15 грудня 2021 року Справа № 280/11585/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
26 листопада 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_1 (далі - третя особа), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, винесену 18.11.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Юлдашевим Андрієм Алішеровичем у виконавчому провадженні №67359504.
Ухвалою суду від 01.12.2021 відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику/повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірна постанова прийнята державним виконавцем необґрунтовано та підлягає скасуванню. Так, позивач посилається на те, що рішення суду по справі №280/8858/20 виконано ним у повному обсязі ще 20.05.2021, до набрання зазначеним рішенням законної сили, що підтверджується наказом №8-1057/15-21-СГ від 20.05.2021. При цьому, позивач зазначає, що наказ №8-1057/15-21-СГ від 20.05.2021 видано з урахуванням висновків по справі №280/8858/20. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №8-1057/15-21-СГ від 20.05.2021 боржником повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та відмовлено у наданні стягувачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок, з підстав: невідповідність ч.5 ст.116 Земельного кодексу України - земельні ділянки перебувають у користуванні третіх осіб. Відповідач зазначає, що суд у рішенні по справі №280/8858/20 вказав на те, що твердження ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про те, що зазначені у клопотанні ОСОБА_1 земельні ділянки перебувають у постійному користуванні третьої особи, є очевидно необґрунтованим. Відповідач зазначає, що судом також було вказано на те, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області не було наведено жодних доводів щодо невідповідності положень ст.116 Земельного кодексу України стосовно всіх земельних ділянок, з приводу яких позивачем було подано клопотання. Відповідач вважає, що боржником хоча і було повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 , проте без урахування висновків суду по справі №280/8858/20. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 по справі №280/8858/20 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування для товарного сільськогосподарського виробництва: площею - 102,2354 га, кадастровий номер 2321287900:01:011:0011; площею - 119,8862 га, кадастровий номер 2321287900:01:011:0012; площею - 119,9097 га, кадастровий номер 2321287900:01:011:0013; площею - 99,3918 га, кадастровий номер №2321287900:01:011:0014; площею - 85,0124 га, кадастровий номер 2321287900:02:009:0003; площею - 159,4495 га, кадастровий номер 2321287900:02:009:0002; площею - 105,1443 га, кадастровий номер 2321287900:02:009:0001; площею - 79,0195 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0001; площею - 77,1642 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0010; площею - 137,2385 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0004; площею - 170,3630 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0011; площею - 172,8419 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0006; площею - 229,5136 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0007; площею - 66,3436 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0009; площею - 172,8113 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0005; площею - 174,0297 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0012; площею - 123,9220 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0003; площею - 103,4906 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0002; площею - 278,3877 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0013; площею - 116,0027 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0008, які розташовані єдиним масивом за межами населеного пункту Широківської сільської ради Веселівського району Запорізької області, з цільовим призначенням - 0.1, загальною площею 2691,1576 гектар ріллі, з урахуванням висновків суду.
20.05.2021 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ №8-1057/15-21-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким наказано відмовити громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок, розташованих на території Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області (за межами населених пунктів), загальною орієнтовною площею 2691,1576 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з таких підстав: - невідповідність ч.5 т.116 Земельного кодексу України - земельні ділянки перебувають у користуванні третіх осіб.
02.11.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67359504 з виконання виконавчого листа №280/8858/20 виданого 26.10.2021.
18.11.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про накладення штрафу ВП №67359504, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області штраф в розмірі 5100,00 грн.
Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, згідно Закону України «Про виконавче провадження» накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення (захворювання, стихійне лихо, тощо).
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що боржник, в якості обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішення суду ним фактично виконано шляхом винесення наказу від 20.05.2021 №8-1057/15-21-СГ.
Разом з тим, суд не може погодитись із такими доводами позивача з огляду на наступне.
Так, ухвалюючи рішення по справі №280/8858/20 суд зобов'язав ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Тобто, під час повторного розгляду клопотань боржник повинен був не лише керуватися положеннями чинного законодавства України, але і врахувати висновки суду, в яких було зазначено про порушення ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вимог чинного законодавства та вказано у чому таке порушення полягало.
Приймаючи наказ від 20.05.2021 №8-1057/15-21-СГ боржник знову відмовив заявнику у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з посиланням на ч.5 ст.116 Земельного кодексу України та вказав на те, що земельні ділянки перебувають у користуванні третіх осіб.
Разом з тим, суд зазначає, що у попередньому наказі №8-5631/15-20-СГ від 05.08.2020, правомірність якого була предметом розгляду адміністративної справи №280/8858/20, ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні його клопотання з аналогічних підстав.
При цьому, ухвалюючи рішення по справі №280/8858/20 суд вказав на те, що: «… Відповідачем не надано суду доказів проведення державної реєстрації за третьою особою чи будь-якою іншою особою прав на зазначені у клопотанні позивача земельні ділянки, при цьому з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна будь-яких прав на зазначені земельні ділянки не зареєстровано.
Відтак, твердження відповідача про те, що зазначені у клопотанні позивача земельні ділянки перебувають у постійному користуванні третьої особи, є очевидно необґрунтованим…».
Тобто, судом вже встановлено факт необґрунтованості посилання ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у наказі про відмову у наданні дозволу у розробленні проекту землеустрою на те, що спірні земельні ділянки перебувають у користуванні третіх осіб.
Проте, приймаючи наказ від 20.05.2021 №8-1057/15-21-СГ боржник знову посилається на приписи ч.5 ст.116 Земельного кодексу України та зазначає про те, що запитувані земельні ділянки перебувають у користуванні третіх осіб.
При цьому, боржник у наказі від 20.05.2021 знову не наводить жодних обґрунтувань стосовно того, які саме із запитуваних ділянок перебувають у користуванні третіх осіб, не зазначає що це за треті особи, та на якій підставі земельні ділянки передані таким особам.
За значені обставини свідчать проте, що звернення ОСОБА_1 розглянуто без врахування висновків суду покладених в основу прийняття рішення по справі №280/8858/20, а тому державний виконавець правомірно застосував до боржника штрафні санкції.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, у зв'язку з чим така постанова не підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, 50) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.164), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова