16 грудня 2021 року Справа № 280/10180/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач-2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 №084050009055 від 30.09.2021 «Про відмову в призначення пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1 »;
зобов'язати відповідача-2 зарахувати період пільгового стажу з 08.04.2002 по 31.08.2021;
зобов'язати відповідача-2 призначити пенсію на пільгових умовах з моменту подання заяви від 23.09.2021 з урахуванням періоду пільгового стажу з 08.04.2002 по 31.08.2021.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що відповідач протиправно не врахував пільговий стаж позивача в період з 08.04.2002 по 31.08.2021, чим грубо порушив конституційні права позивач. Звертає увагу, що були надані довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №526 від 10.09.2021 та виписки з наказів про атестацію робочого місця по комбінату «Запоріжсталь» №160 від 06.04.2001, №151 від 20.03.2006, №131 від 17.03.2011, №307 від 29.02.2016, чим підтверджується робота зі шкідливими умовами праці за Списком №2. Крім того, посилається на висновки Конституційного Суду України, викладені у Рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020 та вказує, що має право на призначення пенсії за віком, оскільки станом на 01.04.2015 мала необхідний для призначення пенсії пільговий стаж за Списком №2 та на час звернення за призначенням пенсії набула 51 року.
Ухвалою судді від 01.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач 2 позов не визнав, 19 листопада 2021 року надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. №67900), у якому наголошує, що ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Стверджує, що відповідно до трудової книжки позивача у період з 18.07.1988 по 31.03.2021 вона працювала на ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» контролером у виробництві чорних металів (інспекційного столу та відвантаження) у відділі технічного контролю, що відповідно до довідки №526 від 10.09.2021, виданої підприємством має зараховуватись до страхового стажу на загальних умовах. Крім того, звертає увагу, що з 01.04.2013 ОСОБА_1 переведено до управління контролю якості контролером у виробництві чорних металів у зв'язку із скасуванням відділу технічного контролю, а згідно з довідкою №526 від 10.09.2021 позивач працювала контролером у виробництві чорних металів відділу технічного контролю (на ділянках цехів гарячої прокатки), на підставі чого, записи у трудовій книжці позивача суперечать записам, які зазначені в довідці №526 від 10.09.2021, виданої ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ». Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №360/3611/20 повідомляє, що зазначене рішення КСУ не може бути застосоване для вирішення питання призначення пенсії позивачу, оскільки норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підлягають застосуванню при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з 11.10.2017. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення такої пенсії. Зауважує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах виникає у позивача після досягнення 55 років, однак позивач не досягла зазначеного пенсійного віку, а тому у відповідача відсутні підстави для призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Звертає увагу суду, що норми ст. 114, п. 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, у зв'язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
10 грудня 2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача 1 (вх. №73423) на адміністративний позов, у якому посилається на приписи Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначає, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 працювала контролером у виробництві чорної металургії (інспектор столу та відвантаження), а у пільговій довідці №526 від 10.09.2021 працювала на ділянках цехів гарячої прокатки, що підтверджено первинними документами та відсутні записи в трудовій книжці, у зв'язку із чим позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком по Списку №2 за відсутності умов. Також вказує, що ОСОБА_1 на момент звернення до територіальних органів ГУ ПФУ в Запорізькій області виповнилось 51 рік, що не відповідає критеріям для призначення пенсії за віком за Списком №2. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.07.1988 прийнята до відділу технічного контролю Запорізького металургійного комбінату «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе (правонаступником якого з 04.01.1997 є ВАТ «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе, а з 12.08.2015 Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ») контролером у виробництві чорних металів (інспекційного столу і відвантаження) 4 розряду (наказ № 353 від 15.07.1988).
З 01.04.2013 позивач переведена в управління контролю якості контролером у виробництві чорних металів 4 розряду у зв'язку зі скасуванням управління відділу технічного контролю (наказ № 916 від 29.03.2013), у якому працює і на теперішній час.
Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 20.07.1988.
Позивачу видану довідка від 10.09.2021 №526 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої ОСОБА_1 працювала повний робочий день на комбінаті «Запоріжсталь» з 08.04.2002 по 31.08.2021 (18 років 12 днів) виконувала роботу у виробництві чорної металургії та згідно з табелями обліку робочого часу фактично працювала за професією контролер у виробництві чорних металів відділу механічного контролю (на дільницях цехів гарячої прокатки) (робоче місце 420045), що передбачена:
Списком №2 розділ ІІІ підрозділ 3а код 2040300а-12942, постанова Кабінету Міністрів від 11.03.1994 №162, наказ про результати атестації робочих місць №160 від 06.04.2001, як контролер у виробництві чорних металів, зайняті на гарячих ділянках робіт;
Списком №2 розділ ІІІ підрозділ 3а позиція 3.3а, постанова Кабінету Міністрів від 16.01.2003 №36, наказ про результати атестації робочих місць №151 від 20.03.2006, №131 від 17.03.2011, №638 від 06.06.2013, №307 від 29.02.2016, як контролер у виробництві чорних металів, зайняті на гарячих ділянках робіт післяопераційним контролем на агрегатах безперервного травлення, лудіння, оцинкування, алюмооцинкування, освинцювання;
Списком №2 розділ ІІІ підрозділ 3, постанова Кабінету Міністрів від 24.06.2016 №461, наказ про результати атестації робочих місць №307 від 29.02.2016, №221 від 01.03.2021, як контролер у виробництві чорних металів, зайняті на гарячих ділянках робіт післяопераційним контролем на агрегатах безперервного травлення, лудіння, оцинкування, алюмооцинкування, освинцювання.
Додаткові відомості: з 18.07.1988 по 07.04.2002 позивач працювала контролером в виробництві чорних металів (інспекторського столу та відвантаження) та контролером в виробництві чорних металів (на прийманні, сортуванні г/к рулонів і металу з АПР), де пенсійне забезпечення на загальних умовах. Відпустка без збереження заробітної плати не надавалась.. Простоїв не було.
В матеріалах справи міститься також виписки з наказів по комбінату «Запоріжсталь» №160 від 06.04.2001, №151 від 20.03.2006, №131 від 17.03.2011, №307 від 29.02.2016 про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення.
23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, отримано повідомлення ГУ ПФУ в Запорізькій області №0800-0206-8/66828 від 05.10.2021, до якого додане рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №084050009055 від 30.09.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Спірне рішення обґрунтовано тим, що згідно з наданими документами безперервний страховий стаж складає 35 роки 07 місяців 29 днів. Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 працювала контролером у виробництві чорної металургії (інспекторського столу та відвантаження), а в пільговій довідці №526 від 10.09.2021 працювала на дільницях цехів гарячої прокатки, що не підтверджено первинними документами та відсутні записи в трудовій книжці.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) розділом XIV-1, який містить частину 1 статті 114 такого змісту: «Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону».
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами статті 12 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Відповідно до положень ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Аналогічна за змістом норма викладена у ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
При цьому, Конституційний Суд України в пункті 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) зазначив, що стаття 13, частини 2 статті 14, пункти «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
За вказаних обставин, такі обов'язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.
Так, Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи скаржника (Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області) про те, що відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.
Велика Палата Верховного Суду також не погодилась з посиланням скаржника на абзац другий пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідно до якого положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148-VІІІ мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку скаржника, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону № 1788-ХІІ відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду вважає, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону № 1788-ХІІ всі інші положення, чого зроблено не було.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Виходячи з наведеного, жінкам, які досягли 50 років, пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 може бути призначена за наявності стажу роботи 25 років, з яких не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV, у зв'язку із чим суд не приймає посилання відповідачів на недосягнення позивачем на момент звернення до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, з якого особа має право на призначення пенсії, оскільки станом на 23.09.2021 остання досягла 51-річного віку. При цьому, згідно з наданими документами судом також встановлено, що безпосередній страховий стаж ОСОБА_1 становить 35 років 07 місяців 29 днів, що саме відповідачами не заперечено.
Щодо питання зарахування позивачу періоду роботи з 08.04.2002 по 31.08.2021 (18 років 12 днів) на комбінаті «Запоріжсталь» до пільгового стажу за Списком №2 суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, якою затверджений Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок № 442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
За приписами пунктів 1-2 Порядку №442 атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно із пунктами 4, 10 Порядку № 442 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 08.04.2002 по 31.08.2021 ОСОБА_1 працювала у відділі технічного контролю Запорізького металургійного комбінату «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ») контролером у виробництві чорних металів (інспекційного столу і відвантаження), а з 01.04.2013 - переведена в управління контролю якості контролером у виробництві чорних металів у зв'язку зі скасуванням управління відділу технічного контролю, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та відомостями з довідки від 10.09.2021 №526 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» професію контролера у виробництві чорних металів, зайняті на гарячих ділянках робіт, віднесено до Списку № 2 (Розділ ІІ, код 2030000а-12942).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» професію контролера у виробництві чорних металів, зайняті на гарячих ділянках робіт, віднесено до Списку № 2 (Розділ ІІ код 2а).
Тобто, посада контролера у виробництві чорних металів, зайняті на гарячих ділянках робіт передбачена Списком № 2, що саме відповідачами не спростовано.
Щодо посилання відповідачів на розбіжності у назвах відділів, у яких працював позивач суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не дотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для посадової особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка до таких порушень не мала будь-якого відношення.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Доказів здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за спірний період, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб, суду не надано.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно ненадання позивачем документів щодо його пільгового стажу роботи, оскільки органи ПФУ мають широкий спектр повноважень щодо встановлення фактів, які мають значення при вирішенні питання щодо призначення пенсії на пільгових умовах.
На підставі зазначеного, суд вважає, що відмова відповідача 1 у зарахуванні періоду роботи позивача з 08.04.2002 по 31.08.2021 на Публічному акціонерному товаристві «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» до його пільгового стажу за Списком №2 носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, ГУ ПФУ в Дніпропетровський області за результатами розгляду заяви позивача від 23.09.2021 прийнято рішення від 30.09.2021 № 084050009055 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яким спірний період роботи позивача не зараховано до її пільгового стажу за Списком № 2.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також те, що рішення відповідача щодо спірних правовідносин є індивідуальним актом, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.09.2021 № 084050009055 про відмову у призначенні пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону № 1058-ІV, яка визначає загальні умови щодо строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пунктів 4.3, 4.10 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку.
Зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати позивачу періоди роботи з 08.04.2002 по 31.08.2021 на посаді контролера у виробництві чорних металів (інспекційного столу і відвантаження) у Публічному акціонерному товаристві «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2.
Вимога позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з дати подання заяви, на час розгляду даної справи є передчасною і не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Суд зазначає, що не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Такі дії суду виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Нормами абзацу 2 частин 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, в даному випадку належним способом захисту права позивача на призначення пенсії є повторний розгляд заяви позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Згідно з приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яким прийняте протиправне рішення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №084050009055 від 30.09.2021 «Про відмову в призначення пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 08.04.2002 по 31.08.2021 на посаді контролера у виробництві чорних металів (інспекційного столу і відвантаження) у ВАТ «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ») до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2, здійснивши повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 23.09.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак