про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/40429/21
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 , як законним представником неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації про визнання бездільності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 , як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати її неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29 травня 2021 року щорічної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації з 29 травня 2021 року нарахувати та невиплати її неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щорічну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила, що її неповнолітній син ОСОБА_2 разом з нею проживає в селі Словечне Овруцького району Житомирської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а тому він право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, жодного доказу, який підтверджує, що неповнолітній ОСОБА_2 проживає в селі Словечне Овруцького району Житомирської області, зокрема довідки про місце проживання, виданої органом місцевого самоврядування, ОСОБА_1 до суду не надала, що вказує на недотримання нею вимог ч. 4 ст.161 КАС України.
З приводу зазначеного в позовній заяві твердження позивача про те, що факт проживання її сина ОСОБА_2 в селі Словечне Овруцького району Житомирської області підтверджуються її паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 від 11.03.1999, суд зазначає, що відмітка про реєстрацію місяця проживання у вказаному паспорті містить інформацію про її місце реєстрації, а не про місце реєстрації неповнолітнього ОСОБА_2 . Відтак, додана позивачем до позовної заяви копія її паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 від 11.03.1999 не є належним доказом, який містить інформацію про місце проживання/реєстрації неповнолітнього ОСОБА_2 .
Крім того, вищезазначена копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 від 11.03.1999, яка є додатком, а саме копія сторінки №11, яка містить відмітку про реєстрацію місця проживання, виготовлена в якості не відображаючій інформацію, зазначену у вказаному документі, що позбавляє суд можливості встановити зміст такого документа.
Також суд зазначає, що Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з його преамбулою, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до статті 1 Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Таким чином, пільги, передбачені вказаним Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі й статтею 37 цього Закону, надаються саме громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 9 Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно з статтею 65 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Водночас, ОСОБА_1 в порушення вимог частини 4 статті 161 КАС України, не долучила до позовної заяви копію посвідчення "Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи", виданого ОСОБА_2 , яке б підтверджувало наявність у її неповнолітнього сина відповідного статусу та наявність права на користування пільгами, передбаченими статтею 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху із встановленням строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- доказів проживання/реєстрації неповнолітнього ОСОБА_2 в селі Словечне Овруцького району Житомирської області;
- належним чином завіреної копії посвідчення "Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи", виданого ОСОБА_2 (або ж інформації що таке посвідчення у нього відсутнє;
- належним чином завіреної копії паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 11.03.1999, яка є додатком, виготовленої в якості, яка надає можливість встановити зміст сторінки №11, яка містить відмітку про реєстрацію місця проживання (в 2-х екземплярах).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітньої дитини ОСОБА_2 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович