Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 грудня 2021 р. Справа№242/3792/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Селидовського міського суду Донецької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, б.3), третя особа - Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” про визнання дій протиправними щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001 на посаді слюсаря-ремонтника устаткування коксохімічного виробництва до пільгового стажу за Списком №1 при обчисленні пенсії; зобов'язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на Приватному акціонерному товаристві “Авдіївський коксохімічний завод” з 06.05.2000 по 02.12.2001, здійснення перерахунку пенсії з урахуванням періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001 до пільгового стажу за Списком №1 з дати призначення пенсії (22.02.2013). В обґрунтування зазначено, що з 22.02.2013 управлінням призначено пенсію за віком на пільгових умовах. В листі від 18.03.2021 №120-133/К-03/8-0582/21 повідомлено про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001. Така відмова є безпідставною, оскільки трудова книжка містить відповідні записи про роботу, а проведення атестації робочих місць в цей період є виключеною компетенцією відповідача та її відсутність не може впливати на соціальні гарантії у вигляді отримання пенсії в належному розмірі.
22 липня 2021 року ухвалою Селидовського міського суду Донецької області адміністративний позов передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду за предметною підсудністю.
27 вересня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що з 22.02.2013 позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Період роботи в якості слюсаря-ремонтника з 06.05.2000 по 02.12.2001 до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано, оскільки відсутній наказ про результати проведення атестації робочих місць за цей період. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
17 листопада 2021 року ухвалою суду призначено підготовче засідання.
07 грудня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд визнав за можливе розглянути справу3 на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши заяви по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 22.02.2013 отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
10 березня 2021 року Торецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (яке реорганізоване шляхом злиття з Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області) в листі №120-133/К-03/8-0582/21 повідомлено, що згідно довідок ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод” ОСОБА_2 працював в періоди з 04.01.1996 по 22.01.2007, з 15.11.2010 по 31.08.2011. До пільгового стажу зараховані періоди роботи 04.01.1996 - 05.05.2000, 03.12.2001 - 31.12.2005, 01.02.2006 - 22.01.2007; період роботи слюсарем-ремонтником з 06.05.2000 по 02.12.2001 не зараховано оскільки наявна перерва в атестації робочих місць.
Вважаючи протиправною відмову у зарахуванні періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001 до пільгового стажу, позивач звернувся до суду.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Тобто, надання додаткових документів на підтвердження трудового стажу передбачено у разі відсутності трудової книжки або якщо записи про періоди роботи містять неправильні чи неточні записи саме про періоди роботи.
Щодо періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001 суд зазначає наступне.
В трудовій книжці НОМЕР_2 наявні записи №19 - 04.01.1996 - про прийняття слюсарем-ремонтником основних цехов по ремонту коксохімічного обладнання, №22 - 22.01.2007 - про звільнення.
Публічним акціонерним товариством “Авдіївський коксохімічний завод” видано довідку від 27.02.2013 №05-1/21/387, яка містить відомості про роботу ОСОБА_1 повний робочий день у період з 04.01.1996 по 31.12.2005, 01.02.2006 - 22.01.2007 в спеціалізованому цеху по ремонту коксохімічного обладнання слюсарем-ремонтником дільниці коксових цехов, що передбачена Списком №1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Підстава: відомості по нарахуванню заробітної плати, штатний розклад, накази про атестацію робочих місць: від 06.05.1995 №157, від 03.12.2001 №299, від 01.12.2006 №735, від 01.12.2011 №830.
Посада “слюсаря-ремонтника” входила до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36.
З розрахунку стажу (в межах заявлених позовних вимог) вбачається, що під час призначення пенсії періоди роботи 04.01.1996 - 05.05.2000, 03.12.2001 - 31.12.2005, 01.02.2006 - 22.01.2007 включено до пільгового стажу позивача за Списком №1, а період 06.05.2000 - 02.12.2001 не враховано до пільгового стажу за Списком №1.
З листа ГУ ПФУ Донецької області від 10.03.2021 №120-133/К-03/8-0582/21 вбачається, що підставою для відмови у зарахуванні цього періоду слугувала перерва у проведенні атестації робочих місць.
Однак, суд зауважує, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. При цьому, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Аналіз норм Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1,2 робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Аналогічний висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №705/4946/16-а.
Питання щодо наявності у особи права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у разі непроведення атестації робочого місця було предметом розгляду і у Великій Палаті Верховного Суду.
З даного приводу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 (справа №520/15025/16-а, провадження №11-1207апп19) здійснивши аналіз зазначених норм дійшла висновку про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” - “за результатами атестації робочих місць” як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України” зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Урахувавши усе вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 дійшла висновку про те, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірний характер відмови пенсійного органу у зарахуванні до стажу роботи позивача, який дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду роботи на посаді слюсаря-ремонтника з 06.05.2000 по 02.12.2001, оскільки відповідальність за непроведення атестації робочих місць не може бути перекладена на працівника, вказана посада була передбачена Списками №1 і зайнятість на ній повний робочий день у цей період підтверджувалась довідкою підприємства.
При визначені дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, суд враховує, що станом на час призначення позивачеві пенсії - 22.02.2013, пільговий стаж обчислено управлінням без зарахування періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001. При цьому, в трудовій книжці НОМЕР_2 , довідці ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод” від 27.02.2013 №05-1/21/387, що надані позивачем для призначення пенсії, наявні відповідні записи, що підтверджують стаж роботи на пільгових умовах у відповідний період. Рішення про відмову у зарахуванні вказаного періоду під час призначення пенсії управлінням не приймалось. Отже, для відновлення прав позивача відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії з моменту її первісного призначення, тобто з 22.02.2013.
Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо зарахування періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001 до пільгового стажу за Списком №1, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління на користь позивача.
Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зарахування періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001 до пільгового стажу за Списком №1 при обчисленні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, б.3) здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 22 лютого 2013 року із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 06.05.2000 по 02.12.2001 та з врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, б.3) судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош