15 грудня 2021 року Справа № 280/9570/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 145В, кв. 37, код ЄДРПОУ 33175792)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, будинок 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення №11843 від 09.04.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
визнати протиправним та скасувати Рішення №37690 від 27.09.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.
Обґрунтовуючи заявлений позов вказує, що у Головного управління ДПС у Запорізькій області не було правових підстав для включення позивача до переліку ризикових платників податків, а підстави передбачені п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку місця не мали, з огляду на що рішення від 09.04.2021 №11843 підлягає скасуванню, а TOB «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» підлягає виключенню з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Вказує також, що зі змісту оскаржуваного рішення від 09.04.2021 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Зазначає, що рішення відповідача не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним" з посиланнями на відповідні документи. В рядку "податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції. Вважає оскаржувані рішення неправомірними та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, 05.11.2021 до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №64238), в якому зазначено, що TOB «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» віднесене до переліку ризикових платників у зв'язку з наявністю ознак ризиковості, а саме за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Вказує, що відповідно до Витягу з Протоколу №65 від 09.04.2021 року підставою включення TOB «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» є інформація від Вознесенівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків відповідно до яких підприємства здійснюють придбання товарів (робіт/послуг) у контрагентів - постачальників, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено. Посилається на те, що контролюючим органом вбачається використання/розповсюдження «схемного» податкового кредиту та як наслідок ухилення від сплати податків до бюджету, у зв'язку з наведеним можливе включення до журналу ризикових за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 13.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» має статус юридичної особи, зареєстровано в реєстрі платників податку - 24.09.2004.
09.04.2021 відносно TOB «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» було винесено рішення № 11843 про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для такого рішення визначено, що платником податків та/або його контрагент, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг відмінних від придбаних.
17.09.2021 позивач надіслав до Головного управління ДПС у Запорізькій області Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 16.09.2021.
27.09.2021 прийнято Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.09.2021 за №37690, яким TOB «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» було віднесено до переліку ризикових платників податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі.
Не погодившись із рішеннями про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з вимогою вчинити певні дії, TOB «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» звернулось до суду з даним позовом.
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Слід враховувати, що частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме “Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку”.
Отже, з наведеного убачається, що постановою №1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
Вказана правова позиція викладена ВС у постанові від 16.12.2020 по справі №340/474/20.
Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).
Аналізуючи вищенаведені норми можна вбачати, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органів податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
З матеріалів справи встановлено, що комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №11843 від 09.04.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” критеріям ризиковості платника податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Дослідивши вказане рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” критеріям ризиковості платника податку, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.
Так, додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, до яких згідно п.8 віднесено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Проте, зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність Товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв'язку з наявною податковою інформацією отриманою з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю щодо взаємовідносин позивача з контрагентами, які мають ознаки ризиковості.
Зокрема, як свідчать матеріали справи, контролюючим органом зупинено реєстрацію розрахунку коригування від 17.05.2021, направленого позивачем 09.06.2021 на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. При цьому, рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” було віднесено до ризикових платників податків 09.04.2021.
Крім того, в оскаржуваному рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TOB “ЗАПОРОЖПРОЕКТ”, на підставу його прийняття вказано, що “… платником податку здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних…”. При цьому, не конкретизовано, які саме товари, з якими контрагентами, та не надано підтверджуючих документів.
Згідно витягу з протоколу від 09.04.2021, контролюючий орган посилається на те, що від Вознесенівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків отримано інформацію щодо ТОВ "ЗАПОРОЖПРОЕКТ", відповідно до яких підприємства здійснюють придбання товарів (робіт/послуг) у контрагентів - постачальників, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено. У зв'язку з чим вбачається використання/розповсюдження «схемного» податкового кредиту та як наслідок ухилення від сплати податків до бюджету.
Однак, які будь-яких письмових доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем до матеріалів справи не надано.
Судом досліджено копію листа Вознесенівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області, в якому вказано, що ТОВ "ЗАПОРОЖПРОЕКТ" здійснює придбання консультаційних послуг з реконструкції покрівлі основної будівлі на об'єкті будівництва «реконструкція будівлі комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат у ПП «Технодом - центр», який в свою чергу придбає будівельно-монтажні роботи у ТОВ «СЕРВІСБУД-ЕЛЕКТРО», який в свою чергу придбає аналогічні послуги у ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА».
Крім того, за результатами розгляду наданих позивачем первинних документів щодо взаємовідносин ПП «ТЕХНОДОМ-ЦЕНТР» контролюючим органом 27.09.2021 прийнято рішення № 37690 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” критеріям ризиковості платника податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У рішенні вказано, що “… платником податку здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних…”. При цьому, знову ж таки не конкретизовано, які саме товари, з якими контрагентами, та не надано підтверджуючих документів.
Згідно витягу з протоколу № 164 від 27.09.2021, контролюючий орган зазначає, що підприємством не надано документів, які б спростували інформацію, на підставі якої підприємство віднесено до ризикових платників податків.
Водночас, з матеріалів справи встановлено, що в рамках укладеного з ПП «ТЕХНОДОМ-ЦЕНТР» договору субпідряду в капітальному будівництві №850.СТ від 21.06.2019, останній взяв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи пов'язані з реконструкцією кровлі основної будівлі на об'єкті будівництва: «Реконструкція будівлі комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Джерело» Запорізької обласної ради по вул. Червонополянська, 2, м. Запоріжжя. Комплексна термомодернізація».
В рамках дії договору субпідряду в капітальному будівництві №850.СТ від 21.06.2019, в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано наступні податкові накладні: №1 від 01.02.2021 реєстраційний номер №9021040582 від 11.02.2021; № 1 від 02.09.2019 реєстраційний номер N9223435520 від 27.09.2019; № 1 від 11.11.2019 реєстраційний номер N9281677572 від 26.11.2019; № 1 від 24.12.2019 реєстраційний номер №9322774786 від 10.01.2020; № 1 від 29.07.2019 реєстраційний номер №9169455200 від 02.08.2019; № 2 від 23.01.2020 реєстраційний номер №9025826112 від 14.02.2020; № 3 від 05.07.2019 реєстраційний номер №9168532154 від 01.08.2019; № 3 від 15.11.2019 реєстраційний номер №9281560919 від 26.11.2019; № 5 від 30.08.2019 реєстраційний номер №9211252388 від 15.09.2019.
Проведення господарських операцій між TOB «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» та ПП «ТЕХНОДОМ-ЦЕНТР» підтверджується наступними документами:
Договір № 903072018 від 03.07.2018 між Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Джерело» Запорізької обласної ради та TOB «ЗАП0РОЖПРОЕКТ»;
Акти виконаних послуг між Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Джерело» Запорізької обласної ради та TOB «ЗАП0Р0ЖПР0ЕКТ»;
Договір №850.CT від 21.06.2019 між TOB «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» та ПП «ТЕХНОДОМ- ЦЕНТР»;
Акти виконаних послуг між TOB «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» та ПП «ТЕХНОДОМ-ЦЕНТР»;
Платіжні доручення на оплату послуг ПП «ТЕХНОДОМ-ЦЕНТР»;
Дозвіл на виконування робіт підвищеної небезпеки при будівництві житлових та нежитлових будівель;
Листи-погодження з Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Джерело» Запорізької обласної ради стосовно залучення субпідрядника ПП «ТЕХНОДОМ-ЦЕНТР».
Тобто, вчинення господарських операції в рамках взаємовідносин з ПП «ТЕХНОДОМ-ЦЕНТР» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані відповідачу.
Суд також зауважує, що згідно позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі №200/6721/20-а визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самостійно дійсно не є достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність окремих документів щодо змісту певних операцій, як і недоліки у первинних документах можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
За таких підстав, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідань комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень №11843 від 09.04.2021 та №37690 від 27.09.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення ТОВ "ЗАПОРОЖПРОЕКТ" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.
Тож, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою “невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним”, у зв'язку з чим рішення відповідача №11843 від 09.04.2021 та №37690 від 27.09.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити повністю.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що позивачем було укладено Договір про надання правових послуг адвоката від 14.02.2021 з адвокатом Багмутом Г.В. та підписана додаткова угода №4 від 20.05.2021.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
В межах розгляду даної справи представником позивача було надано інші види правової допомоги (складання процесуальних документів).
Згідно акту виконаних робіт № 6 від 08.20.2021, позивач отримав правову допомогу, яка полягала у наступному: з'ясування передумов для прийняття податковим органом рішення про визнання платника податків ризиковим та визначення обсягу документів необхідних для виключення із переліку ризикових платників податків шляхом підготовки та спрямування письмового звернення до Головного управління ДПС у Запорізькій області вартістю 1600 грн., заповнення повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку за формою Р1314901, складення бланку письмових пояснень до Головного управління ДПС у Запорізькій області із обґрунтуванням підстав виключення товариства з переліку ризикових платників податків, надання консультацій з приводу шляху подачі документів до вказаного вище повідомлення та визначення обсягу документів, необхідних для подачі разом із повідомленням вартістю 3200 грн. та підготовка позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії (включає в себе в тому числі правовий аналіз документів, надання Замовнику правових консультацій, пошук актуальної судової практики, формування правової позиції, безпосередньо складення позову) вартістю 4000,00 грн.
Згідно рахунку № 6 від 08.10.2021 та № 7 від 09.11.2021 позивач має сплатити за надання послуг за договором від 14.02.2021 8800,00 грн. та 4000,00 грн.
За умовами п. 5 додаткової угоди до договору оплата послуг здійснюється на умовах післяплати протягом 20 календарних днів після набрання судовим рішенням законної сили за результатами розгляду даної справи.
Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 12800,00 грн. є завищеними у порівняні з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи у суді, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг становить 4000,00 грн.
Відповідачі разом з відзивом на позовну заяву надали клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому посилаються на неспівмірність розміру з обсягом наданих послуг та відсутність належного документального підтвердження.
Однак матеріали справи містять копію договору про надання правничої допомоги, додаткової угоди, акту приймання-передачі, рахунків.
Враховуючи викладене, на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2270,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 145В, кв. 37, код ЄДРПОУ 33175792) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, будинок 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №11843 від 09.04.2021 та №37690 від 27.09.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу на суму 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 грудня 2021 року.
Суддя Л.Я. Максименко