06 грудня 2021 року Справа № 280/9214/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Артоуз О.О., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛЕГІОН-АЛЬФА» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 18, код ЄДРПОУ 41926751) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 22-А) про визнання протиправними та скасування постанов
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛЕГІОН-АЛЬФА» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та касувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №284466 від 25.08.2021, №284468 від 25.08.2021.
Ухвалою судді від 04.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
03.12.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №71437), відповідно до якого Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки заперечує у задоволенні адміністративного позову, просить у задоволенні позову відмовити.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У період з 27.11.2021 по 04.12.2021 суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. перебувала у відпустці, у період з 08.12.2021 по 10.12.2021 - у відрядженні.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
TOB «ТРАНСЛЕГІОН-АЛЬФА» юридична особа, заснована 28.10.2020, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1001031070006044167. Основним видом діяльності підприємства є вантажний автомобільний транспорт (49.41).
В межах здійснення господарської діяльності позивачем був укладений договір № МД- 125 від 01 січня 2021 року з TOB «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування.
На виконання умов дійсного договору позивач систематично здійснює вантажні перевезення спеціальним транспортом, що частково належить на праві власності позивачу та/або перебуває у користуванні за договорами оренди.
Так, зокрема, у позивача у користуванні перебуває транспортний засіб марки DAF, модель AS 47XS, тип вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Предметом перевезення є металопрокат.
Відповідачем були прийнято постанови № 284468 від 25 серпня 2021 року (Акт № 30411 від 05.08.2021 р.) - відповідальність згідно абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», штраф 17000,00 грн. та № 284263 від 20 липня 2021 року (Акт № 285452 від 01.07.2021 р.) - відповідальність згідно абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», штраф 17000,00 грн.
Вважаючи вищезазначені постанови відповідача протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування та зазначає, що відповідачем порушено вимоги зважування, а акт складено з порушенням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті та не містить посилань на документи, що стали підставою для його складання.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно підпункту 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пунктів 12 - 15 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до положень статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно із пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" (далі - Закон №3353-XII) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" (далі - Закон № 2862-IV) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Підпунктом 2, 3, 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктом 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Водночас, згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно, п. 15 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Так, відповідно до п. 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. 18 Порядку №879).
У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають наежність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.
Згідно п. 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.
Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.
Як слідує з матеріалів справи, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком №1567, на підставі Направлення на рейдову перевірку від 02.08.2021 № 010408 та відповідно до Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок на території Запорізької області від 02.08.2021 № 46171/23.4/18-21 - 04.08.2021 та 05.08.2021 співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка у м. Запоріжжі.
Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, у м. Запоріжжя, 04.08.2021 був зупинений транспортний засіб марки DAF, модель FT CF 85.360, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом марки KRONE, модель SD, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 (згідно Товарно-транспортної накладної №27602 від 04 серпня 2021 року).
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку № 422, водій транспортного засобу ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки наступні документи:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки DAF, модель FT CF 85.360, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 від 06.04.2021;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізованого напівпричепа марки KRONE, модель SD, номерний знак НОМЕР_3 , серії НОМЕР_5 від 06.04.2021;
- документи на вантаж: товарно-транспортну накладну від 04.08.2021 №27602 (автомобільний перевізник - ТОВ «ТРАНСЛЕГІОН-АЛЬФА»).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, у м. Запоріжжя, 05.08.2021 був зупинений транспортний засіб марки DAF, модель FT CF 85.360, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом марки KRONE, модель SD, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку № 422, водій транспортного засобу ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки наступні документи:
- посвідчення водія серії НОМЕР_6 , дійсне до 06.02.2051
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки DAF, модель FT CF 85.360, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 від 06.04.2021;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізованого напівпричепа марки KRONE, модель SD, номерний знак НОМЕР_3 , серії НОМЕР_5 від 06.04.2021 року;
- документи на вантаж: товарно-транспортну накладну від 05.08.2021 №27719 (автомобільний перевізник - ТОВ «ТРАНСЛЕГІОН-АЛЬФА»).
За результатами проведення 04.08.2021 документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85.360, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом марки KRONE, модель SD, номерний знак НОМЕР_3 , було встановлено, що загальна (повна) фактична маса тягача разом з напівпричепом та вантажем складає 46,961 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу.
За результатами проведення 05.08.2021 документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85.360, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом марки KRONE, модель SD, номерний знак НОМЕР_3 , було встановлено, що загальна (повна) фактична маса тягача разом з напівпричепом та вантажем складає 45,801 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу.
Так, суд звертає увагу, що відповідно до документів, що були надані відповідачем до відзиву та слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови, а саме товарно-транспортної накладної від 05.08.2021 №27719 загальна маса вантажу складає 31725 кг., відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу спеціалізованого вантажного сідлового тягача складає 7376 кг, маса транспортного засобу спеціалізованого напівпричепа складає 6700 кг., що в загальній сумі складає 45801 кг.
Відповідно до документів, що були надані відповідачем до відзиву та слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови, а саме товарно-транспортної накладної від 04.08.2021 №27602 загальна маса вантажу складає 32885 кг., відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу спеціалізованого вантажного сідлового тягача складає 7376 кг, маса транспортного засобу спеціалізованого напівпричепа складає 6700 кг., що в загальній сумі складає 46,961 кг.
Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 1567 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.08.2021 №304112, саме в якому і зазначено порушення вимог діючого законодавства в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій ОСОБА_1 від підпису даного акту відмовився.
Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 1567 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.08.2021 №304114, саме в якому і зазначено порушення вимог діючого законодавства в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій ОСОБА_2 зі змістом даного акту ознайомлений, що засвідчується його підписом.
Також, суд зазначає, що посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводився саме документальний габаритно-ваговий контроль, який, відповідно до пункту 16 та підпункту 51 пункту 2 Порядку № 879 не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні.
Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 1007/1207).
16.08.2021 на адресу позивача (вул. Південне шосе, буд. 18, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006) за вихідним № 66017/723.4/24-21 від 13.08.2021 було відправлено запрошення на розгляд справи (на 25.08.2021) про порушення транспортного законодавства, що зафіксоване актами від 04.08.2021 № 304112 та від 05.08.2021 № 304114, що підтверджується Реєстром відправлення рекомендованих листів зі штампом Укрпошти від 16.08.2021, списком №6476 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих зі штампом Укрпошти від 16.08.2021 (номер відправлення - 6905903154513) та фіскальним чеком від 16.08.2021 до списку №6476.
Однак, 25.08.2021 року позивач або уповноважена ним особа на розгляд справи про порушення не з'явились.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 1567 справа про порушення було розглянуто 25.08.2021 року за наявними матеріалами. За результатом розгляду стосовно Позивача була винесена постанова № 284466 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абз. 15, ч. 1, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»., та постанова № 284468 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абз. 15, ч. 1, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 48 (пункт 4) Закону України «Про автомобільний транспорт» законодавець чітко визначив, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Таким чином, наявні порушення позивачем Закону України "Про автомобільні дороги", оскільки маса навантаження перевищує норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, що в свою чергу дозволяється лише за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів позивач під час перевірки не надав.
Суд також зазначає, що за приписами статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення затримувати транспортні засоби мають право виключно співробітники відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції, а не посадові особи Укртрансбезпеки та її територіальних органів.
Крім того, затримання є лише можливим наслідком порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, і відсутність такого затримання не може свідчити про відсутність самого порушення.
Відтак, доводи позивача в цій частині суд також відхиляє.
Щодо інших посилань позивача викладених в позові, то суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідачем прийнята обґрунтовано, а отже вона є правомірною.
Крім того, суд зазначає, що формальні недоліки при здійсненні перевірки не можуть слугувати підставою для скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, оскільки позивачем не надано належних доказів, що спростовують сам факт порушення.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Оскільки у задоволені адміністративного позову відмовлено, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛЕГІОН-АЛЬФА» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 18, код ЄДРПОУ 41926751) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 22-А) про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення у повному обсязі складено та підписано 16 грудня 2021 року
Суддя О.О. Артоуз