27.11.2017 року застава в сумі 64000 гривень відповідно до квитанції як забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_3 була внесена заставодавцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється матір'ю підозрюваного.
В подальшому при проведенні досудового розслідування кваліфікація злочину з ч.3 ст.368 КК України змінено на ч. 1 ст.368 КК України.
22.05.2018 року під час проведення підготовчого судового засідання ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області зменшено розмір застави з 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 64 000, 00 гривень, визначений ОСОБА_3 ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.11.2017 року, на 15 прожиткових мінімумів, що становить 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок.
Таким чином, на даний момент розмір застави, застосованої до обвинуваченого ОСОБА_3 , становить 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується злочин, який відноситься до категорії нетяжких.
На даний момент, враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.368 КК України, застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави у виді 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб явно суперечить положенням ст.182 КПК України, оскільки з часу обрання цього запобіжного заходу минуло більше трьох з половиною років. Відтак, при зміні запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 22.05.2021 року жодних додаткових обов'язків щодо ОСОБА_3 не було визначено, оскільки останній належно виконує покладені законом на нього обов'язки та жодного разу їх не порушив.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 на даний час звільнений з органів ДФС, дружина перебуває в декретній відпустці та отримує виключно соціальну допомогу на дитину. Зазначені обставини свідчать про необхідність постійних витрат, пов'язаних з вихованням малолітньої дитини та матеріальним забезпеченням сім'ї, яке на даний час майже повністю покладено на батьків, яким було внесено заставу у розмірі 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) як забезпечення виконання обов'язків обвинуваченим ОСОБА_3 .
При розгляді питання про зміну запобіжного заходу просив також враховувати, що ризики, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 фактично перестали існувати, оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду вже понад чотири роки, дія обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді Галицького районного сулу мЛьвова від 25.11.2017 року про запобіжного заходу закінчилась в зв'язку з відмовою у їх продовженні, ОСОБА_3 звільнений з органів ДФС, що свідчить про неможливість подальшого продовження займатись злочинною діяльністю чи впливати на свідків. Крім цього, стороною обвинувачення не встановлено жодного випадку порушення покладених на ОСОБА_3 обов'язків, що свідчить про необхідність та можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, ні ж застосований.
Зазначив, що ОСОБА_3 жодного разу не порушувались покладені на нього обов'язки, а також те, що з урахуванням матеріального стану обвинуваченого, перебування на вихованні та утриманні малолітньої дитини, наявних міцних соціальних зв'язків, сторона захисту ввапжає про достатність підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, ризики, які б свідчили про необхідність збереження запобіжного заходу у вигляді застави перестали існувати, при цьому є достатні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід здатний забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
Просить змінити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста 00 копійок, застосований до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ухвали Старосамбірського районного суду Львівської області від 22.05.2018 року, на особисте зобов'язання. Повернути розмір застави у сумі 26 430 грн. заставодавцю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає в АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні представник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав і просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, оскільки ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу продовжують існувати.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.11.2017 року до ОСОБА_3 , як підозрюваного за ч. 3 ст. 368 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 64 000.00 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.01.2018 року у задоволенні клопотання прокурора про продовження дії строків обов'язків, покладених ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.11.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_3 відмовлено.
12.02.2018 року до суду з прокуратури Львівської області надійшов обвинувальний акт, складений прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури слідчого управління прокуратури Львівської області відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018140000000038.
Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 22.05.2018 року зменшено розмір застави із розміру 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 64 000,00 гривень, визначений ОСОБА_3 ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 25.11.2017 року, на 15 прожиткових мінімумів, що становить 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок.
Крім того, судом було враховано наявність чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
13.12.2021 року захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на особисте зобов'язання із поверненням внесеної застави заставодавцю.
