Справа № 455/1622/20
Провадження № 1-кс/455/393/2021
Іменем України
14 грудня 2021 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , з участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020140320000441 від 17.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
08.12.2021 представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020140320000441 від 17.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що слідчим відділенням ВП №1 Самбірського ВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020140320000441 від 17.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження відомо, що 16.12.2020 року о 20 годині 53 хвилини до Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення від поліцейського екіпажу «Бузина 353», про те, що на сільській дорозі в с.Потік Старосамбірського району Львівської області було виявлено транспортний засіб марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , в салоні якого знаходилися іноземці, а саме: чотири громадяни Республіки Ірак та чотири громадяни Республіки Туреччина.
На місце події скеровано СОГ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області, після чого слідчим в ході проведення огляду місця події вилучено транспортний засіб марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 та грошові кошти в сумі 50 євро і 40 доларів США, які ОСОБА_4 надав добровільно.
Зазначає, що 21.12.2020 року на тимчасово вилучене у ОСОБА_4 майно ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області (справа № 455/1622/20) в межах вказаного кримінального провадження було накладено арешт.
Вказує, що слідчий суддя на той час дійшов переконання про необхідність накладення арешту на грошові кошти в сумі 50 євро однією купюрою серії WA7801959862 та 40 доларів США двома купюрами по 20 доларів США серії MF09213830E, NB52157510B, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, а також на автомобіль марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , шляхом заборони його власнику на право відчуження вказаним автомобілем.
В ході досудового розслідування а також судового розгляду клопотання прокурора про арешт вищевказаного майна ОСОБА_4 повідомляв, що на протязі тривалого періоду часу офіційно по ліцензії від фірми «Віста Тур» займається пасажирськими перевезеннями. 16.12.2020 року останій отримав замовлення про перевезення восьми осіб з головного залізничного вокзалу у м.Львові у с.Потік Старосамбірського району Львівської області. За вказане пасажирське перевезення пасажири платитимуть ОСОБА_4 вартість за надані їм послуги, надавши йому кошти в сумі 50 Євро та 40 доларів США. Коли ОСОБА_4 прибув у с.Потік Старосамбірського району Львівської області та не виявив там жодних готельних комплексів та баз відпочинку, останій прийняв рішення не залишати пасажирів у вказаному населеному пункті, а повернути їх назад у м.Львів, оскільки серед його пасажирів була грудна дитина. Повертаючись назад ОСОБА_4 сам звернувся до поліцейських, щоб з'ясувати про наявність у вказаній місцевості будь - яких баз відпочинку чи готелів, оскільки не розумів, куди саме потрібно було відвести пасажирів. Вищевказані дії ОСОБА_4 , які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, свідчать про те, що останій не мав жодного умислу на співучасть в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, більше того ОСОБА_4 надав органу досудового розслідування та оперативним працівникам Державної прикордонної служби України усю наявну у нього інформацію про особу, яка була замовником вказаного перевезення, тим самим не будучи учасником/стороною кримінального провадження всіляко сприяв органу досудового розслідування у з'ясуванні всіх обставин справи.
Вказує, що 17.12.2020 року ОСОБА_4 було допитано в якості свідка у вказаному кримінальному провадженні та з того часу його для проведення будь - яких інших слідчих дій поліцією не викликалося.
Органом досудового розслідування не повідомлялося ОСОБА_4 про підозру та останній не є стороною кримінального провадження.
З моменту відкриття кримінального провадження (пройшло близько року часу), а також після допиту іноземців у судді в порядку ст.225 КПК України для слідства є очевидним, що ОСОБА_4 жодним чином не є причетний до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.332 КК України, останні жодним чином не порушив закон, а в даному випадку виконував свою роботу пов'язану із пасажирськими перевезеннями, не будучи обізнаним про те, які цілі переслідували іноземці, їдучи у с. Потік Старосамбірського району Львівської області.
Стверджує, що на даний час, у зв'язку із наявними життєвими обставинами, ОСОБА_4 має намір продати автомобіль марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 . Однак наявність такого заходу забезпечення, як арешт майна не дозволяє ОСОБА_4 використати своє конституційне право особи на володіння, користування та розпоряджання своєю власністю.
Вказує, що враховуючи тривалий період проведення досудового розслідування, за який за участю ОСОБА_4 не проведено жодної слідчої дії, окрім його допиту як свідка, який відбувся ще 17.12.2020 року, вважає, що подальше тимчасове обмеження у праві розпорядження майном грубо порушує право особи ОСОБА_4 на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, який не є стороною кримінального провадження, та є проявом зловживання органом досудового розслідування своїм службовим становищем. Жодних об'єктивних підстав вважати, що на автомобілі марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 можуть зберегтися сліди чи дані, які б мали доказове значення для кримінального провадження, в той час коли вказаний транспортний засіб протягом року активно використовується ОСОБА_4 під час пасажирських перевезень, бути не може, що виключає будь-які підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи те, що необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема у арешті майна, вилученого 16.12.2020 року у ОСОБА_4 , зокрема арешт грошових коштів в сумі 50 євро однією купюрою серії WA7801959862 та 40 доларів США двома купюрами по 20 доларів США серії MF09213830E, NB52157510B, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження а також автомобіль марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованогоу АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , шляхом заборони його власнику на права відчуження вказаним автомобілем, відпала, а також те, що подальше застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження порушує закріплене Конституцією України право особи на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, оскільки ОСОБА_4 має намір розпоряджатися своїм майном, продавши його ОСОБА_5 .
Просить скасувати арешт на речі та грошові кошти, які вилучені 16.12.2020 року в ході огляду місця події у ОСОБА_4 , зокрема: грошові кошти в сумі 50 євро однією купюрою серії WA7801959862 та 40 доларів США двома купюрами по 20 доларів США серії MF09213830E, NB52157510B, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020140320000441 від 17.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбачене ч.2 ст.332 КК України, а також автомобіль марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованогоу АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , судове засідання по розгляду вказаного клопотання провести за його участю в режимі відеоконференції поза межами суду із використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon», а також розгляд вказаного клопотання проводити за участю представника органу досудового розслідування..
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав викладених у ньому.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справии повідомлявся належним чином. Причина неявки не відома.
Власник майна ОСОБА_4 та прокурор в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причина неявки не відома.
Заслухавши представника власника майна, перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя, приходить до таких висновків.
Як вбачається із матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.12.2020, в рамках кримінального провадження №12020140320000441, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, за клопотанням прокурора ОСОБА_6 , яке було задоволено частково, накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти в сумі 50 євро однією купюрою серії WA7801959862 та 40 доларів США купюрами по 20 доларів серії МF09213830Е та NB52157510B, що були вилучені під час проведення огляду місця події від 16.12.2020 року в рамках кримінального провадження №12020140320000441 від 17.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, та які зберігаються при матеріалах кримінального провадження; автомобіль марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2006року випуску, тип автобус-загальний, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , що був вилучений під час проведення огляду місця події від 16.12.2020 року в рамках кримінального провадження №12020140320000441 від 17.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, шляхом заборони його власнику права на відчуження вказаним автомобілем. В задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено.
Зі змісту вищевказаної ухвали слідчого судді про арешт майна від 21.12.2020 року слідує, що арешт на дане майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зокрема, встановлено, що постановою старшого слідчого СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 від 17.12.2020 вищевказані вилучені під час проведення огляду речі (автомобіль та грошові кошти), визнано речовими доказами у вищевказаному кримінальному провадженні.
На думку слідчого судді, вищевказане майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що дане майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Стаття 131 КПК України визначає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Проте, матеріали клопотання не містять належних та достатніх доказів, які б спростовували обставини встановлені слідчим суддею при накладенні арешту на майно.
Доводи, наведені у клопотанні про скасування арешту майна, зокрема про те, що подальше застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження обмежує права ОСОБА_4 як власника на володіння і користування своїм майном, та те, що власник майна ОСОБА_4 не має процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги, проте дані обставини, як слідує зі змісту ухвали слідчого судді від 21.12.2020 року, були враховані при вирішенні питання про арешт майна, у зв'язку із чим слідчий суддя враховуючи, зокрема, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження прийшов до висновку про необхідність застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, а саме арешту на вищевказаний автомобіль із забороною власнику віджувати його, однак із залишенням власнику права користуватися даним автомобілем.
Крім того, як зазначалось вище, зазначене у клопотанні майно слідчим визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Зважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, що не виключає можливості проведення слідчим інших слідчих дій з автомобілем, на який накладено арешт, тому слідчий суддя вважає, що такий засіб забезпечення кримінального провадження не втратив свою актуальність.
Крім того, як слідує із матеріалів клопотання, володілець майна має намір продати вищевказаний автомобіль, у разі скасування арешту на майно, тобто це призведе до відчуження майна на яке накладено арешт та яке визнано речовим доказом, що може призвести до недосягнення завдання кримінального провадження передбаченого ст.2 КПК України.
З огляду на наведене, зважаючи на вищевказані положення чинного кримінально - процесуального законодавства, аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, оцінюючи представлені по справі докази, оглянувши матеріали кримінального провадження, вважаю, що на даній стадії кримінального провадження відсутні підстави для скасування накладеного ухвалою слідчого судді на майно арешту, оскільки в ході розгляду клопотання про скасування арешту майна не встановлено підстав того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, на цей час у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, проводяться слідчі дії, арешт накладено з підстав визначених чинним законодавством з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому слідчим суддею не встановлено, що даний захід кримінального провадження несе в собі надмірний тягар для особи, а повне скасування арешту на дане майно може негативно вплинути на хід досудового розслідування, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Витребовувані матеріали кримінального провадження №12020140320000441 від 17.12.2020 року необхідно повернути до ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Одночасно, слідчий суддя звертає увагу слідчого та прокурора на те, що протягом строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні прокурор та слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Керуючись ст.ст.98, 107, 131, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020140320000441 від 17.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено та проголошено о 17 год. 55 хв. 16.12.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1