Статтею 331 КПК України визанчено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи, що на момент винесення ухвали слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова від 25.11.2017 року ОСОБА_3 підозрювався у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, як тяжкого злочину, відповідно розмір застави було встановлено 40 розмірів прожиткового мінімуму - 64 000.00 гривень, що відповідало п.2 ч.5 ст. 182 КПК України. На розгляд суду поступив обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, що свідчить про зміну йому на досудовому слідстві підозри з ч.3 ст. 368 КК України на ч.1 ст. 368 КК України, який згідно ч.3 ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 22.05.2018 року визначено розмір застави з врахуванням вимог п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі прожиткових мінімумів, що становить 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок.
Зазначений висновок суду обґрунтовувався приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, відповідно до яких розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Таким чином, частина 4 ст. 182 КПК України, не ставить у жодну залежність розмір застави від кількості процесуальних обов'язків, виконання яких така застава повинна гарантувати. Крім цього, як справедливо зазначено прокурором, окрім додаткових обов'язків, закріплених ч. 5 ст. 194 КПК України, є також загальні обов'язки, які покладаються на підозрюваного частиною 7 ст. 42 КПК Україна. Зазначені обов'язки на момент розгляду клопотання не припинили своє існування.
Суд звертає увагу на те, що з моменту постановлення ухвали від 22.05.2018 року в силу об'єктивних причин, судовий розгляд обмежився лише виконанням вимог ст. ст. 347, 348, 349 КПК України, відтак покликання на зменшення ризиків, які були оцінені судом під час розгляду попереднього клопотання захисту про зміну запобіжного заходу, не заслуговують на увагу.
Так, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Оцінка вказаному ризику була надана як і слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, так і судом при зміні такого.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки вказаний ризик оцінювався слідчим суддею і судом раніше, допит свідків на даний час судом не проведено, відтак такий з моменту його оцінки раніше не змінився.
Що стосується доводів захисника з приводу порушення прав заставодавця тривалим застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, то вони відхиляються судом, виходячи з наступного.
За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз'яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов'язків заставодавцем.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.
Таким чином, заставодавцю роз'яснюються покладені на нього обов'язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду. При цьому, повернення частини застави заставодавцю можливе лише за відповідним рішенням суду при зміні запобіжного заходу, застосованому до підозрюваного, шляхом зменшення розміру застави.
Особиста ситуація (обставини) обвинуваченого ОСОБА_3 , на які вказує сторона захисту (має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, одружений, має на утриманні дитину), та які вже були враховані судом раніше при зменшенні розміру застави , беручи до уваги продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
Належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід, зокрема визначений розмір застави, є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальних обов'язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.
За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Також, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити й інші обставини. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, на сторону захисту покладається обв'язок, долучення матеріалів, якими обґрунтовується доводи клопотання про зміну запобіжного заходу.
Відомості, які характеризують особу підозрюваного, його сімейний стан, відсутність судимостей та наявність постійного місця проживання, враховувалися при застосуванні запобіжного заходу, адже одружився обвинувачений ще в 2015 році, дитина народиласяв нього у 2016 році, звільнений з органів ДФС він був в лютому 2018 року, тобто всі ці обставини вже були враховані судом 22.05.2018 року та стали підставою для зменшення розміру застави та її визначення саме в розмір 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок. За таких обставин, вказані доводи сторони захисту не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що продовжать існувати ризики визначені ст. 177 КПК України, зважаючи, що додаткові процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, покладені на ОСОБА_3 припинили свою дію, суд дійшов до висновку що саме застава у розмірі, яка була витзначена ухвалою від 22.05.2018 року в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок, внесена за обвинуваченого здатна забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 у кримінальному провадженні.
На підставі вищевстановленого у сукупності, з урахуванням того, що у судовому засіданні стороною захисту не було доведено відсутність ризику позапроцесуальної поведінки ОСОБА_3 , зважаючи на той факт, що інші обставини, на які сторона захисту посилалась як на підставу для зміну запобіжного заходу, було визнано не достатніми для зміни запобіжного заходу, на переконання суду, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 належить відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, на особисте зобов'язання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 16.12.2021 о 16 годині 50 хвилин.
Суддя ОСОБА_1